Ухвала КАС ВС № 300/1935/21

УХВАЛА 30 серпня 2021 року м. Київ справа № 300/1935/21 адміністративне провадження № К/9901/31199/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі №300/1935/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 02 лютого 2021 року та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10 березня 2021 року, в с т а н о в и в : Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову від 02 лютого 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 64337629, винесену відповідачем при примусовому виконанні виконавчого напису № 43888, виданого 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм О.С. визнати протиправною та скасувати постанову від 10 березня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Ю.А. у виконавчому провадженні № 64337629 під час примусового виконання виконавчого напису № 43888, виданого 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм О.С. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року, позов задоволено повністю. У поданій касаційній скарзі відповідач, з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII передбачено право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Заявлені позивачем позовні вимоги у цій справі дають підстави для висновку про те, що спір виник у відносинах з приводу скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ. Крім того, як вбачається з рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021, справу №300/1935/21 судом віднесено до категорії малозначних та розглянуто в порядку спрощеного провадження, а відтак ухвалені у цій справі рішення касаційному оскарженню не підлягають. На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. На підставі викладеного, керуючись статтями 333 КАС України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі №300/1935/21. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіМ.В. Білак О.В. Калашнікова Н.М. Мартинюк