LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС757/54567/16-ц

від 20.08.2021 · Цивільна
Резолютивна:Справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди призначити до розгляду в складі колегії з п`яти су…

УХВАЛА 20 серпня 2021 року м. Київ справа № 757/54567/16-ц провадження № 61-12267св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державна казначейська служба України, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року у складі судді Вовка С. В. та постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Каперської Т. П., Яворського М. А., касаційні скарги Державної казначейської служби України, подану представником Олешком Олексієм Миколайовичем, Кабінету Міністрів України, на постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Каперської Т. П., Яворського М. А., ВСТАНОВИВ: У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути на її користь майнову шкоду у розмірі 3 421 002,26 грн, а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі 200 000 грн. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постановою Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року скасовано та прийнято постанову про часткове задоволення позову. Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 100 000 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. ОСОБА_1 через представника - адвоката Науменко Ю. В., звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року та змінити постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року, ухвалити рішення про задоволення позову у повному обсязі. Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник обґрунтовує необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 757/19694/15-ц (провадження № 6-5090св18), що застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України). 02 вересня 2020 року Державна казначейська служба України звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року. Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме апеляційним судом застосовано норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 219/11736/16-ц, від 01 серпня 2018 року у справі № 242/1618/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Кабінет Міністрів України подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року та залишити в силі рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року. Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме апеляційним судом застосовано норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 757/19694/15-ц, від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц, від 25 березня 2020 року у справі № 757/61954/16-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 646/5064/17, від 17 червня 2020 року у справі № 243/6695/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, посилається на те, що апеляційним судом не в повній мірі вирішено питання достовірності доказів на підтвердження спричиненої матеріальної шкоди (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»