Ухвала КАС ВС № 580/5769/20

УХВАЛА 27 серпня 2021 року м. Київ справа № 580/5769/20 адміністративне провадження № К/9901/30909/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевірив касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року у справі №580/5769/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області, Державної казначейської служби України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив: визнати протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року із застосуванням обмеження щодо нарахованої суддівської винагороди, що складає 10 835 грн. 05 коп.; зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області провести нарахування позивачу суддівської винагороди на підставі частин другої, третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виходячи із базового розміру посадового окладу судді в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2020 року та щомісячної доплати у розмірі 20% посадового окладу з утриманням з цим сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року; стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області недоплачену суддівську винагороду у сумі 10 835 грн. 05 коп. з утриманням з цим сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року; Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року, рішення суду першої інстанції скасовано, та прийнято нове, яким позов задоволено частково. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області провести перерахунок суддівської винагороди судді Тальнівського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року, обчислити суддівську винагороду відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виплатити її за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових податків та зборів. В решті позовних вимог - відмовлено. У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке. 08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження. Так, відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Дослідивши подану касаційну скаргу на предмет відповідності наведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на неврахування судами попередніх інстанції правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі №340/1916/20. Представник відповідача зазначає, що у згаданій постанові Верховний Суд вказав на необхідність визначення належного відповідача за цією категорією справ, в свою чергу суд апеляційної інстанції не врахував цей висновок під час розгляду справи №580/5769/20. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що у разі оскарження судового рішення нам підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, необхідно чітко вказати норму права, яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду. Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Самого лише цитування уривків постанов Верховного Суду не достатньо для можливості відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 169, 328, 330, 332 КАС України, у х в а л и в : Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року у справі №580/5769/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області, Державної казначейської служби України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддяМ.В. Білак