Ухвала КЦС ВС № 545/1161/20

Ухвала 19 серпня 2021 року м. Київ справа № 545/1161/20 провадження № 61-9426ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення із спадкоємця позичальника грошових коштів за договором позики, встановив: У травні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду зпозовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача, яка є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на його користь суму основного боргу за договором позики від 28вересня 2010 року (розпискою) у розмірі 20 000, 00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на день подання позову становить 539 548, 00 грн. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2020 рокупозов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 суму основного боргу по договору позики від 28 вересня 2010 року (розписці) у сумі еквівалентній на день подання позову - 15 травня 2020 року 20 000, 00 доларів США згідно офіційного курсу НБУ - 539 548, 00 грн. Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат. Не погодившись з указаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2020 рокута прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Постановою Полтавського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2020 рокузмінено, зменшено суму основного боргу за договором позики від 28 вересня 2010 року (розпискою) у сумі еквівалентній на день подання позову - 15 травня 2020 року - з 20 000, 00 доларів США до 6 143, 70 доларів США - згідно офіційного курсу НБУ - з 539 548, 00 грн - до 165 740, 97 грн та понесених витрат по сплаті судового збору з 5 395, 50 грн до 1 657, 40 грн, стягнуто вказані суми з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 18 червня 2021 року ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року у вищевказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Одночасно з поданням касаційної скарги заявник подала клопотання, у якому просить поновити строк на звернення з касаційною скаргою, вказує, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримала22 травня 2021 року. На підтвердження наведеного надала копію поштового конверта суду апеляційної інстанції, яким направлялась оскаржувана постанова, а також роздруківку щодо відстеження пересилання поштових відправлень УДППЗ "Укрпошта", згідно з якою відправлення за трек-номером 3600004596496, надіслане Полтавським апеляційним судом на адресу ОСОБА_1 , було вручено заявнику 22 травня 2021 року. Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено із поважних причин, він підлягає поновленню. Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02 серпня 2021 року заявник надіслала до Верховного Суду квитанцію про сплату судового збору у відповідному розмірі. Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: - застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15, від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-75цс15, від 24 лютого 2016 року в справі № 6-50цс16, від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16, постановах Верховного Суду від 26 лютого 2018 року у справі № 205/6410/16ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18, від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18, від 13 червня 2018 року у справі № 758/8549/15-ц (провадження № 61-8438св18), від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 352/1068/15-ц, від 30 серпня 2019 року у справі № 592/9827/16-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 22 квітня 2020 року у справі № 562/2627/18, від 04 лютого 2021 року у справі №587/381/15-ц (провадження № 61-3826св20) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2020 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року. Відкрити касаційне провадження у вказаній справі. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 27 вересня 2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов І. О. Дундар Є. В. Краснощоков