Постанова 4856 № 240/10267/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/10267/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос А.В. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 25 серпня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. , за участю: секретаря судового засідання: Стаднік Л.В., представника відповідача: Чернюк О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У вересні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" (далі ТОВ "Промагрозапас") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі відповідач 2) та Головного управління ДФС у Житомирській області (далі відповідач 2), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило: -визнати неправомірними дії ГУ ДФС у Житомирській області щодо розміщення інформації в інтеграційних картках, які ведуться Житомирським управлінням ГУ ДФС в Житомирській області про облікування заборгованості з податку на додану вартість у сумі 16688,63грн. у ТОВ "Промагрозапас"; -зобов`язати ГУ ДФС у Житомирській області вилучити з інтеграційних карток, які ведуться Житомирським управлінням ГУ ДФС в Житомирській області відомості про облікування заборгованості з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн., у ТОВ "Промагрозапас"; -визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Житомирській області № 243243-51 від 11.09.2019 про сплату податкового боргу в сумі 18 631,53 грн.; -визнати дії ГУ ДФС у Житомирській області неправомірними щодо розміщення інформації в інтеграційних картках, які ведуться Житомирським управлінням ТУ ДФС в Житомирській області про облікування заборгованості з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн., у ТОВ "Промагрозапас"; -зобов`язати ГУ ДФС у Житомирській області вилучити з інтеграційних карток, які ведуться Житомирським управлінням ГУ ДФС в Житомирській області відомості про облікування заборгованості з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн., у ТОВ "Промагрозапас"; -визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Житомирській області № 246133-51 від 04.10.2019 про сплату податкового боргу в сумі 18 437,53 грн.; -визнати дії ГУ ДФС у Житомирській області неправомірними, щодо розміщення інформації в інтеграційних картках, які ведуться Житомирським управлінням ТУ ДФС в Житомирській області про облікування заборгованості з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн., у ТОВ "Промагрозапас"; -зобов`язати ГУ ДФС у Житомирській області вилучити з інтеграційних карток, які ведуться Житомирським управлінням ГУ ДФС в Житомирській області відомості про облікування заборгованості з податку на додану вартість у сумі 16688,63грн., у ТОВ "Промагрозапас"; -визнати протиправним та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Житомирській області № 243243-51 від 11.09.2019 про сплату податкового боргу в сумі 18 631,53грн.; -визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Житомирській області №246133-51 від 04.10.2019 про сплату податкового боргу в сумі 18 437,53грн.; -визнати дії неправомірними, щодо розміщення інформації в інтеграційних картках, які ведуться Житомирським управлінням ГУ ДФС в Житомирській області про облікування заборгованості з податку на додану вартість у сумі 18631.53грн., у ТОВ "Промагрозапас"; -зобов`язати вилучити з інтеграційних карток, які ведуться Житомирським управлінням ГУ ДФС в Житомирській області відомості про облікування заборгованості з податку на додану вартість у сумі 18631.53грн., у ТОВ "Промагрозапас". Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року, позов задоволено: -визнано протиправними дії ГУ ДФС у Житомирській області щодо розміщення інформації в інтеграційних картках, які ведуться Житомирським управлінням Головного управління ДФС у Житомирській області про облікування заборгованості з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн. у ТОВ "Промагрозапас"; -зобов`язано ГУ ДФС у Житомирській області вилучити з інтеграційних карток, які ведуться Житомирським управлінням ГУ ДФС у Житомирській області, відомості про облікування заборгованості з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн. у ТОВ "Промагрозапас"; -визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДПС у Житомирській області №246133-51 від 04.10.2019; -визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДПС у Житомирській області №243243-51 від 11.09.2019; -визнано протиправними дії ГУ ДФС у Житомирській області щодо розміщення інформації в інтеграційних картках, які ведуться Житомирським управлінням ГУ ДФС у Житомирській області про облікування заборгованості з податку на додану вартість у сумі 18631,53 грн. у ТОВ "Промагрозапас"; -зобов`язано ГУ ДФС у Житомирській області вилучити з інтеграційних карток, які ведуться Житомирським управлінням ГУ ДФС у Житомирській області, відомості про облікування заборгованість з податку на додану вартість у сумі 18631,53 грн. у ТОВ "Промагрозапас". В квітні 2021 року ТОВ "Промагрозапас" звернулося до суду із заявою в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просило постановити ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 КАС України про притягнення посадових осіб відповідача до відповідальності щодо не виконання рішення суду. