Постанова Черкаський апеляційний суд № 705/1875/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/329/21 Справа № 705/1875/21 Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Єщенко О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 серпня 2021 року м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №705/1875/21 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Уманського міськрайонного суду Черкаської області за апеляційною скаргою захисника Кецкала В.В. ,- в с т а н о в и л а: Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 липня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , фізичної особи підприємця, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накледено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 454 грн. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 16.04.2021 о 02 год. 18 хв. по вул. Інтернаціональній, 21 у м. Умані керував автомобілем «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (порушення мови, виражене тремтіння пальців рук), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою місцевого суду, захисник ОСОБА_1 - Кецкало В.В. подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, а провадження по справі щодо ОСОБА_1 закрити через відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що місцевим судом при постановленні оскаржуваної постанови не було дотримано вимог ст.245, 247 КУпАП. Так, суд при прийнятті постанови послався як на доказ підтвердження винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні на протокол серії ДПР18 №124126 про адміністративне правопорушення, однак не звернув уваги, що протокол складений без свідків, а сам протокол не містить конкретних заперечень щодо проведення огляду лікарем та встановлення його результатів. Апелянт наголошує, що ОСОБА_1 не заперечував щодо огляду його лікарем на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, він відмовлявся від його проходження в іншому медичному закладі та з участю тих поліцейських, які його перед цим безпідставно зупинили. Зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що огляд на стан сп`яніння був проведений без присутності поліцейського є необґрунтованим, оскільки до КНП «Уманська міська лікарня» для проходження огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_1 було доставлено працівниками поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , і в їх присутності йому був проведений такий огляд. Апелянт посилається на те, що суд приймаючи рішення допустив протиріччя в оцінці ним же встановлених фактів, зокрема, суддя зазначив, що не бере до уваги висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 №1249/44 від 16.04.2021, акт хіміко-токсикологічних досліджень №353 від 16.04.2021 та акт хіміко-токсикологічних досліджень №261 від 16.04.2021, оскільки відповідно до вимог ч.5 ст.266 КУпАП такий огляд особи на стан сп`яніння вважається недійсним, так як ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, а не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Суд прийшов до висновку, що самостійне проходження огляду ОСОБА_1 через дві години після зупинки працівниками поліції, не спростовує факт його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Вказує, що причиною зупинки ОСОБА_1 був неввімкнутий сигнал повороту, що утворює склад ч.2 ст. 122 КУпАП, однак за вказаною статтею він не був притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому, на його думку, це був надуманий привід для зупинки транспортного засобу, щоб вступити в контакт з водієм. Вважає, що незаконне зупинення автомобіля ОСОБА_1 робить автоматично незаконними всі послідуючі дії інспектора, що пов`язані з цим зупиненням, однак суд не надав переліченим фактам належної правової оцінки, що і спричинило прийняття незаконної постанови. Заслухавши думку ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані. Висновок місцевого суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку. Обґрунтування невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, які містяться в апеляційній скарзі, є безпідставними та спростовуються наявними по справі доказами, зокрема: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 124126 від 16.04.2021, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 16.04.2021 о 02 год. 18 хв. по вул. Інтернаціональній, 21 у м. Умані керував автомобілем «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (порушення мови, виражене тремтіння пальців рук), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст. 130 КУпАП ( а.с. 1); - даними протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 16.04.2021, згідно якого останнього було затримано 16.04.2021 о 02.32 год., у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та встановленням особи для складання адміністративних матеріалів (а.с. 2); - даними рапорту поліцейського Р. Бещука, згідно якого було зупинено автомобіль «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого відмовився надавати посвідчення водія та реєстраційний талон на транспортний засіб, у зв`язку з чим його було затримано і доставлено до Уманського районного Управління поліції для встановлення особи водія, яким виявився ОСОБА_1 .. Під час спілкування з ОСОБА_1 в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, та запропоновано пройти відповідний огляд за допомогою приладу «Drager» або в закладі охорони здоров`я, однак він відмовився, у зв`язку з чим відносно нього було складено адміністративні матеріали за ч.1 ст. 130, ч.1 ст. 126 КУпАП (а.с. 3); - даними відеозапису на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, а також те, що останній на неодноразові пропозиції працівників поліції відмовлявся від проходження огляду як на місці зупинки за допомогою приладу «Drager», так і в закладі охорони здоров`я. Крім того, ОСОБА_1 відмовився надавати працівникам поліції посвідчення водія та реєстраційний талон на транспортний засіб, у зв`язку з чим його було затримано та доставлено до Уманського районного Управління поліції для встановлення особи та складання адміністративних матеріалів (а.с. 6). Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, а тому доводи апелянта в цій частині є неспроможними. Посилання апелянта на відсутність свідків під час складання адміністративних матеріалів є безпідставними, оскільки згідно вимог ч.2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи міститься відеозапис подій, які викладені в протоколі, а тому наявність свідків є необов`язковою. Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 наполягав на проведенні огляду в медичному закладі, але з іншим екіпажом працівників поліції, є неприйнятними, оскільки це не передбачено КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Також, матеріали справи не містять даних про незаконну зупинку ОСОБА_1 працівниками поліції, як про те зазначає апелянт. Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, згідно висновку якого він не перебував у стані алкогольного сп`яніння, є безпідставними, оскільки останньому ставиться в вину не керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за що також передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Апелянт вказує, що ОСОБА_1 після складання адміністративних матеріалів, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, в тому числі за участі поліцейських. Вказані обставини не узгоджуються з даними висновку №1249/44 від 16.04.2021 (а.с. 12), де зазначено що ОСОБА_1 проходив огляд за самозверненням. З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення. З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження по справі - відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и л а: Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Кецкала В.В. - залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Соломка