Постанова Одеський апеляційний суд № 521/9497/21

Номер провадження: 33/813/1117/21 Номер справи місцевого суду: 521/9497/21 Головуючий у першій інстанції Бобуйок І.А. Доповідач Толкаченко О. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.08.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., за участю: секретаря судового засідання Маслова Р.Ю., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 та її представника - адвоката Дударенка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2021 року, - ВСТАНОВИВ: зазначеною постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , закрито на підставі п. 7) ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення. Окрім того, іншою постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2021 року було виправлено описку у резолютивній частині постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2021 року, а саме виправлено підставу закриття провадження по справі: з невірної «на підставі п.7) ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення» на вірну «на підставі п.1) ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення». Обставини справи та вимоги апеляційної скарги Водій ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП за те, що він 04 червня 2021 року, приблизно об 11 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf » державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Одесі по вул. Прохорівська навпроти буд.15, не вжив всіх можливих заходів для зупинки транспортного засобу, виїхав на перехрестя на якому утворився затор, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Volvo XC60» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка знаходилась на перехресті, чим порушив п.12.3, 16.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. В наслідок зіткнення, автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками. Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила: 1)поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду; 2)скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою визнати винуватим ОСОБА_1 та притягнути його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП. Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 зазначила, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без її участі та вона не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Копію постанови отримала лише 30 липня 2021 року. Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що суд першої інстанції порушив її права як потерпілої, розглянувши справу про адміністративне правопорушення без її участі, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості заявити клопотання про призначення експертизи та надати свої пояснення щодо фактичних обставин справи. ОСОБА_2 наголосила, що висновок суду про те, що вона виїхала на перехрестя на червоний сигнал світлофору є неправильним та не відповідає фактичним обставинам справи. Вказаний висновок спростовується відеозаписом, який міститься в матеріалах справи і який підтверджує її доводи про те, що вона почала маневр повороту на зелений сигнал світлофору, а закінчувала маневр уже на червоний. Позиції учасників апеляційного розгляду В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та її представник - адвокат Дударенко С.В. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити постанову суду без змін. Заслухавши учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків. Мотиви суду апеляційної інстанції Відповідно до положень ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Частинами 1 та 2 ст.269 КУпАП передбачено, що потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зі змісту оскарженої постанови убачається, що розгляд справи в суді першої інстанції був здійснений за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , проте без участі іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 . При цьому в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази, в тому числі повідомлення про вручення поштового відправлення, телефонограми, які б підтверджували факт інформування ОСОБА_2 про дату, час та місце судового засідання, яке відбулось в приміщені Малиновського районного суду м.Одеси області 15 липня 2021 року. Відповідно до положень ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк. При цьому апеляційний суд наголошує про те, що на суд, в провадженні якого перебуває справа, покладається обов`язок щодо належного повідомлення учасників про дату, час та місце розгляду справи як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності так і потерпілого. Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод як джерело права (далі - Конвенція). Конвенція та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції. Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 р.; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 р.); дрібні правопорушення пов`язані з нанесенням шкоди (Рішення ЄСПЛ в справі «Лауко та Кадубеч проти Словаччини», від 2 вересня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI). ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 6 Конвенції не може застосовуватися з точки зору "кримінального обвинувачення" до такої міри покарання як негайне позбавлення посвідчення водія (Комюніке Секретаря Європейського Суду з прав людини стосовно рішення у справі «Ескубе проти Бельгії»). Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст.6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб. Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини. Апеляційним судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута судом першої інстанції за відсутності потерпілої ОСОБА_2 та без належного її сповіщення про час та місце розгляду справи, чим були істотно порушені права ОСОБА_2 , передбачені ст.269 КУпАП, а також було порушено її право на доступ до суду. Таким чином, судом першої інстанції не було виконано обов`язок щодо забезпечення кожному учаснику справи реального доступу до правосуддя, що вимагається ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що як наслідок тягне за собою безумовне скасування постанови суду першої інстанції. Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Згідно з ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Частиною 1 ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Під час розгляду справи суд першої інстанції в мотивувальній частині оскарженої постанови дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volvo XC60» державний номер НОМЕР_2 , 04 червня 2021 року, приблизно о 11 годині 08 хвилин, у м. Одесі виїхала на перехрестя вулиць Мясоїдівська та Прохорівська на червоний заборонений сигнал світлофора, а водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf» державний номер НОМЕР_1 , 04.06.2021 року, приблизно о 11 годині 10 хвилин виїхав на перехрестя вулиць Мясоїдівська та Прохорівська, де не було затору, на сигнал світлофора, що дозволяє рух. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. З метою забезпечення виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачених положеннями ст.245 КУпАП, в частині повного і об`єктивного з`ясування обставин даної справи, а також з метою перевірки доводів апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_2 , апеляційним судом були повторно досліджені докази, які містяться в матеріалах справи. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №017921, 04 червня 2021 року об 11 годині 10 хвилин в м. Одеса по вул. Прохорівська навпроти буд.15 водій транспортного засобу «Volkswagen Golf » державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 не вжив всіх можливих заходів для зупинки свого автомобіля, виїхав на перехрестя на якому утворився затор, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Volvo XC60» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка знаходилась на перехресті. