Постанова 4809 № 941/894/20

ПОСТАНОВА Іменем України 01 жовтня 2020 року м. Кропивницький справа № 941/894/20 провадження № 22-ц/4809/1277/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач), судді - Єгорова С. М., Карпенко О. Л., за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н.В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ; відповідач - ОСОБА_2 ; учасник справи - ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2020 року (суддя Колесник С.І.). В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог та оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до Петрівського районного суду Кіровоградської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що після смерті матері позивача ОСОБА_4 відкрилась спадщина на ј частину житлового будинку за АДРЕСА_1 . Проживаючи разом з матір`ю за однією адресою, однак, маючи інше місце реєстрації, позивач був упевненим, що є спадкоємцем першої черги за законом, а тому, через юридичну необізнаність, заяву про прийняття спадщини своєчасно не подав. Натомість, спадщина була прийнята батьком ОСОБА_2 . Зазначає, що після звернення до нотаріуса для оформлення спадщини, отримав письмову відмову, а тому змушений звернутись до суду. Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження у справі; роз`яснено позивачу його право звернутись до суду із своїми вимогами в порядку цивільного судочинства в окремому провадженні. Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не містить вимог, що становлять спір про право та вирішуються у позовному провадженні, а містять виключно вимоги, які регулюються розділом ІV «Окреме провадження» ЦПК України. Суд дійшов висновку, що оскільки заявлені вимоги направлені на підтвердження наявності неоспорюваного права позивача, вони підлягають судовому розгляду в порядку окремого провадження. Зазначене є підставою для залишення позовної заяви без розгляду згідно з п. 1 ч.1 ст. 186 ЦПК України. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно з якою просить скасувати ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2020 року у даній справі. Скаржник вважає, що суд не вивчав додані ним до позовної заяви матеріали, що призвело до постановлення незаконного судового рішення. Зазначає, що після відмови нотаріуса у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом, скаржником було подано заяву до Петрівського районного суду Кіровоградської області про встановлення факту у порядку окремого провадження. Ухвалою від 02 червня 2020 року його заяву було залишено без розгляду з підстав існування між учасниками відносин спору про право. Після отримання ухвали місцевого суду про залишення заяви без розгляду, скаржником подано позовну заяву у даній справі. Однак, посилаючись на те, що заявлені скаржником позовні вимоги не підлягають розгляду у позовному провадженні, а мають бути вирішені в порядку окремого провадження, суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі. Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою апеляційного суду від 17 серпня 2020 року апеляційну скаргуОСОБА_1 залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків. Відповідно до ухвали від 08 вересня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання учасниками справи відзивів на апеляційну скаргу. 14 вересня 2020 року закінчено підготовчі дії; справу призначено до розгляду в апеляційному суді на 01 жовтня 2020 року, про що постановлено відповідну ухвалу. У встановленому процесуальним законом порядку учасників справи повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 59-61, 67-73). 30 вересня 2020 року на електронну адресу суду надійшов відзив ОСОБА_3 на апеляційну скаргу (а.с. 76-78), згідно з яким просить відмовити скаржнику у її задоволенні. Зазначає, що у березні 2020 року йому стало відомо про те, що у провадженні Петрівського районного суду Кіровоградської області перебуває заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (справа ЄУН 941/68/20). Ухвалою від 23 квітня 2020 року ОСОБА_3 було залучено до участі у справі як заінтересовану особу. Ухвалою районного суду від 20 червня 2020 року судом було задоволено клопотання заінтересованої особи та залишено заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки між учасниками наявний спір про право щодо спадкового майна. Вказує, що не зважаючи на те, що позовна заява у даній справі була зареєстрована у суді першої інстанції як позовне провадження, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що крім вимоги про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вона не містить позовних вимог, які б давали підстави для відкриття провадження у справі. Тому висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі вважає правильним. До того ж, окремою підставою для відмови у відкритті провадження у справі зазначає існування ухвали Петрівського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2020 року у справі №941/68/20, яка не набрала законної сили. Підтверджує, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існує спір щодо права спадкування. Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення скаржника, його представника та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши оскаржувану ухвалу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступного. Обставини справи, встановлені судами ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Петрове Петрівського району Кіровоградської області померла ОСОБА_4 , про що 10 липня 2018 року видано свідоцтво серія НОМЕР_1 (а.с. 42, 43). Як вбачається зі змісту свідоцтва про народження від 26 лютого 1993 року № НОМЕР_2 , ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_4 - матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 42). У день смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входить ј житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач стверджує, що маючи інше місце реєстрації, проживав разом з матір`ю за однією адресою. Однак, через власну юридичну необізнаність, будучи упевненим, що в будь-якому випадку є спадкоємцем першої черги спадкування за законом, заяву про прийняття спадщини своєчасно не подав. 13 січня 2020 року приватним нотаріусом Петрівського районного нотаріального округу Каліушко Д.І., з підстав пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та рекомендовано звернутись до суду (а.с. 48). Спадщина була прийнята батьком позивача - ОСОБА_2 . З метою встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті, позивач звернувся до Петрівського районного суду Кіровоградської області із відповідною заявою в порядку окремого провадження. Як вбачається зі змісту ухвали Петрівського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2020 року у справі №941/68/20, у ході розгляду зазначеної заяви місцевим судом було з`ясовано, що між заявником та залученою заінтересованою особою ОСОБА_3 існує спір щодо спадкового майна (а.с. 41). У зв`язку з викладеним, заяву ОСОБА_1 судом було залишено без розгляду на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України; роз`яснено заявнику його право подати позов до суду на загальних підставах. Реалізуючи таке своє право, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі. Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не відповідає. Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Натомість, під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Відповідно до ч. 6 ст. 294, ч. 4 ст. 315 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають подати позов на загальних підставах. Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, виходив з того, що заявлені позивачем вимоги направлені на підтвердження наявності неоспорюваного права позивача, а тому мають вирішуватися судом у порядку окремого провадження. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із беспірності факту проживання позивача спільно із спадкодавцем на момент його смерті. Разом з тим, суд першої інстанції не встановив, чи є інші особи, заінтересовані у вирішенні даної справи, та не перевірив чи впливатиме встановлений факт на спадкові права і обов`язки цих осіб. За викладених обставин, вирішуватися спір має в позовному провадженні. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню апеляційним судом. Колегією суддів з`ясовано, що подана скаржником позовна заява містить посилання на ст.ст. 315, 318 ЦПК України, якими унормовано загальні вимоги процесуального закону щодо розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Також позивачем у позовній заяві зазначено заінтересованою особою ОСОБА_3 , що є характерним для заяв, поданих у порядку окремого провадження. Разом з тим, відповідно до усталеної позиції Верховного Суду саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц). Суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. Суд першої інстанції зазначеного не врахував та формально підійшов до вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви позивача, фактично позбавивши останнього права на судовий захист. З підстав, викладених вище, апеляційним судом не приймаються до уваги заперечення на скаргу ОСОБА_3 , викладені у відзиві на апеляційну скаргу. До того ж, останній визнає факт існування спору щодо спадкового майна між ним та позивачем, що підтверджує необхідність вирішення спору у порядку позовного провадження. Колегія суддів наголошує, що виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права». Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Оскільки ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог апеляційної скарги. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до положень ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. На підставі викладеного, ухвала Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2020 року підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Розподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється, з огляду на те, що дане судове рішення апеляційної інстанції не є остаточним вирішенням спору по суті. При цьому, колегією суддів враховано правову позицію Об`єднаної палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2020 року задовольнити. Ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2020 року скасувати та направити справу № 941/894/20 до Петрівського районного суду Кіровоградської області для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. М. Дьомич Судді С. М. Єгорова О. Л. Карпенко