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року заяву задоволено: -визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Житомирській області щодо невжиття заходів та невиконання у повному обсязі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі №240/10267/19; -зобов`язано ГУ ДПС у Житомирській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону-невиконанню у повному обсязі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі №240/10267/19; -встановлено строк для надання відповіді щодо вжитих заходів 30 днів з дня отримання ухвали. Не погодившись із вказаним судовим рішенням ГУ ДПС у Житомирській області (правонаступник ГУ ДФС у Житомирській області) подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви. В обгрунтуванні апеляційної скарги зокрема зазначено, що виявлені за наслідками розгляду адміністративної справи порушення, допущені податковим органом щодо обікування заборгованості в інтегрованій картці платника, усунені при вирішенні адміністративного спору по суті під час розгляду справи в суді першої інстанції, шляхом скасування спірних податкових вимог. З огляду на зазначене, апелянт вважає, що підстави для додаткового реагування судом на такі порушення у спосіб постановлення окремої ухвали відсутні. При цьому відповідач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи по суті, дійшли помилкового висновку про повне задоволення позовних вимог ТОВ "Промагрозапас" та, як наслідок, до прийняття незаконного судового рішення. 19.07.2021 від позивача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та прийнятою з дотриманням норм закону, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання уповноваженого представника не направив. У відповідності до вимог ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Приймаючи рішення про задоволення заяви позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви шляхом постановлення окремої ухвали, оскільки станом на час розгляду заяви позивача рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 не виконане в повному обсязі. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Ст.370 КАС України унормовано, що судове рішення, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,-за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012). За змістом ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68). В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). У справі "Сорінг проти Об`єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень-складовою права на справедливий судовий захист. Таким чином, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили. Ч.1 ст.255 КАС України врегульовано, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України). Крім того, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Отже, КАС України передбачено спеціальні норми, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтями 382, 383 КАС України. Зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Так, у ч.6 ст.383 КАС України закріплено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. В свою чергу ч.1 ст.249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Так, під час апеляційного розгляду справи з`ясовано, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року, 30.12.2020 видано виконавчі листи. Постановою державного виконавця ВПВР УЗПВР у Житомирській області від 06.01.2021 відкрито виконавче провадження ВП №64038367 з примусового виконання виконавчого листа №240/10267/19 від 30.12.2020 про зобов`язання ГУ ДФС у Житомирській області вилучити з інтеграційних карток, які ведуться Житомирським управлінням Головного управління ДФС у Житомирській області, відомості про облікування заборгованість з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн. у ТОВ "Промагрозапас". Постановою державного виконавця ВПВР УЗПВР у Житомирській області від 06.01.2021 відкрито виконавче провадження ВП №64038367 з примусового виконання виконавчого листа №240/10267/19 від 30.12.2020 про зобов`язання ГУ ДФС у Житомирській області вилучити з інтеграційних карток, які ведуться Житомирським управлінням ГУ ДФС у Житомирській області, відомості про облікування заборгованість з податку на додану вартість у сумі 18631,53 грн. у ТОВ "Промагрозапас" . Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 замінено боржника у виконавчому листі №10206 2020 р. від 30.12.2020 з ГУ ДФС у Житомирській області на правонаступника - ГУ ДПС у Житомирській області. Листом від 25.02.2021 №1454/5/06-30-18-03 ГУ ДПС у Житомирській області повідомило державного виконавця, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду виконане у повному обсязі. Податкова вимога на суму 16688,63 грн. скасована. Згідно інтегрованої картки платника податку по ТОВ "Промагрозапас" станом на 25.02.2021 рахується переплата в сумі 23505,66 грн. Листом від 25.02.2021 №1458/5/06-30-18-03 ГУ ДПС у Житомирській області повідомило державного виконавця, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду виконано у повному обсязі. Податкова вимога на суму 18631,53 грн. скасована. Згідно інтегрованої картки платника податку по ТОВ "Промагрозапас" станом на 25.02.2021 рахується переплата в сумі 23505,66 грн. На вимогу державного виконавця виконати рішення суду в частині вилучення з інтеграційних карток, які ведуться Житомирським управлінням ГУ ДФС у Житомирській області, відомості про облікування заборгованість з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн. та в сумі 18631,53 грн., ГУ ДПС у Житомирській області надіслало листи від 22.03.2021 №2023/06-30-18-03-07 та від 22.03.2021 №2029/06-30-18-03-07 з проханням звернутися з поданням про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду в частині зобов`язання ГУ ДПС у Житомирській області вилучити з інтеграційних карток відомості про облікування заборгованість з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн. та у сумі 18631,53 грн. у ТОВ "Промагрозапас", шляхом приведення у відповідність даних інтегрованої картки платника податків. Вищезазначене свідчить, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду відповідачем в повному обсязі не виконано, що останнім не заперечується. Станом на дату прийняття рішення у справі та набрання законної сили чинним був наказ Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 "Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". У розділі 1 Порядку було передбачено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. На час звернення ТОВ "Промагрозапас" до суду з даною заявою, наказ Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 "Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності 05.04.2021. Відповідно до ч.2 розділу 1 наказу №5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; інформаційна система-інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції; достовірність показників-відповідність інформації, що відображається в інтегрованій картці платника податків, показникам первинних документів. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі. Для забезпечення достовірності відображення облікових показників в ІКП структурними підрозділами за напрямами роботи здійснюється попередній та загальний контроль у терміни, встановлені цим Порядком. Відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи. Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів. У розділі 5 Порядку у ч.4 "Відображення в інформаційній системі результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП" зазначено, що працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень. Під час розгляду заяви в суді першої інстанції начальник підрозділу ГУ ДПС у Житомирській області Полончук В.С. пояснив, що оскаржувані позивачем податкові вимоги скасовано. За рахунок сплати ПДВ з електронного рахунку платника наявний борг в сумі 16688,63 грн. закрито. Виконання рішення шляхом вилучення з інтеграційних карток платника податів заборгованості з ПДВ на оскаржувані суми неможливе. При цьому, представник відповідача зазначив про те, що заборгованість зі сплати ПДВ на спірну суму у позивача виникла у 2017 році. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно не прийнято до уваги такі доводи відповідача, оскільки як свідчать пояснення останнього, про що зазначено і в судовому рішенні, недоїмка в сумі 16688,63 грн., що в свою чергу вплинула на формування недоїмки в сумі 18631,53 грн., утворилася по декларації за травень 2018 року. Сума податкового зобов`язання по декларації за травень 2018 року була сплачена. Будь-яких доводів щодо виникнення заборгованості з 2017 року представником відповідача не наведено. Відповідачем під час розгляду справи по суті не було доведено причин непогашення суми заборгованості по декларації за травень 2018 року станом на 02.07.2019, враховуючи встановлену законом процедуру черговості погашення боргів. Інспектор для надання пояснень на виклик суду першої інстанції не з`явився. Враховуючи те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не спростовано викладених позивачем обставин та не доведено суду наявності правових підстав розміщення інформації в інтеграційних картках про облікування заборгованість з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн. у ТОВ "Промагрозапас", суд визнав такі дії неправомірними. Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено відсутність боргу у позивача з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн., та, з урахуванням нарахованої пені, у сумі 18631,53 грн., з огляду на що, відомості з облікування зазначених сум, як заборгованість з ПДВ, повинні були бути вилучені з інтеграційних карток платника податків та рахуватися як переплата. В той же час, відповідач безпідставно, погасив вказану суму як заборгованість з ПДВ за рахунок поточної сплати ПДВ з електронного рахунку платника податків, тоді, як податкові вимоги скасовано рішенням суду, що набрало законної сили та яким встановлено взагалі відсутність боргу. Як зазначив суд першої інстанції, виконання службовими і посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області своїх обов`язків. Посилання боржника на неможливість виконання рішення суду у цій справі є безпідставними, оскільки саме на відповідача нормативно-правовими актами та судовим рішенням, що набрало законної сили, покладено обов`язок його виконання в частині вилучення з інтеграційних карток відомості про облікування заборгованість з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн. та у сумі 18631,53 грн. у ТОВ "Промагрозапас". Варто зауважити, що як свідчить зміст апеляційної скарги на окрему ухвалу від 28.04.2021 доводи скаржника зводяться до незгоди з судовим рішенням від 16.01.2020 у даній справі. Отже, зважаючи на те, що на момент подання заяви позивача про притягнення відповідача до відповідальності за невиконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.01.2020, останнім рішення в повному обсязі не виконано, а відтак колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність правових підстав для постановлення окремої ухвали. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 255, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 370, 382, 383 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 30 серпня 2021 року. Головуючий Граб Л.С. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.