Постанова Хмельницький апеляційний суд № 675/163/19

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 675/163/19 Провадження № 22-ц/4820/767/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 серпня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О., секретар судового засідання Шевчук Ю.Г. з участю представниці позивача ОСОБА_1 , представника відповідачки ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення коштів за безоблікове користування електричною енергією за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 4 лютого 2021 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У січні 2019 року Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» (далі АТ «Хмельницькобленерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів за безоблікове користування електроенергією. АТ «Хмельницькобленерго» зазначило, що 23 листопада 2018 року під час технічної перевірки належного ОСОБА_3 житлового будинку по АДРЕСА_1 , працівники району електричних мереж виявили факт безоблікового споживання електричної енергії шляхом самовільного підключення електропроводки до електричної мережі поза приладом обліку. На підставі акту про порушення №Б002005 позивачем нараховані збитки за період з 22 грудня 2016 року (день заміни приладу обліку) до 23 листопада 2018 року у розмірі 32 105 грн 54 коп. За таких обставин АТ «Хмельницькобленерго» просило стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 32 105 грн 54 коп. вартості безобліково спожитої електроенергії. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 4 лютого 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ «Хмельницькобленерго» в особі Ізяславського району електричних мереж 32 008 грн 30 коп. коштів за безоблікове користування електроенергією та 1 915 грн 18 коп. судових витрат. В решті позову відмовлено. Суд виходив з того, що внаслідок самовільного підключення електропроводки до електричної мережі на горищі житлового будинку ОСОБА_3 поза приладом обліку та безоблікового споживання нею електроенергії позивачеві завдано збитків, розмір яких із урахуванням тарифів (цін) для населення, що діяли в період, за який обчислюється розмір вартості необлікованої електричної енергії, становить 32 008 грн 30 коп., а ОСОБА_3 не довела, що шкоди завдано не з її вини. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 не здійснювала безоблікове споживання електричної енергії, а справа про адміністративне правовопорушення щодо неї закрита у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягненням, відсутності події та складу правопорушення. Суд не застосував норми матеріального закону (ч. 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1186 ЦК України) щодо: звільнення особи, яка завдала шкоду, від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини; невідшкодування шкоди, завданою фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій і не могла керувати ними, та часткове звільнення цієї особи від відшкодування шкоди з урахуванням матеріального становища потерпілого. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи АТ «Хмельницькобленерго» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає. Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Суд першої інстанції не застосував п. 8.4.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (далі Правила), та п. 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656; далі Методика). У зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права рішення суду першої інстанції підлягає зміні. Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини ОСОБА_3 є власницею житлового будинку по АДРЕСА_1 , який підключений до електричної мережі. 21 грудня 2016 року у житловому будинку встановлено лічильник електричної енергії №0016316. 14 лютого 2018 року між АТ «Хмельницькобленерго» та ОСОБА_3 укладено договір про користування електричною енергією до особового рахунку № НОМЕР_1 , за умовами якого позивач зобов`язався надійно постачати електричну енергію до вказаного житлового будинку. У свою чергу, ОСОБА_3 взяла на себе обов`язок, зокрема: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та побутових електроприладів; оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору; погоджувати з електропостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності. Згідно п. 20 цього договору споживач несе відповідальність, у тому числі за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку. 23 листопада 2018 року під час технічної перевірки житлового будинку по АДРЕСА_1 , працівники району електричних мереж виявили факт безоблікового споживання ОСОБА_3 електричної енергії шляхом самовільного підключення електропроводки до електричної мережі поза приладом обліку. У той же день за наслідками перевірки працівники району електричних мереж склали акт про порушення №Б002005, на підставі якого Комісія по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії рішенням від 4 грудня 2018 року нарахувала ОСОБА_3 вартість безобліково спожитої електричної енергії за період з 22 грудня 2016 року до 23 листопада 2018 року у розмірі 32 105 грн 54 коп. Постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Двірецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 17 лютого 2020 року закрито провадження у справі щодо вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 103-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, а також за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Застосовані норми права Частиною 1 статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. В силу ч. 1 ст. 623 ЦК України слідує, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України від 13 квітня 2017 року №2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі Закон №2019-VIII) постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Як передбачено ч. 3 ст. 58 Закону №2019-VIII, споживач зобов`язаний, у тому числі сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів. Із положень ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону №2019-VIII слідує, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Одним із правопорушень на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Відповідно до пп. 20 п. 5.5.5 Правил споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. За змістом п. 8.2.5 Правил (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням. В силу п. 8.2.6 Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. Згідно пп. 6 п. 8.4.2 Правил визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку. Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з: вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил; величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії; кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (п. 8.4.7 Правил). Із положень пп. 4 п. 8.4.8 Правил слідує, що кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил), якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку, виявити яке представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об`єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. На час виникнення спірних правовідносин була чиною Методика. Як передбачено п. 3.3 Методики, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів. У разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, а також внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків, а на правопорушника покладається обов`язок відшкодувати ці збитки. В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв`язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди. При цьому на потерпілого покладається обов`язок доведення факту неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди. Споживач послуг з постачання електричної енергії зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів. Самовільне підключення до об`єктів електроенергетики та споживання електричної енергії без приладів обліку є крадіжкою електричної енергії. Споживач, який допустив безоблікове користування електричною енергією, зобов`язаний відшкодувати оператору системи завдані збитки у виді вартості безобліково спожитої електричної енергії. Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії, тарифами (цінами) для населення, що діяли у розрахунковий період, і кількістю днів безоблікового споживання електричної енергії. Водночас, у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника поза приладом обліку, тривалість безоблікового споживання електричної енергії визначається із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або з дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення. Зібрані докази, зокрема: показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; акт про порушення №Б002005 від 23 листопада 2018 року; речовий доказ електропровід із розеткою, які були самовільно підключені до електромережі на горищі житлового будинку ОСОБА_3 , - достовірно вказують на те, що відповідачка споживала електричну енергію шляхом самовільного підключення електропроводки з розеткою до електричної мережі поза приладом обліку. Цю обставину фактично визнала ОСОБА_3 , яка була допитана в суді як свідок. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з боку ОСОБА_3 мало місце безоблікове користування електричною енергією, внаслідок чого відповідачка зобов`язана відшкодувати АТ «Хмельницькобленерго» завдані збитки у виді вартості безобліково спожитої електричної енергії. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 не здійснювала безоблікове споживання електричної енергії, суперечать фактичним обставинам справи. Закриття Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Двірецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , не спростовує висновок суду про вчинення останньою неправомірних дій, які призвели до завдання збитків позивачеві. Водночас, ОСОБА_3 не подала суду докази про відсутність своєї вини у заподіянні шкоди АТ «Хмельницькобленерго». У справі відсутні дані про те, що ОСОБА_3 у момент завдання шкоди не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, тому норми ст. 1186 ЦК України не регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про неврахування судом цієї норми матеріального закону є безпідставними. Визначаючи розмір відповідальності ОСОБА_3 , суд першої інстанції правомірно виходив з того, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії, тарифами (цінами) для населення, що діяли у розрахунковий період, і кількістю днів безоблікового споживання електричної енергії. Також суд обґрунтовано врахував, що ОСОБА_3 є власницею житлового будинку з 2005 року, а остання технічна перевірка електричної мережі та встановлення засобу обліку електричної енергії здійснено 21 грудня 2016 року. Водночас, поза увагою суду залишилася та обставина, що тривалість безоблікового споживання електричної енергії не може перевищувати сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, які передували дню виявлення порушення. Отже, розмір відшкодування мав бути обчислений за період з 24 листопада 2017 року до 23 листопада 2018 року та склав 16 885 грн 30 коп. (1397,09·7:30=325,99+1444,13+1444,13+1297,09+1444,13+1397,09+1424,47+1394,90++1444,13+1441,94+1397,09+1405,91+1024,30). У цій частині рішення суду слід змінити. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Не врахувавши указаних норм матеріального права, суд першої інстанції помилково виходив з того, що позов АТ «Хмельницькобленерго» підлягає задоволенню на суму 32 008 грн 30 коп., а тому ухвалене ним рішення не може залишатися в силі. З огляду на викладене, з ОСОБА_3 на користь АТ «Хмельницькобленерго» слід стягнути 16 885 грн 30 коп. вартості безобліково спожитої електроенергії. Щодо судових витрат Вирішуючи питання про зміну розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов АТ «Хмельницькобленерго» заявлено на суму 32 105 грн 54 коп. і, задоволено на суму 16 885 грн 30 коп., тобто на 52,59% (16885,30·100:32105,54). Отже, відповідачка має відшкодувати АТ «Хмельницькобленерго» 1 010 грн 25 коп. судового збору за подання позову (1921·52,59%). Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, тобто на 47,25% ((32008,30-16885,30)·100: 32008,30), то з АТ «Хмельницькобленерго» на користь останньої має бути стягнуто 1 357 грн 38 коп. судового збору за подання апеляційної скарги (2872,77·47,25%). Враховуючи вимоги ч. 10 ст. 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від сплати АТ «Хмельницькобленерго» судового збору за подання позову та присудити з позивача на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 347 грн 13 коп. (1357,38-1010,25). Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 4 лютого 2021 року в частині розміру вартості безобліково спожитої електроенергії та судового збору змінити. Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (місцезнаходження 29018, місто Хмельницький, вулиця Храновського, 11А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22764761) 16 885 гривень 30 копійок вартості безобліково спожитої електроенергії. Стягнути з Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (місцезнаходження 29018, місто Хмельницький, вулиця Храновського, 11А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22764761) на користь ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 347 гривень 13 копійок судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 28 серпня 2021 року. Судді: О.І. Ярмолюк А.В. Купельський Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Янішевська О.С. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 34