Постанова Полтавський апеляційний суд № 541/1654/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 541/1654/20 Номер провадження 33/814/64/21Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко-Луценко С. В. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., з секретарем судового засідання Лимар О.М., з участю адвоката Яковенко Г.М. - захисника в інтересах ОСОБА_1 , прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури Гайдар О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 вересня 2020 року,- ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , гр. України, працюючого на посаді директора КП «Першоцвіт», визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420,4 грн. судового збору. Згідно з постановою, ОСОБА_1 , будучи директором комунального підприємства «Першоцвіт», являючись суб`єктом відповідальності за корупційне правопорушення згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП, підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 ст. 45 та пункту 2-1 розділу XIII «Прикінцеві положення» вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (до 01.06.2020), а саме 22.07.2020 подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2019 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі просить постанову судді відносно нього скасувати, а провадження закрити. На обґрунтування таких вимог вказує, що протокол № 289 від 02.09.2020 року відносно нього складений старшим оперуповноваженим 3-го відділу УСР в Полтавській області ДСР Національної поліції України майором поліції Архіповою Тетяною Олексіївною. Проте, вказана посадова особа Національної поліції не уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення, оскільки діям поліції щодо складання подібного протоколу має передувати перевірка та офіційне підтвердження даного виду правопорушення уповноваженими посадовими особами Національного агентства з питань запобігання корупції. При цьому, відповідно до матеріалів справи, усі дії щодо проведення перевірки проводилась виключно працівниками УСР в Полтавській області ДСР Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали протокол про адміністративне правопорушення. Вказує, що всупереч вимог ст. 49 Закону України "Про запобігання корупції", посадові особи УСР в Полтавській області не направили зібрані матеріали перевірки до НАЗК, які уповноважені законом здійснювати подібні перевірки. Вважає, що оскільки досудова перевірка по справі здійснена не уповноваженим на це органом, усі зібрані у справі докази, в тому числі безпосередньо протокол про адміністративне правопорушення, є недопустимими та вважати їх поза розумним сумнівом у суду відсутні. А це свідчить в свою чергу свідчить про відсутність в його діях об`єктивної сторони правопорушення, тобто складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. Апелянт ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений до суду апеляційної інстанції не з`явився, що не перешкоджає апеляційному розгляду. Заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Яковенка Г.М. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення прокурора Гайдар О.М., вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах апеляційної скарги, як того вимагає ч. 7 ст. 294 КУпАП. Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і передбачає накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до примітки ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Згідно вимог частини 1 статті 45 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Відповідно до частини 5 статті 12 Закону нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування. Згідно пункту 1 частини 5 розділу 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, щорічна декларація подається відповідно до частини першої статті 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Відповідно до пункту 11 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 розділ XIII «Прикінцеві положення» Закону України "Про запобігання корупції" доповнено пунктом 2-1, згідно з яким декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня. Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права. Згідно з ст. 81 ЦК України, юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно з ст. 169 цього кодексу, територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Таким чином, державні та комунальні підприємства та інші юридичні особи, які створені розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права. Посадові особи таких підприємств є суб`єктами декларування. Згідно із пунктом 3 «Роз`яснення щодо застосування окремих положень ЗУ «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 11.08.2016, у цілях визначення суб`єктів, на яких поширюється дія Закону, під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Положенням частини 3 статті 65 Господарського кодексу України встановлено, що керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Водночас керівник підприємства є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Таким чином керівник комунального підприємства є посадовою особою юридичної особи публічного права, суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та суб`єктом правопорушень, передбачених статтею 172-6 КУпАП. Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за обставин, встановлених цим судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми доказами, та є обґрунтованим. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 289 від 02.09.2020 ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, був зобов`язаний подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік до 01 червня 2020 року. Проте, являючись суб`єктом відповідальності за корупційне правопорушення згідно примітки до статті 172-6 КУпАП, підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 ст. 45 та пункту 2-1 розділу XIII «Прикінцеві положення» вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (до 01.06.2020), а саме 22.07.2020 подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2019 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП. При цьому ОСОБА_1 не заперечував факт подання декларації саме 22.07.2020. Дані зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення підтверджуються наступними доказами. Відповідно до інформації з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України за посиланням https://usr.minjust.gov.ua, 21.04.2016 Великосорочинською сільською радою Миргородського району Полтавської області засновано комунальне підприємство «Першоцвіт» (код за ЄДРПОУ 40439423). Згідно з пунктом 1.2 статті 1 статуту комунального підприємства «Першоцвіт» (далі - Статут), затвердженого рішенням сорок восьмої сесії сьомого скликання (друге пленарне засідання) Великосорочинської сільської ради від 25.07.2019, встановлено, комунальне підприємство «Першоцвіт» Великосорочинської сільської ради створене на підставі рішення десятої сесії сього скликання Великосорочинської сільської ради Миргородського району від 31 березня 2016 року. Підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади сіл Великі Сорочинці, Полив`яне, Купівщина, Іващенко, Радченки та підпорядковане Великосорочинській сільській раді (засновник), виконавчому комітету Великосорочинської сільської ради (орган управління) та Наглядовій раді. Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Статуту місцезнаходження підприємства за адресою: 37645, Полтавська область. Миргородський район, с. Великі Сорочинці, площа Краснопільська, б.

