Постанова 4821 № 705/3051/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/389/21 Справа № 705/3051/21 Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Білик О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 вересня 2021 року м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., при секретарі Бєлан О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №705/3051/21 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Уманського міськрайонного суду Черкаської області за апеляційною скаргою останнього ,- в с т а н о в и л а: Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 серпня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого заступником директора Уманського елеватора, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 454 грн. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 05 липня 2021 року о 16 год. 20 хв. в м.Умань по вул. Кооперативній, 15, керував автомобілем ВАЗ 21103, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Alcotest 6810 ARBF 0395, який показав 0,56 ‰. Не погоджуючись з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що він був безпідставно зупинений працівниками поліції, йому не було роз`яснено його права, огляд на стан сп`яніння проводився несертифікованим приладом «Drager» та за відсутності свідків, в протоколі не зазначено жодної ознаки сп`яніння, та не вручено йому копію. Вказує, що він не погодився з показами приладу «Drager» та наполягав на проведенні огляду в медичному закладі, однак працівники поліції не забезпечили його доставку туди. Вважає, що відеозапис є неналежним доказом у справі, осткільки він є неповним. Заслухавши думку апелянта ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані. Висновок місцевого суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку. Обґрунтування невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, які містяться в апеляційній скарзі, є безпідставними та спростовуються наявними по справі доказами, зокрема: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 493437 від 05.07.2021, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 05 липня 2021 року о 16 год. 20 хв. в м.Умань по вул. Кооперативній, 15, керував автомобілем ВАЗ 21103, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Alcotest 6810 ARBF 0395, який показав 0,56 ‰ (а.с. 1); - даними тесту № 10109 відповідно до якого результат позитивний 0,56 ‰ ( а.с. 2); - даними акту огляду на стан сп`яніння відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager», результат тесту - 0,56 ‰ (а.с. 3). З результатом тесту ОСОБА_1 був згідний; - даними відеозапису з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21103, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції. Також на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу «Drager», покази якого - 0,56 ‰. Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, а тому доводи апелянта в цій частині є неспроможними. Доводи апелянта про те, що прилад «Drager» є несертифікованим, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть слугувати підставою для скасування законної постанови місцевого суду. Крім того, в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння зазначено про те, що ОСОБА_1 згоден з результатами огляду, про що останній поставив свій підпис, також ОСОБА_1 підписав дані тесту № 10109 та в протоколі про адміністративне правопорушення власноручно вказав, що вживав алкогольні напої задового до керування, про залишок алкоголю в крові не знав, а тому доводи апелянта про недостовірність показів приладу «Drager»є неспроможними. Також, згідно п.5 розділу ІІ «Інструкції про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки надається поліцейським лише на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння. Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не вимагав у поліцейського сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу «Drager». Протокол про адміністратвине правоопрушення підписаний ОСОБА_1 без будь яких зауважень, в ньому міститься відмітка про роз`яснення останньому його прав, а також ОСОБА_1 не вказував про необхідність проходження огляду в медичному закладі, а тому доводи апелянта про те, що працівники поліції не забезпечили його доставку до медичного закладу є неспроможними. Згідно ст. 291 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів. В матеріалах справи міститься відеозапис, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, а тому доводи апелянта про його недопустимість в якості доказу у справі є безпідставними. Доводи апелянта про відсутність свідків під час складання адміністративних матеріалів є необґрунтованими, оскільки згідно вимог ч.2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи міститься відеозапис подій, які викладені в протоколі, а тому наявність свідків є необов`язковою. Апелянтом не надано належних доказів про те, що йому не було вручено копію протоколу, таких даних не міститься і в матеріалах справи, крім того, останній до початку розгляду справи місцевим судом знайомився з матеріалами справи, про що свідчить його заява (а.с. 10). З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення. З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження по справі - відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и л а: Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Соломка