Постанова Запорізький апеляційний суд № 311/1708/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 311/1708/21 Головуючий в 1 інст. Нікандрова С.О. Провадження №33/807/551/21 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 серпня 2021року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), його захисника - адвоката Лихосенка Є.О. розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 09 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок. Згідно з постановою суду, 01 березня 2021 року о 12годині 00 хвилин на 341 км автодороги Харків - Сімферополь ОСОБА_1 керував автомобілем Fiat DUCATO д/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей). Від продуття алкотестеру Драгер на місці зупинки та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в заході охорони здоров`я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, постанову суду скасувати та провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї скарги зазначає, що постанова суду винесена з порушенням норм процесуального права. Суд неповно з`ясував всі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване накладення адміністративного стягнення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому, на думку апелянта, постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що у вказаний в постанові день та час щодо нього не складався протокол, взагалі його ніхто не повідомляв про виявлені у нього ознаки сп`яніння, він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, йому не надавали копію протоколу. Крім того, він не отримував жодної повістки про виклик до суду. Лише 23 червня 2021 року він отримав рішення суду про визнання його винним. Окрім того, апелянт вказує на те, що якби навіть і мали місце вказані у протоколі факти, то постанова винесена судом поза межами тримісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності, у відповідності з положеннями ст.38 КУпАП. Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки участі у розгляді справи судом першої інстанції апелянт не брав, постанову суду від 09 червня 2021 року він отримав поштою лише 23 червня 2021 року, та вже 02 липня 2021 року останнім подано апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду. Заслухавши ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Лихосенка Є.О., які змінили апеляційну скаргу та просили скасувати постанову, а провадження в справі закрити на підставі ст.38 КУпАП, заявили, що фактичні обставини справи і висновки суду щодо цих обставин вони наразі не оспорюють, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, переглядаючи оскаржувану постанову в межах поданої апеляційної скарги (з врахуванням поданих до неї змін) апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. На думку апеляційного суду, цих вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Так, висновки суду про доведеність вини у вчинені ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених судом доказах та в апеляційній скарзі, з врахуванням заявлених до неї змін, не оспорюються. Переглядаючи постанову суду в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. На час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме станом на 01 березня 2021 року, стаття 38 КУпАП діяла в редакції Закону України №114-IX від 19 вересня 2019 року, відповідно до частини другої якої, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п`ятій цієї статті. Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 06 лютого 2021 року статтю 38 КУпАП доповнено частиною шостою у такій редакції: «Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення». Таким чином, вказаний Закон № 1231-IX фактично збільшив строки накладення адміністративного стягнення за вказане правопорушення, що є погіршенням правового становища осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності. В свою чергу, відповідно до положень ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно з вимогами ч.ч.1,2 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Внесені зміни до ст.38 КУпАП не пом`якшують та не скасовують відповідальність особи, а тому в силу положень ст.58 Конституції України та ст.8 КУпАП не поширюються на правопорушення, вчинені до прийняття відповідних змін. Як зазначено вище, датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є 01 березня 2021 року, оскаржуваною постановою від 09 червня 2021 року на останнього накладено адміністративне стягнення, тобто більш ніш через три місяці з дня вчинення правопорушення, отже - з порушенням строків, передбачених ст.38 КУпАП в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення. Враховуючи, що станом на час розгляду справи судом першої інстанції закінчилися передбачені ст.38 КУпАП (в редакції Закону № 114-IX) строки накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, тому справа стосовно ОСОБА_1 підлягала закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, а висновки суду першої інстанції про протилежне є помилковими, оскільки не узгоджуються з положеннями ст.58 Конституції України та ч.ч.1,2 ст.8 КУпАП. З огляду на викладене, оскаржувана постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню, а провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП - через закінчення на момент розгляду справи судом першої інстанції (відповідно і на момент апеляційного розгляду) строків накладення адміністративного стягнення. Таким чином, апеляційна скарга з врахуванням змін підлягає задоволенню. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Василівського районного суду Запорізької області від 09 червня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з врахуванням заявлених до неї змін задовольнити. Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 09 червня 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати. Провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити через закінчення на момент розгляду справи судом першої інстанції (відповідно і на час апеляційного розгляду) строків, передбачених ст.38 КУпАП в редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 311/1708/21