10. Положенням пункту 4.2 статті 4 Статуту встановлено, шо підприємство є юридичною особою з дня його державної реєстрації. Згідно з пунктом 5.1 статті 1 Статуту підприємство створене з метою вирішення питань в галузі житлово-комунального господарства в роботах і послугах, пов`язаних з водопостачанням, водовідведенням, ремонтом, заміною внутрішніх будинкових комунікацій, побутових суспільних та комунальних потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, торговельної та іншої господарської діяльності з метою отримання прибутку в порядку, передбаченому законодавством, активізації соціально-економічного розвитку території, експлуатації та розвитку майнового комплексу житлово- комунального господарства, надання практичної допомоги у створенні робочих місць та надання послуг членам громади, утримання, відновлення, організації, підтримання, реконструкції та санітарного очищення об`єктів благоустрою та озеленення території, надання ритуальних послуг, виготовлення та реалізація товарів народного споживання, здійснення торгово-посередницької діяльності, виконання будівельно-монтажних робіт та інших робіт для задоволення потреб територіальної громади, надання послуг фізичним та юридичним особам усіх форм власності. Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Статуту майно підприємства є спільною комунальною власністю територіальної громади і закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Таким чином комунальне підприємство «Першоцвіт» з часу його державної реєстрації є юридичною особою публічного права. Відповідно до пункту 9.1. статті 9 Статуту керівником комунального підприємства є директор. Розпорядженням виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради № 11-К від 05 червня 2019 року гр. ОСОБА_1 призначено на посаду директора комунального підприємства «Першоцвіт» строком на один рік з 05.06.2019 до 04.06.2020, на умовах контракту з правом першого підпису договорів, фінансових, бухгалтерських та адміністративно-господарських документів (а.с. 15-19). 03 квітня 2020 року Великосорочинською сільською радою з директором КП «Першоцвіт» ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до контракту від 05.06.2019, щодо продовження дії контракту на попередніх умовах з 05.06.2020 до 04.06.2021 (а.с. 20). З матеріалів справи вбачається, що 02 вересня 2020 року старшим оперуповноваженим 3-го відділу УСР в Полтавській області ДСР Національної поліції України Архіповою Т.О. виявлено порушення директором КП «Першоцвіт» ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (до 01.06.2020), а саме 22.07.2020 подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції шорічну декларацію за 2019 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Поміж тим, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі стверджує, що протокол відносно нього складений не уповноваженою посадовою особою та складанню подібного протоколу має передувати перевірка та офіційне підтвердження даного виду правопорушення уповноваженими посадовими особами Національного агентства з питань запобігання корупції. Проте, такі доводи є надуманими, були предметом перевірки суддею районного суду, та з цього приводу слід зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції. Ст. 255 КУпАП визначено, що особами, які мають право складати протоколи про правопорушення, передбачені ст.ст. 172-4 - 172-9 КУпАП (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище) є уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції). Згідно з Положенням «Про Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України» затвердженого Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 17 від 06.11.2019, Управління має права, передбачені зокрема Кодексом України про адміністративні правопорушення, ЗУ «Про запобігання корупції», а також здійснює моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції», збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією, складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов`язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку (а.с. 58-62). Таким чином, старший оперуповноважений 3-го відділу УСР в Полтавській області ДСР Національної поліції України Архіпова Т.О. мала відповідні повноваження на збирання доказів та складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Слід також звернути увагу, що відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про запобігання корупції» до повноважень НАЗК належить надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів. Із роз`яснень наданих Головою НАЗК ОСОБА_2 від 06.02.2019 вих. 44-01/8418/19 (а.с. 140) вбачається, що Закон не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомлення із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті 172-6 КУпАП. Даними роз`ясненнями також підтверджені висновки суду щодо наявності повноважень у органів Національної поліції на складання відповідних матеріалів за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Доводи ОСОБА_1 про те, що він неодноразово заходив на сайт НАЗК складав та подавав декларацію ще до 01 червня 2020 року спростовуються відповіддю Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя № 541/1654/20/11547/2021 від 25.05.2021, відповідно до якої технічних несправностей та перебоїв у роботі ІТС Реєстр, які б завадили поданню документів до ІТС Реєстр у період з 01.01.2020 по 01.06.2020, не зафіксовано. Як вбачається із додатка до даної відповіді, вперше вхід до системи ОСОБА_1 здійснив 21.07.2020 та протягом наступних двох діб входив до системи заповнював/переглядав декларацію, а вже 22.07.2020 подав декларацію. Із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відповідей КНП «Миргородський ЦПМСД» Миргородської райради та КНП «Миргородська ЦРЛ» вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 01.01.2020 по 01.06.2020 не перебував на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні у вказаних закладах. Згідно відповіді КП «Першоцвіт» ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 по 01.06.2020 не перебував на лікарняному, відрядженні чи відпустці. Отже, обставини, які б свідчили про поважність причин неподання своєчасно декларації - відсутні. Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджений належними та допустимими доказами, а рішення районного суду є законним, вмотивованим, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Н.М. Харлан