Ухвала КЦС ВС № 200/22197/16-ц

УХВАЛА 01 жовтня 2021 року м. Київ справа № 200/22197/16-ц провадження № 61-13270ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Поповичем Євгенієм Валентиновичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 травня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора про скасування постанови, встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спадщини, визнання права власності, ВСТАНОВИВ: У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом. Також, у грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася із вищезазначеним позовом. 03 квітня 2018 року справу № 200/22197/16-ц судом першої інстанції об`єднано в одне провадження. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано постанову Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 23 березня 2011 року по виконавчому провадженню №16974118 про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 . Визнано факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однією сім`єю в період з 25 липня 1998 року по 18 червня 2011 року. Визнано квартиру АДРЕСА_1 майном ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які проживали однією сім`єю, але не перебували в шлюбі між собою, набутим ними за час спільного проживання, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки зазначеної квартири, як майно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які проживали однією сім`єю, але не перебували в шлюбі між собою, набутим ними за час спільного проживання. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частки зазначеної квартири за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_5 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частки зазначеної квартири за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_5 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частки зазначеної квартири за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її сина ОСОБА_5 . Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/8 частки зазначеної квартири за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_5 . В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. Додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2020 року вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2019 року та додаткове рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2020 року скасовано . Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею - 90,9 кв.м., житлова площа - 46,3 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею - 90,9 кв.м., житлова площа - 46,3 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. 05 серпня 2021 року Попович Є. В. , в інтересахОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 травня 2021 року, яку оскаржує в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_2 . Проте, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Згідно з статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Дніпровським апеляційним судом прийнято постанову 25 травня 2021 року, дата виготовлення повного тексту постанови відсутня, тобто останнім днем касаційного оскарження даної постанови є 24 червня 2021 року. Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 08 вересня 2021 року, що вбачається з відмітки на конверті, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 390 ЦПК України. У касаційній скарзі та поданій разом з нею заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Попович Є. В. просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду ним отримано поштою 16 червня 2021 року, але дотримуючись вимог статті 392 ЦПК України він мав додати матеріали, які доводять касаційні вимоги, а саме завірені мокрою печаткою рішення суду першої та апеляційної інстанції, тому представник заявника 05 липня 2021 року звернувся до районного суду із заявою про видачу цих рішень та отримав їх 26 липня 2021 року. Однак, стаття 392 ЦПК України не містить вказаних вимог, тому такі обставини суд не може визнати поважними. Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Враховуючи викладене, заявнику потрібно надіслати на адресу суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в якому навести інші підстави для поновлення такого строку і надати докази про це. Заявник звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», що підтверджено наданою копією довідки до акту МСЕК Серія 12ААВ № 141175 від 28 січня 2021 року. Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Поповичем Євгенієм Валентиновичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 травня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська