Постанова 4873 № 910/20736/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" липня 2021 р. Справа№ 910/20736/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Михальської Ю.Б. суддів: Скрипки І.М. Тищенко А.І. секретар судового засідання: Білоус О.О. за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 20.07.2021, розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 ЦА» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/20736/20 (суддя Борисенко І.І.) за позовом Приватного підприємства «Стелс-С» до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» про стягнення 966 932,33 грн В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог Приватне підприємство «Стелс-С» (далі, позивач або ПП «Стелс-С») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (далі, відповідач або ДП «Завод 410 ЦА») 966 932,33 грн, з яких: 847 800,00 грн основного боргу, 25 365,65 грн 3% річних, 34 420,68 грн інфляційних втрат, 59 346,00 грн штрафу на підставі Договору купівлі-продажу №УМТЗ-19-28/3 від 14.05.2019. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань за Договором купівлі-продажу №УМТЗ-19-28/3 від 14.05.2019, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином у сумі 847 800,00 грн. Окрім того, позивачем на вказану суму заборгованості нараховані 25 365,65 грн 3% річних, 34 420,68 грн інфляційних втрат та 59 346,00 грн штрафу на підставі вказаного договору. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/20736/20 позовні вимоги Приватного підприємства «Стелс-С» задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» на користь Приватного підприємства «Стелс-С» 847 800 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот) грн основного боргу, 25 365 (двадцять п`ять тисяч триста шістдесят п`ять) грн 65 коп. 3% річних, 34 420 (тридцять чотири тисячі чотириста двадцять) грн 68 коп. інфляційних втрат, 59 346 (п`ятдесят дев`ять тисяч триста сорок шість) грн штрафу, 14 503 (чотирнадцять тисяч п`ятсот три) грн 98 коп. судового збору. Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем надано всі необхідні докази на підтвердження факту поставки товару відповідачу згідно Договору купівлі-продажу №УМТЗ-19-28/3 від 14.05.2019 на загальну суму 1 695 600,00 грн, водночас, відповідачем у встановлені вказаним договором строки не здійснено оплату за отриманий товар у повному обсязі, а відтак наявні підстави для стягнення із відповідача основної заборгованості за договором у розмірі 847 800,00 грн. Окрім того, у зв`язку з простроченням відповідача позивач правомірно на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 7.3. Договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 25 365,65 грн, інфляційні втрати у розмірі 34 420,68 грн та штраф у розмірі 59 346,00 грн. Також суд встановив, що відповідачем не надано суду доказів, що він скористався передбаченою пунктом 2.5. Договору можливістю направлення позивачу документів про невідповідність товару, а тому доводи відповідача про ненадання позивачем йому документів, що підтверджують якість, комплектність та відповідність товару вимогам підприємства-виробника є необґрунтованими. Крім того, суд відхилив доводи відповідача про сплив річного строку позовної давності в частині вимог про стягнення штрафу, оскільки вимоги про стягнення штрафу заявлені без пропуску позовної давності, адже порушення права позивача на оплату переданого товару почалося з 26.12.2019 (видаткова накладна від 04.12.2019 з урахуванням 15 банківських днів, передбачених специфікацією), а до суду з указаним позовом позивач звернувся 24.12.2020 (згідно поштового конверту), тобто в межах річного строку позовної давності за вимогами про стягнення штрафу. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із прийнятим рішенням, 17.05.2021 (про що свідчить відбиток вхідного штемпеля Господарського суду міста Києва на апеляційній скарзі) Державне підприємство «Завод 410 ЦА» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/20736/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Приватного підприємства «Стелс-С» до Державного підприємства «Завод 410 ЦА». Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного: - матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України виконання позивачем умов договору поставки належним чином та прийняття (отримання) відповідачем товару в кількості та якості у розумінні приписів статей 673, 674 Цивільного кодексу України; - матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що товар, поставлений відповідачу згідно Договору, пройшов у відповідності до пунктів 5.1., 5.2. Стандарту Підприємства СТП.410.06.14-2019 «Вхідний контроль продукції. Загальні положення», затвердженого наказом ДП «Завод 410 ЦА» від 12.08.2019 №371, пункту 5.7. договору процедуру вхідного контролю, в тому числі акту про фактичну якість та комплектність отриманої продукції у відповідності до пунктів 6, 29 Інструкції №П-7 від 15.04.1966 «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения товаров народного потребления по качеству». Таким чином, оскільки згідно пункту 4.1. Договору 100% оплата товару проводиться після поставки та проходження вхідного контролю на ДП «Завод 410 ЦА», з відстрочкою платежу 15 банківських днів, за відсутності доказів проходження товаром процедури вхідного контролю, у відповідача були відсутні підстави для виконання зобов`язань покупця в частині здійснення оплати за товар; - враховуючи відсутність підстав для виконання зобов`язань покупця в частині здійснення оплати за товар, відсутні підстави щодо стягнення з відповідача 3% річних та штрафу, оскільки позивачем не доведено прострочення виконання відповідного грошового зобов`язання. Узагальнені доводи та заперечення позивача 22.06.2021 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому позивач просив суд відмовити у її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до наступного: - відповідач прийняв поставлений товар за Договором, підписав відповідні видаткові накладні, а також не заявив жодних претензій до позивача із приводу поставленого товару; - жодних документів про невідповідність товару щодо його кількості, асортименту, якості, комплектності (як то зазначено у пункті 2.5. Договору), двостороннього акту, передбаченого пунктом 2.6. Договору, сторонами складено не було, представник позивача не викликався для участі у перевірці товару. Відповідачем не надано суду доказів звернення до позивача із вимогою надати документи, на відсутності яких відповідач наразі наголошує. - сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, в якому відповідач визнав наявність у нього боргу. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 ЦА» у справі №910/20736/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 ЦА» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/20736/20 залишено без руху. Роз`яснено Державному підприємству «Завод 410 ЦА», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням причин пропуску такого строку. 08.06.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник апелянта подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначив, що справа №910/20736/20 слухалася в спрощеному провадженні, у зв`язку із чим повне рішення суду Підприємство не мало змоги отримати в день його проголошення, а отримало поштою 27.04.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 поновлено Державному підприємству «Завод 410 ЦА» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/20736/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Завод 410 ЦА» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/20736/20. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/20736/20 на час апеляційного оскарження. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). У подальшому колегія суддів, дослідивши матеріали судової справи, поданий Приватним підприємством «Стелс-С» відзив на апеляційну скаргу, дійшла висновку про необхідність проведення у справі судового засідання з повідомленням сторін, у зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 призначила розгляд апеляційної скарги на 20.07.2021. У судовому засіданні 20.07.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Явка представників сторін У судове засідання 20.07.2021 з`явилися представники позивача та відповідача. Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив залишити оскаржене рішення суду без змін. Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції 14.05.2019 між Державним підприємством «Завод 410 ЦА» (покупець) та Приватним підприємством «Стелс-С» (продавець) укладено Договір купівлі-продажу №УМТЗ-19-28/3 (далі, Договір), згідно з пунктом 1.1. якого продавець зобов`язується протягом строку дії Договору поставити покупцю товари, зазначені в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (далі, Специфікації). Відповідно до пункту 1.3. Договору найменування товару: комплектуючі для літаків. Код ДК 021:2015-34731000-0. Пунктом 2.1. Договору передбачено, що продавець повинен поставити покупцю товари, якість яких відповідає технічним умовам (ТУ) заводу-виробника, відповідним ГОСТам, характеристикам та вимогам державних стандартів, встановленим для цієї групи товарів. Згідно умов пункту 2.5. Договору у випадку виявлення невідповідності товарів при прийманні (в тому під час дії гарантійного строку) вимогам, передбаченим пунктом 2.1. цього договору, або поставки неукомплектованих товарів покупець складає та направляє продавцю документи про невідповідність товару, щодо його кількості, асортименту, якості комплектності, а саме: звіт про невідповідність при прийманні, або дефектний акт, або акт рекламації або інші документи. Відповідно до умов пункту 3.1. Договору загальна ціна договору складає 1 695 600,00 грн, у тому числі ПДВ 20%: 282 600,00 грн. Як встановлено у пункті 4.1. Договору, розрахунки проводяться наступним шляхом: - покупець направляє постачальнику (факсимільним зв`язком або електронною поштою) заявку на поставку товару в рамках Специфікацій, які є невід`ємними додатками до даного договору. - продавець передає покупцю рахунок для оплати замовленої продукції. - покупець згідно рахунку в рамках Специфікації (Додатку), проводить платіж, умови зазначаються в кожній Специфікації окремо. За приписами пунктів 5.1. - 5.6. Договору строк поставки партії товару буде вказано в кожній Специфікації окремо. Місце поставки (передачі) партії товарів буде вказано в кожній Специфікації окремо. Умови поставки товарів будуть вказані в кожній Специфікації окремо. Поставка товарів здійснюється окремими партіями згідно з заявкою покупця, переданою факсимільним зв`язком, або електронною поштою у рамках Специфікацій, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Продавець здійснює поставку кожної партії товару з додаванням необхідної документації на товар (податкова накладна, видаткова накладна, паспорт (сертифікат) якості на товар). Право власності на товар, а також ризики випадкової втрати або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця в момент передачі товару на склад покупця з підписанням відповідних супровідних документів та проходження вхідного контролю на складі покупця, якщо не передбачено інше. Згідно пункту 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України. Пунктом 7.3. Договору передбачено, що за прострочення виконання зобов`язань за Договором понад тридцять днів з винної сторони додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання їх сторонами (пункт 10.1. Договору). Відповідно до специфікації №1 визначено такі умови оплати: 50% передплата