Ухвала КЦС ВС № 200/22197/16-ц

УХВАЛА 19 серпня 2021 року м. Київ справа № 200/22197/16-ц провадження № 61-13270ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Поповичем Євгенієм Валентиновичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 травня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора про скасування постанови, встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спадщини, визнання права власності, ВСТАНОВИВ: У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом. Також, у грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася із вищезазначеним позовом. 03 квітня 2018 року справу № 200/22197/16-ц судом першої інстанції об`єднано в одне провадження. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 23 березня 2011 року по виконавчому провадженню №16974118 про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 . Визнано факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім`єю в період з 25 липня 1998 року по 18 червня 2011 року. Визнано квартиру АДРЕСА_1 майном ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які проживали однією сім`єю, але не перебували в шлюбі між собою, набутим ними за час спільного проживання, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки зазначеної квартири, як майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які проживали однією сім`єю, але не перебували в шлюбі між собою, набутим ними за час спільного проживання. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частки зазначеної квартири за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_5 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частки зазначеної квартири за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_5 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частки зазначеної квартири за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її сина ОСОБА_5 . Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/8 частки зазначеної квартири за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_5 . В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. Додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2020 року вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2019 року та додаткове рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2020 року скасовано . Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею - 90,9 кв.м., житлова площа - 46,3 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею - 90,9 кв.м., житлова площа - 46,3 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. 05 серпня 2021 року Попович Є. В. , в інтересахОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 травня 2021 року, яку оскаржує в частині відмови у задоволенні її вимог. Проте, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Відповідно до частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Представником ОСОБА_1 - адвокатом Поповичем Є. В. на підтвердження повноважень щодо представництва інтересів заявника надано копію ордеру про надання правової допомоги серія ДП № __/045 від 04 серпня 2021 року. З касаційної скарги вбачається, що вона підписана адвокатом Поповичем Є. В. 02 серпня 2021 року, тобто ще не маючи повноважень на представництво ОСОБА_1. Повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені, як оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії. Таким чином, Поповичу Є. В. необхідно надати до суду документи, які посвідчують його повноваження на представництво ОСОБА_1 станом на 02 серпня 2021 року в засвідченому у визначеному законом порядку. Також, згідно з статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Дніпровським апеляційним судом прийнято постанову 25 травня 2021 року, дата виготовлення повного тексту постанови відсутня, тобто останнім днем касаційного оскарження даної постанови є 24 червня 2021 року. Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 05 серпня 2021 року, що вбачається з відмітки на конверті, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 390 ЦПК України. У касаційній скарзі та поданій разом з нею заяві представник ОСОБА_1 - Попович Є. В. просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду ним отримано поштою 16 червня 2021 року, але дотримуючись вимог статті 392 ЦПК України він мав додати матеріали, які доводять касаційні вимоги, а саме завірені мокрою печаткою рішення суду першої та апеляційної інстанції, тому представник заявника 05 липня 2021 року звернувся до районного суду із заявою про видачу цих рішень та отримав їх 26 липня 2021 року. Однак, стаття 392 ЦПК України не містить вказаних вимог, тому такі обставини суд не може визнати поважними. Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Враховуючи викладене, заявнику потрібно надіслати на адресу суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в якому навести інші підстави для поновлення такого строку і надати докази про це. У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником сплачено судовий збір не в повному обсязі. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У частині четвертій статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн. Предметом позову в даній справі, враховуючи вимоги касаційної скарги та рішення суду апеляційної інстанції, є три вимоги немайнового характеру: 1) скасування постанови Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 23 березня 2011 року по ВП №16974118 про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 ; 2) визнання факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім`єю в період з 25 липня 1998 року по 18 червня 2011 року; 3) визнання спірної квартири майном ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , на праві спільної сумісної власності подружжя. Крім того, предметом позову в даній справі є вимоги майнового характеру, а саме щодо визнання права власності квартири АДРЕСА_1 у відповідних частках вказаних заявником касаційної скарги. Враховуючи те, що ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції у грудні 2016 року із позвом, який 19 березня 2018 року уточнила, за три позовні вимоги немайнового характеру має сплатити судовий збір у розмірі 4 228,20 грн ((1 762,00 грн х 0,4) х 3) х 200 %). Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині майнових вимог, оскільки неможливо встановити вартість спірного майна, а саме квартири АДРЕСА_1 у відповідних частках, про визнання права власності якої просить ОСОБА_1 . Як наслідок, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині позовних вимог майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день їх подання, експертний висновок, або оцінка спірного майна) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, враховуючи положення підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням вартості спірної квартири відповідно до часток вказаних заявником касаційної скарги. Ураховуючи викладене, та оскільки заявником до касаційної скарги додано квитанцію від 05 серпня 2021 року № 0.0.2219868759.1 про сплату судового збору у розмірі 1 260,00 грн, то необхідно доплатити різницю судового збору у визначеному розмірі. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з 01 січня 2021 року має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Крім того, пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). У порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України заявником у касаційній скарзі не зазначено правонаступника відповідача - ОСОБА_7 . Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій необхідно зазначити всіх учасники справи та їх місце проживання та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Поповичем Євгенієм Валентиновичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 травня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська