Постанова КАС ВС № 520/11447/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 серпня 2021 року м. Київ справа № 520/11447/19 адміністративне провадження № К/9901/17028/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року (суддя: Мар`єнко Л.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року (судді: Кононенко З.О., Сіренко О.І., Калиновський В.А.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, про скасування податкового повідомлення - рішення, в с т а н о в и в : Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.07.2019 №0044515806. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року, в задоволенні позову було відмовлено. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що ним своєчасно та в повному обсязі виконано свій обов`язок щодо направлення на реєстрацію податкової накладної №1 від 17.12.2018 за допомогою програмного комплексу "М.Е.DOC", однак така не була зареєстрована в ЄРПН з незалежних від нього причин. Вважає, що за наведених обставин в його діях відсутній склад податкового правопорушення, а, відтак, застосування до нього штрафних санкцій на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є протиправним. Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав п.1 ч.4 ст. 328 КС України, застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 12.07.2019 по справі №0940/1600/18 та від 12.02.2020 по справі №1640/3102/18. Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області контролюючим органом проведена камеральна перевірка даних, з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 03.05.2019 №1156/20-40-58-06-08/НОМЕР_1. В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок реєстрації податкової накладної від 17.12.2018 №1 на загальну суму ПДВ 484 148,31 грн з порушенням законодавчо встановлених термінів на 44 дні. На підставі висновків, викладених в акті камеральної перевірки ГУ ДФС у Харківській області, прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 15.07.2019 №0044515806, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 14052404,49 грн. За результатами адміністративного оскарження, рішенням ДПС України від 07.10.2019 № 4476/6/99-00-08-05-05 оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що порушення позивачем граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних, підтверджується відомостями з Єдиного вікна електронної звітності, в якому відсутні будь - які події з боку позивача щодо реєстрації податкової накладної від 17.12.2019 №1 станом на 15.01.2019, а, відтак, правові підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні. Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.9 стаття 201 ПК України). Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі- Порядок № 1246) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. Згідно з п. 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. Відповідно до п.п.13,14 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема в розмірі 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів. Як вбачається з матеріалів справи, підставою до застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 120-1.1 ст. 120 ПК України слугували висновки податкового органу про несвоєчасну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 податкової накладної від 17.12.2018 №1 в ЄРПН. Спростовуючи такі твердження податкового органу позивач послався на те, що 15.01.2019 р. о 16 год. 42 хв. спірну податкову накладну від 17.12.2018 №1 ним було направлено для реєстрації в ЄРПН за допомогою програмного комплексу «M.E.DOC». Однак, з невідомих йому причин така податкова накладна не була зареєстрована контролюючим органом. На підтвердження своєї позиції позивач надав до матеріалів справи скринкопію протоколу подій програмного комплексу «M.E.DOC», з якої вбачається, що податкова накладна від 17.12.2018 №1 15.01.2019 о 16:42 год "підписана директором" та перебуває в статусі "в дорозі". В свою чергу відповідачем до матеріалів справи надано скринкопію з Єдиного вікна електронної звітності, в якому відсутні дані про будь - які події з боку позивача щодо реєстрації податкової накладної від 17.12.2019 №1 станом на 15.01.2019. Фактично податкова накладна від 17.12.2018 №1 була зареєстрована в ЄРПН лише 28.02.2019. Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Е.DOC" у листі від 01.11.2019 №0111/1 також повідомило, що надати підтвердження направлення податкової накладної в електронному вигляді на реєстрацію до ЄДРПН за допомогою КП "М.Е.DOC" не виявляється можливим, оскільки, розробник КП "М.Е.DOC" не має доступу до баз даних позивача. Зазначивши при цьому, що вся інформація щодо формування та підписання електронного звіту фіксується в протоколі подій відповідного документа КП "М.Е.DOC". Дата та час відправлення, що фіксується КП "М.Е.DOC", залежить від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу, та зазначається у вкладці "Очікується доставка". Оцінивши наведені вище обставини суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що протокол, який надано позивачем не є достатнім доказом виконання останнім обов`язку з направлення на реєстрацію спірної податкової накладної, оскільки при відповідному налаштуванні персонального комп`ютера його штучне створення можливе. Враховуючи при цьому, що відповідний протокол є єдиним доказом, наданим позивачем на підтвердження своєчасності реєстрації такої податкової накладної, а стверджувані позивачем обставини не підтверджуються іншими об`єктивними доказами у справі, суди констатували правомірність застосування відповідачем на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення штрафних санкцій на підставі п. 120-1.1 ст. 120 ПК України. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, із вказівкою про незастосування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду за подібних, на переконання позивача, правовідносин. При цьому позивач посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених скаржником рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Так, на відміну від цієї справи, під час розгляду як справи №0940/1600/18, так і справи №1640/3102/18 судами було встановлено, що підставою для нарахування платникам податків штрафних санкцій на підставі п. 120-1.1 ст. 120 ПК України слугував факт одноденного пропуску граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, обумовлений збоями в роботі сервера ДФС України та протиправною бездіяльністю з боку податкового органу. В даному ж випадку, позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності таких обставин, так само як не пред`явлено суду доказів вжиття всіх залежних від нього заходів з метою своєчасного виконання обов`язку щодо реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН та необґрунтовано тривале зволікання з повторним направленням такої податкової накладної до реєстрації. Таким чином, наведені скаржником судове рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання на те, що оскаржувані рішення ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду, - є безпідставними. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції не вправі переоцінювати докази у справі, а лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. У цілому ж доводи заявника касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд п о с т а н о в и в : Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року залишити без змін, а касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , - без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх Судді: О.В. Білоус Н.Є. Блажівська