та 50% оплати проводиться після поставки товару та проходження вхідного контролю на ДП «Завод 410 ЦА», з відстрочкою платежу 15 банківських днів. На підтвердження виконання умов Договору щодо поставки товару позивач надав суду видаткові накладні №РН-021 від 02.08.2019 на суму 330 960,00 грн та №РН-030 від 04.12.2019 на суму 1 364 640,00 грн. Відповідач частково оплатив отриманий товар на суму 847 800,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою від 08.07.2019, а також листом відповідача №16.7-2119 від 08.10.2020. Звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач зазначав, що відповідач не здійснив оплату поставленого позивачем товару за Договором у повному обсязі, у зв`язку з чим у відповідача утворився борг перед позивачем у розмірі 847 800,00 грн. Окрім того, у зв`язку з простроченням відповідача, позивач нарахував та заявив до стягнення 25 365,65 грн 3% річних, 34 420,68 грн інфляційних втрат та 59 346,00 грн штрафу. Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що у нього відсутні підстави для здійснення оплати у зв`язку з відсутністю доказів проходження товаром процедури вхідного контролю у встановленому порядку, а також порушення позивачем умов Договору в частині ненадання обов`язкових документів, які підтверджують якість, комплектність та відповідність товару вимогам підприємства-виробника та доказів надходження таких документів покупцю. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві. Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Як підтверджується матеріалами справи, а саме наданими позивачем копіями видаткових накладних №РН-021 від 02.08.2019 на суму 330 960,00 грн та №РН-030 від 04.12.2019 на суму 1 364 640,00 грн, позивачем згідно умов Договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 695 600,00 грн. Вказані видаткові накладні оформлені належним чином та підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень. Повноваження осіб Димнікова В.М. та Трофімова О.С. на приймання поставленого товару від імені Державного підприємства «Завод 410 ЦА» підтверджуються наявними у матеріалах справи довіреностями на отримання матеріальних цінностей №16-98 від 11.01.2019 та №1266 від 27.11.2019. За змістом статей 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно абзацу 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовами Специфікації №1 до Договору сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом 50% передплата та 50% оплати після поставки товару та проходження вхідного контролю на ДП «Завод 410 ЦА», з відстрочкою платежу 15 банківських днів. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У силу приписів статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідач частково оплатив одержаний товар на суму 847 800,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою від 08.07.2019, а також листом відповідача №16.7-2119 від 08.10.2020. Таким чином, як вірно встановив суд першої інстанції та не спростовано відповідачем, незважаючи на отримання від позивача товару на підставі вищеперелічених видаткових накладних, всупереч умовам Специфікації №1 щодо строку оплати, станом на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед позивачем по Договору поставки в розмірі 847 800,00 грн (1 695 600,00 грн - 847 800,00 грн). Факт наявності вказаної заборгованості відповідачем не спростовано та додатково підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2020, наданим позивачем разом з відповіддю на відзив на позов. Стосовно доводів скаржника про те, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів виконання позивачем умов договору поставки належним чином колегія суддів зазначає наступне. Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Умовами пунктів 2.1., 2.2. Договору передбачено, що продавець повинен поставити покупцю товари, якість яких відповідає технічним умовам (ТУ) заводу-виробника, відповідним ГОСТам, характеристикам та вимогам державних стандартів, встановленим для цієї групи товарів. Продавець зобов`язаний на товари, які постачаються за цим Договором, видати документ (паспорт, сертифікат якості, бірку тощо, з мокрою печаткою відділу технічного контролю (ВТК)), підтверджуючий якість із посиланням на відповідні ГОСТи, ОСТи, ТУ, або ін., видаткову накладну, податкову накладну. Згідно умов пункту 2.5. Договору у випадку виявлення невідповідності товарів при прийманні (в тому під час дії гарантійного строку) вимогам, передбаченим пунктом 2.1. цього договору, або поставки неукомплектованих товарів покупець складає та направляє продавцю документи про невідповідність товару, щодо його кількості, асортименту, якості комплектності, а саме: звіт про невідповідність при прийманні, або дефектний акт, або акт рекламації або інші документи. Згідно зі статтею 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Відповідно до пункту 6.1.2. Договору покупець зобов`язаний приймати поставлені товари згідно з умовами цього договору. Зі змісту наявних у матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що представник відповідача прийняв товар без застережень щодо відсутності документів, а у матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача до позивача щодо ненадання (надання не у повному обсязі) документів на поставлений товар. Скаржник в апеляційній скарзі також посилається на умову Специфікації №1 та статтю 530 Цивільного кодексу України, вказуючи, що в матеріалах справи відсутні докази проходження товаром процедури вхідного контролю, у тому числі акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції, а тому строк виконання зобов`язання відповідача з оплати товару не настав. Вказані доводи скаржника колегією суддів відхиляються з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 674 Цивільного кодексу України). Згідно з умовами вищезгаданого пункту 2.5. Договору у випадку виявлення невідповідності товарів при прийманні (в тому під час дії гарантійного строку) вимогам, передбаченим пунктом 2.1. цього договору, або поставки неукомплектованих товарів покупець складає та направляє продавцю документи про невідповідність товару, щодо його кількості, асортименту, якості комплектності, а саме: звіт про невідповідність при прийманні, або дефектний акт, або акт рекламації або інші документи. Однак, відповідачем не надано суду ні доказів виявлення невідповідності поставленого позивачем товару вимогам законодавства та Договору, ні доказів повідомлення позивача про будь-які невідповідності товару з дати його поставки позивачем відповідачу до дати прийняття судом оскаржуваного в даній справі рішення. Згідно абзацу 2 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Вхідний контроль, про проведення якого зазначено у Специфікації №1 та на нездійснення якого посилається скаржник, мав проводитись саме відповідачем, при цьому, умовами Договору не встановлений термін його проведення. За приписами пункту 6 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (далі, Інструкція П-7), приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться на складі одержувача при поставках у межах одного міста - не пізніше 10 днів, а швидкопсувної продукції - не пізніше 24 годин після надходження продукції на склад одержувача. Пунктом 10 Інструкції П-7 визначено, що приймання вважається здійсненим своєчасно, якщо перевірка якості і комплектності продукції закінчена в установлені терміни. Таким чином, пунктом 6 Інструкції визначено термін, в межах та протягом якого одержувач продукції при поставках у межах одного міста зобов`язаний прийняти продукцію за якістю і комплектністю - не пізніше 10 днів, після надходження продукції на склад одержувача. Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що вхідний контроль при отриманні продукції (приймання продукції за якістю) проводився не в день надходження продукції на склад одержувача, а на 10-й день після її надходження або в іншу дату протягом 10 днів (карток вхідного контролю, актів приймання продукції, тощо). Таким чином, датою виконання позивачем обов`язку щодо поставки товару за спірними накладними є дата передачі товарів відповідачу. При цьому, з огляду на відсутність у Договорі умов щодо терміну, в який відповідач повинен провести вхідний контроль товарів, такий товар, враховуючи умову Специфікації №1, мав бути повністю оплачений протягом 15-ти банківських днів з дня його поставки (остання поставка була здійснена 04.12.2019), тобто до 25.12.2019 включно. Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджується, що станом на дату прийняття судом рішення у даній справі заборгованість відповідача перед позивачем становила 847 800,00 грн, а строк виконання зобов`язання з оплати є таким, що настав. Відтак, є вірним висновок місцевого господарського суду, зроблений на підставі наявних у справі доказів, про обґрунтованість і доведеність позовних вимог в частині стягнення основного боргу. Документів, які б підтверджували безпідставність нарахування основного боргу у сумі 847 800,00 грн, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, скаржником суду не надано. Разом з тим, із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем було нараховано відповідачу штраф за прострочення виконання зобов`язання понад тридцять днів у розмірі, встановленому пунктом 7.3. Договору, що становить 59 346,00 грн (7% від суми заборгованості), а також 25 365,65 грн 3% річних та 34 420,68 грн інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. За статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За положеннями статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Згідно пункту 7.3. Договору за прострочення виконання зобов`язань за Договором понад тридцять днів з винної сторони додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. Разом з тим, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі вищевикладених положень законодавства та Договору, перевіривши надані позивачем розрахунки штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, колегією суддів було встановлено обґрунтованість та правильність нарахування сум штрафу у розмірі 59 346,00 грн, а також 25 365,65 грн 3% річних та 34 420,68 грн інфляційних втрат, а відтак місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги у даній частині. Отже, позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню в повному обсязі, висновки суду першої інстанції із приводу чого є правомірними. Стосовно заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення штрафу (викладена у відзиві на позовну заяву), то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у її задоволенні, оскільки вимоги про стягнення штрафу заявлені без пропуску позовної давності, адже порушення права позивача на оплату переданого товару почалося з 26.12.2019 (видаткова накладна від 04.12.2019 з урахуванням 15 банківських днів, передбачених специфікацією), а в суд із позовом у даній справі позивач звернувся 24.12.2020 (згідно поштового штемпеля на конверті), тобто в межах річного строку позовної давності за вимогами про стягнення штрафу. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Державного підприємства «Завод 410 ЦА» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 ЦА» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/20736/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/20736/20 залишити без змін. Матеріали справи №910/20736/20 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 30.08.2021 після виходу головуючого судді Михальської Ю.Б. з відпустки. Головуючий суддя Ю.Б. Михальська Судді І.М. Скрипка А.І. Тищенко