Постанова 4809 № 405/555/21

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/284/21 Головуючий у суді І-ї інстанції Майданніков О. І. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.08.2021 року.Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною захисника Попович Світлани Михайлівни на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02 квітня 2021 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , (відповідно до довідки а.п.15 місце проживання в Україні: АДРЕСА_2 ), визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. В С Т А Н О В И Л А: Згідно постанови районного суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 18.01.2021 о 01 год. 47 хв. в м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 , та, за наявності виявлених працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. 18.01.2021 о 02 год. 10 хв. в м. Кропивницький, вул. Велика Пермська,25, водій ОСОБА_1 у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відмовився на вимогу поліцейського пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я. Зазначеними діями водій ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом водій ОСОБА_1 відсторонений, шляхом передачі керування тверезому водієві. Не погоджуючись з вказаним рішенням районного суду, захисник адвокат Попович С.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій між апеляційних вимог просить поновити строк оскарження постанови. В обґрунтування поважності пропуску строку зазначає, що ОСОБА_1 23.07.2021 ознайомився в приміщенні Ленінського районного суду м. Кіровограда зі змістом постанови від 02.04.2021 та матеріалами справи про адміністративне правопорушення та встановив, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №149861, який направлено до Ленінського районного суду м. Кіровограда управлінням патрульної поліції в Кіровоградській області 21.01.2021 року та отримано судом 28.01.2021 року. 12.02.2021 року Ленінським районним судом м. Кіровограда матеріали справи про адміністративне правопорушення було повернуто до управління патрульної поліції в Кіровоградській області для належного оформлення. 02.03.2021 року управління патрульної поліції в Кіровоградській області повторно направило матеріали справи до Ленінського районного суду м. Кіровограда, додатково зазначивши адресу проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , яку взято судом до уваги та за якою здійснювалась відправка кореспонденції особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Проте, апелянт зазначає, що громадянин України ОСОБА_1 мав зареєстроване місце проживання на території України за адресою: АДРЕСА_2 , яке знято з реєстрації 27.02.2015 року, а до адреси АДРЕСА_2 не має ніякого відношення. 06.02.2021 року ОСОБА_1 залишив територію України та через територію Польщі і Амстердаму повернувся до Сполучених Штатів Америки 04.03.2021 року. 11.07.2021 через територію Туреччини ( ОСОБА_4 повернувся на територію України, а 15.07.2021 до міста Кропивницького. Перелічені вище обставини свідчать про поважність причини пропуску строку оскарження рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.04.2021 року, а тому просить поновити строк звернення з апеляційною скаргою. За наслідком розгляду апеляційної скарги просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що 18.01.2021 року о 02:25 год інспектором патрульної поліції Мироненком О.В. відносно громадянина США ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №149861 за ч.1 ст.130 КУпАП. На місці події велася відео-фіксація працівниками патрульної поліції, яка долучена до матеріалів справи та направлена до суду (диск а.с.8). Відтворивши повну процедуру складення протоколу на відео-фіксації чітко прослідковується, що: Зупинив транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 , інспектор Мироненко О.В. (файл «20210118080018000169», час: 01:46:40-01:47:34). Виявив ознаки нібито алкогольного сп`яніння та провів всю процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння та ознайомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з її правами заступник командира роти старший лейтенант поліції Дуткевич Д.М. (файл 20210118080316000197. Склав протокол та ознайомив з його змістом інспектор Мироненко О.В. (файл «20210118080412000202», час: 02:35:20-02:36:59). Дані обставини на думку апелянта свідчать про порушення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме неналежність посадової особи, яка склала протокол, оскільки норми про колегіальність складання протоколу КУпАП не містить, що вказує на неналежність та недопустимість доказу, як такого. Окрім цього, відповідно до статті 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), які включають: ПІБ, дату народження, громадянство, місце проживання (перебування),місце роботи та документ, яким встановлено особу. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності згідно протоколу серії ДПР18 №149861, так і згідно постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда по справі про адміністративне правопорушення від 02.04.2021 року є громадянин США. Належність громадянства встановлено на підставі посвідчення водія, виданого в США, яке не містить жодного посилання на громадянство ОСОБА_1 , а лише про країну видачі документа, що свідчить про неналежність встановлення особи водія, та, як наслідок, відсутність суб`єкта правопорушення. ОСОБА_1 є громадянином України, та не має громадянства будь-якої іншої країни. З 2015 року постійно проживає в Сполучених Штатах Америки, час від часу приїздить в Україну та на територію інших держав, що зумовлено характером його роботи. Щодо процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння апелянт зазначає. За ч.2 ст.266 КУпАП (в редакції станом на 18.01.2021 року) огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебуванням під впливом препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Пункт 6 розділу X «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції 1395 передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Пункт 6 розділу II «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ України та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року зазначає, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Як чітко прослідковується з відео-фіксації, здійсненої поліцейськими на місці події та долученої до протоколу про адміністративне правопорушення, який направлено до Ленінського районного суду м. Кіровограда, гр, ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та погодився його пройти в закладі охорони здоров`я, однак матеріали справи не містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Більше того, в матеріалах справи відсутні відповідні пояснення свідків, які б відображали відмову водія пройти огляд на стан сп`яніння на місці та його погодження в закладі охорони здоров`я, а наявні пояснення про повну відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, апелянт зазначає, що ОСОБА_1 вимагав часу зв`язатися зі своїм адвокатом, з яким не міг зв`язатись, що свідчить про грубе порушення прав особи, яка притягається відповідальності, а саме права на правову допомогу, оскільки поліцейський на дану вимогу жодним чином не відреагував. Щодо позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік громадянина ОСОБА_1 зазначає, що останній є громадянином України, та не має громадянства будь-якої іншої країни. З 2015 року постійно проживає в Сполучених Штатах Америки, час від часу приїздить на Україну та на територію інших держав, що зумовлено характером його роботи. При цьому, громадянин ОСОБА_1 має посвідчення водія, яке отримано ним в Сполучених Штатах Америки, як і будь- який іноземець має право отримати на території України національне посвідчення водія. Також апелянт зазначає, що національного посвідчення водія (українського) та міжнародного посвідчення водія громадянин ОСОБА_1 на території України не отримував, а тому позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала (Постанова Верховного Суду № 14 від 23.12.2005 року (зі змінами від 19.12.2008)). Відповідно до статті 42 Женевської конвенції можливим є зупинення дії посвідчень водія, а не їх позбавлення, у разі порушення водієм правил дорожнього руху згідно із законодавством тієї чи тієї країни, а згідно українського законодавства позбавлення права керування транспортними засобами може лише суд і лише в тій країні, де їх було видано. Перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляційної скарги вважаю, що клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. З матеріалів справи убачається, що оскаржувана постанова винесена 02 квітня 2021 року за відсутності учасників справи. З матеріалів вбачається, що зі змістом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ознайомився 23 липня 2021 року, про що свідчить розписка останнього на заяві про надання ознайомлення з матеріалами справи, а апеляційна скарга подана 27 липня 2021 року. Разом з тим, враховуючи, що оскаржувана постанова винесена за відсутності учасників справи та зі змістом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ознайомився лише 23 липня 2021, а також враховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які посилається захисник, як поважні. Відповідно до вимог ст. ст., 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується доказами, що містяться в справі про адміністративне правопорушення, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №149861 від 18.01.2021, яким підтверджується, що саме 06.02.2021 о 01 год. 47 хв. в м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 , та, за наявності виявлених працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, 18.01.2021 о 02 год. 10 хв. в м. Кропивницький, вул. Велика Прспективна, 25, водій ОСОБА_1 у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відмовився на вимогу поліцейського пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 також відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, в яких останні, кожен окремо, підтвердили, що в їх присутності було запропоновано ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та застосуванням спеціального технічного засобу, на що останній відмовився (а.п. 3, 4); - відеозаписами з відео реєстратора, встановленого в автомобілі патрульної поліції та з камери «Bodycam» працівника поліції, які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диск, якими підтверджується керування ОСОБА_1 , керування транспортного засобу марки VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). (а.п. 8). Вказаний протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №149861 від 18.01.2021 стосовно ОСОБА_1 складений у відповідності до вимог ст. 254, 255, 256 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суддя районного суду прийшов до правильного висновку, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 , відповідно до якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Крім того, пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015р. (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими. Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого прядку огляду на стан сп`яніння. Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Відповідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Складений протокол про адміністративне правопорушення містить дані щодо двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в письмових поясненнях підтвердили факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, а також від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Також факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння зафіксовано відеозаписом, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, як зафіксовано і свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були присутні під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду. Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції або свідків було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 або його захисником апеляційному суду не надано. Всупереч апеляційних доводів захисника, працівниками поліції протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №149861 від 18.01.2021 стосовно ОСОБА_1 - складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Що стосується апеляційних доводів про порушення права ОСОБА_1 на правову допомогу під час складання протоколу про адміністративне правопорушення то вони не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Так, відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право зокрема: при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Однак, апеляційний суд звертає увагу на те, що до моменту складення протоколу ОСОБА_1 не набув статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому відмова працівників поліції на забезпечення ОСОБА_1 адвокатом на час складання протоколу є законною та обгрунтованою. Водночас, право ОСОБА_1 на захист, саме під час розгляду справи в суді, ніяким чином не обмежувалося. Апеляційний суд вважає слушними апеляційні доводи захисника про те, що у постанові суддя районного суду безпідставно зазначив, що ОСОБА_1 є громадянин США. Проте, указана обставина не позначилася на правильності прийнятого рішення по суті, оскільки не влинула на правильність визначення суб`єкта даного адміністративного правопорушення. Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 національного посвідчення водія (українського) та міжнародного посвідчення водія на території України не отримував, а тому позбавлення права керувати транспортними засобами до нього не можна застосовувати є безпідставним виходячи з наступного. Відповідно до п. 1.10 ПДР, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу відповідної категорії з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Як убачається з матеріалів справи та додатку до апеляційної скарги, гр. ОСОБА_1 має посвідчення водія виданий у штаті Джорджия, США, строком дії до 13.12.2023. За таких обставин ОСОБА_1 є водієм, в контексті ПДР, Закону України «Про дорожній рух» та Конвенції про дорожній рух, оскільки в нього наявне посвідчення водія на керування транспортним засобом. Водночас, апеляційний суд вважає помилковим посилання захисника на положення ст. 42 Женевської конвенції Про дорожній рух, оскільки дана норма регулює порядок припинення дії посвідчення водія. Проте, у даному випадку судом першої інстанції обґрунтовано накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки вказане стягнення не є тотожним поняттю припинення дії посвідчення водія. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд, вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою провів судовий розгляд, викладені в постанові суду висновки, відповідають встановленим фактичним обставинам справи. При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст.130 КУпАП та дотримався меж санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП чинною на час вчинення адміністративного правопорушення. На переконання апеляційного суду, вирішуючи справу, суд першої інстанції врахував вимоги ст.ст. 9, 251, 279, 280, 283 КУпАП, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И Л А: Клопотання захисника про поновлення строку оскарження постанови задовольнити. Поновити захиснику Попович Світлані Михайлівні строк оскарження постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02 квітня 2021 року стосовно ОСОБА_1 . Апеляційну захисника Попович Світлани Михайлівни залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Л.Я. Ткаченко