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.3; 16.4 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. В графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначив про те, що він не згоден з протоколом та не порушував Правила дорожнього руху. В судовому засіданні апеляційним судом був досліджений відеозапис з камери зовнішнього спостереження, на якому зафіксований момент ДТП. На відеозаписі зафіксовано, як водій автомобілю «Volvo XC60» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 виїхала на середину перехрестя з метою здійснити маневру поворот ліворуч, після чого зупинила свій автомобіль даючи дорогу транспортним засобам які рухались по зустрічній смузі в протилежному напрямку. При цьому попереду автомобіля ОСОБА_2 знаходились ще два автомобіля, які також мали намір здійснити поворот ліворуч. Факт того, що всі три автомобіля, в тому числі і автомобіль «Volvo XC60» під керуванням ОСОБА_2 зупинилися на перехресті та пропускали транспортні засоби, які рухались в зустрічному напрямку доводить обставину справи про те, що ОСОБА_2 виїхала на перехрестя на дозволяючий зелений сигнал світлофору. При цьому ОСОБА_2 виконала вимоги п.16.6 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Після того, як автомобілі, які рухались у зустрічному напрямку проїхали перехрестя, ОСОБА_2 завершувала маневр повороту ліворуч і в її автомобіль в`їхав автомобіль «Volkswagen Golf » під керуванням ОСОБА_1 . При цьому та обставина, що маневр повороту ліворуч ОСОБА_2 завершувала вже на заборонений червоний сигнал світлофору не є порушенням правил дорожнього руху з огляду на положення пункту 16.8 ПДР, яким передбачено, що водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Таким чином ОСОБА_2 діяла згідно з нормами ПДР і продовжила рух, незалежно від сигналу світлофора на виїзді з перехрестя, щоб не створювати аварійну ситуацію. В свою чергу водій автомобілю «Volkswagen Golf » державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 також виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофору. Проте на переконання апеляційного суду у дорожній ситуації, що склалася водій автомобілю «Volkswagen Golf » ОСОБА_1 мав керуватись та дотримуватись вимог пункту 16.5 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід. За таких обставин апеляційний суд вважає, що саме водій «Volkswagen Golf» ОСОБА_1 виїхавши на перехрестя мав дати перевагу у русі та пропустити автомобіль «Volvo XC60» під керуванням ОСОБА_2 , яка завершувала маневр повороту ліворуч. Пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п.1.4. Правил - кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Апеляційний суд переконаний, що належним виконанням пункту 16.5 Правил дорожнього руху водій ОСОБА_1 мав можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 04 червня 2021 року за його участі та за участі водія ОСОБА_2 . За таких обставин апеляційний суд дійшов до беззаперечно висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. З цих підстав постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2021 року підлягаю скасуванню з постановленням нової постанови, якою у даному випадку ОСОБА_1 необхідно визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції даної статті. Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Санкція ст.124 КУпАП передбачає накладення адміністративних стягнень у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 виду та розміру адміністративного стягнення апеляційний суд не встановив обставин, які обтяжують його відповідальність, передбачених ст.35 КУпАП. В свою чергу апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності, правопорушення вчинив з необережності, воно не потягло за собою тяжких наслідків. З огляду на викладенні обставини справи, апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст.124 КУпАП, буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП. Частиною 7 ст.294 КУпАП передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Слід зазначити, що в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати лише постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2021 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Разом з тим в матеріалах справи міститься і постанова від 15 липня 2021 року про виправлення описки, якою суд першої інстанції змінив підставу для закриття справи відносно ОСОБА_1 з п.7) ст.247 КУпАП - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП на п.1) ст.247 КУпАП - відсутність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності події і складу адміністративного правопорушення. Положення чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок виправлення описок в постанові суду, а тому апеляційний суд у даному випадку вважає за необхідне застосувати принцип аналогії найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права - та під час апеляційного перегляду керуватися положеннями ст.379 КПК України. Відповідно до ч.1 ст.379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Згідно з частиною 2 цієї ж норми права питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що суд першої інстанції належним чином повідомив учасників судового розгляду ОСОБА_1 ОСОБА_2 про дату, час та місце судового засідання з розгляду питання про виправлення описки у постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2021 року про закриття провадження у справі. Крім того, однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають "незмінністю судового рішення". Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв`язку з нововиявленими обставинами. Відповідно до ч.5 ст.371 КПК України виправлення в судовому рішенні мають бути засвідчені підписами суддів того складу суду, який його ухвалив. Передбачену статтею 379, а також ч.5 ст.371 КПК можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунені судом, який ухвалив (постановив) рішення шляхом виправлення описок і очевидних арифметичних помилок. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення в цілому. Дослідивши зміст резолютивної частини постанови від 15 липня 2021 року апеляційний суд дійшов висновку про те, що в даному випадку суд першої інстанції не виправив описку чи арифметичну помилку допущенну в постанові про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 , а фактично змінив своє рішення та закрив провадження у справі з реабілітуючих підстав на підставі п.1) ст.247 КУпАП через відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, що в подальшому унеможливить отримання ОСОБА_2 страхових відшкодувань за механічні пошкодження отриманні її автомобілем внаслідок ДТП. Тобто, в даному випадку виправлення описки змінило зміст та суть прийнятого судом рішення відносно ОСОБА_1 , а отже постанова суду від 15 липня 2021 про виправлення описки не може вважатися законною в розумінні положень ст.379 КПК України, в зв`язку з чим вона також підлягає безумовному скасуванню. Керуючись статтями 371, 379 КПК України, статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 - задовольнити. Скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2021 року, якою було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП. Скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2021 року про виправлення описки. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 гривні. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко