Постанова Київський апеляційний суд № 756/16585/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] Номер справи : 756/16585/20 Номер провадження : 33/824/1116/2021 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 29 березня2021 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року, в с т а н о в и в : Відповідно до постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Цією ж постановою суддя стягнув з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Як встановлено постановою судді, 30.11.2020 року о 13 год. 10 хв. в м. Києві по вул. В. Скляренка, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року, за якою його визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування поданої скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що зазначена постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи. Зокрема, як вказує апелянт, 30.11.2020 року близько 11:00 год., він залишив своє авто «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_1 , біля шиномонтажу, за адресою пр-т Академіка Патона, та направився за адресою: проспект Правди, 6А. По дорозі його зупинили декілька працівників поліції, які наділи на нього кайданки та без будь-яких причин почали проводити його обшук, а потім обшук його автомобіля. Зазначає, що, провівши незаконний обшук та нічого не знайшовши, поліцейські запідозрили, що він перебуває в стані наркотичного сп`яніння, що не відповідало дійсності, оскільки веде здоровий спосіб життя, не вживає наркотичні засоби. Натомість, вважає, що поліцейські дійшли такого висновку, з огляду на те, що він мав хворобливий вигляд, оскільки захворів на COVID-19. Потім, керуючи своїм автомобілем на вул. Скляренка, був зупинений іншим патрулем поліції, які попросили надати документи для перевірки. На питання апелянта, на підставі чого його зупинили, патрульні не повідомили, а перевіривши документи, повідомили йому, що він має ознаки наркотичного сп`яніння, з чим ОСОБА_1 не погодився, оскільки вживав лише лікарські засоби в тому числі і на спиртовій основі. Вказує, що будучи впевненим у своїй правоті, відмовився від медичного огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння у присутності свідків, оскільки не вживає наркотичні засоби. Будучи двічі належним чином повідомленим про час і місце апеляційного розгляду, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини своєї неявки, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за його відсутності. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та доводи поданої ним апеляційної скарги вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 003289 від 30 листопада 2020 року, який було складено щодо ОСОБА_1 , вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння; а також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського АА-00104, долученим до протоколу, на якому зафіксовані дії ОСОБА_1 , пов`язані з відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Більш того, сам ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі фактично не заперечує своєї відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, посилаючись на те, що не вживав наркотичних засобів, що не може служити підставою для його звільнення від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, погоджуючись із висновками судді, яка розглядала дану справу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке. Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735). Як передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно з вимогами, передбаченими п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. У зв`язку з цим, приймаючи до уваги встановлений та зафіксований у присутності двох свідків факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я поліцейський, у відповідності до вимог п. 6 Розділу Х вказаної вище Інструкції від 07.11.2015 року № 1395, обґрунтовано склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , в якому зазначив ознаки наркотичного сп'яніння та дії водія щодо ухилення від проходження огляду. З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, в тому числі відеозапис, вважаю, що доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не спростовують правильності та законності постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими та служити законними підставами для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . За таких обставин, за наслідками розгляду цієї скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.О. Новов Головуючий у 1-й інстанції - суддя Белоконна І.В.