Ухвала КГС ВС № 909/240/20

УХВАЛА 25 серпня 2021 року м. Київ справа № 909/240/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Булгакової І.В.(головуючий), Львова Б. Ю. і Селіваненка В.П., розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Кулешір Ксенії Ярославівни (далі- Підприємець) на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 за позовом Підприємця до приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії "Карпатська" про зобов`язання виконати в натурі пункт 1 договору про виконання робіт (надання послуг) від 31.05.2017 № 55903 та підключити юридичного споживача Підприємця в електромережу на опорі (сектор 42) до об`єкту кафе-бар "Лісова Казка", ВСТАНОВИВ: 19.07.2021 (згідно з відміткою на конверті) Підприємець звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 у справі №909/240/20. Водночас у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження та зупинити виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Дослідивши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого. Відповідно до частини першої та другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 16.06.2021 (повний текст підписаний 24.06.2021), а тому строк на її оскарження закінчився 14.07.2021. Касаційну скаргу ж було подано скаржником до Верховного Суду 19.07.2021, підтвердженням чого є поштова відмітка на конверті, в якому касаційна скарга надсилалася на адресу Суду, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 16.06.2021. Звертаючись з клопотанням про поновлення строку на звернення з касаційною скаргою, Підприємець посилається на те, що копію оскаржуваної постанови від 16.06.2021 скаржник отримав 30.06.2021, а тому вважає, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню. Проте скаржником не додано жодних доказів на підтвердження викладених доводів щодо несвоєчасного отримання копії оскаржуваної постанови. Таким доказом міг би бути конверт, в якому оскаржувана постанова апеляційної інстанції направлялася скаржнику, однак такого доказу на підтвердження отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції скаржником не надано. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що клопотання Підприємця є необґрунтованим, оскільки нею не надано належних доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження. Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України. Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Окрім того, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. При цьому в поданій скаржником касаційній скарзі не зазначено ні передбачених частиною другою статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 у цій справі, ані обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга . Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Підприємцю необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: надати Суду докази (зокрема, конверт, в якому оскаржуване судове рішення направлялося скаржнику) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, або навести інші підстави, за їх наявності, та надати докази на їх підтвердження; також зазначити пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як підставу (підстави) для касаційного оскарження судового рішення та в залежності від визначених пунктів навести висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений в постанові, який не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору; або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частин першої, третьої статті 310 ГПК України, а також обґрунтувати, в чому, на думку скаржника, полягало порушення або неправильне застосування яких конкретно норм права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у даній справі. Окрім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Проте при поданні касаційної скарги Підприємцем не додано доказів надіслання копії цієї скарги відповідачу у цій справі. Неповідомлення учасника справи про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України. З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику або відмовлено у відкритті касаційного провадження. З огляду на залишення касаційної скарги без руху клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку залишається без розгляду до усунення недоліків. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Кулешір Ксенії Ярославівни на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 зі справи № 909/240/20 залишити без руху.

2. Надати фізичній особі - підприємцю Кулешір Ксенії Ярославівні строк для усунення недоліків касаційної скарги до 23 вересня 2021 року. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити фізичній особі - підприємцю Кулешір Ксенії Ярославівні, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику або відмовлено у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І. Булгакова Суддя Б. Львов Суддя В. Селіваненко