Ухвала КАС ВС № 560/1390/21

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 19 серпня 2021 року м. Київ справа № 560/1390/21 адміністративне провадження № К/9901/30306/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Н.В. Коваленко, суддів: Я.О. Берназюка, В.М. Шарапи перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - СТОВ «Агрокряж», ТзДВ «Промбуд-1», про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - СТОВ "Агрокряж" та ТзДВ "Промбуд - 1", в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 220550000846 від 14 жовтня 2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 періоди роботи на посаді електрозварника з 15.08.1983 по 29.10.1983, з 22.01.1986 по 13.07.1987 у БМУ «Промбуд-3» тресту «Кам`янець-Подільськпромбуд», яке згодом було реорганізовано у ТзДВ «Промбуд-1», а також періоду з 14.07.1987 року по 01.11.2006 у колгоспі «Правда», згодом спілка селянських господарств «Правда», СТОВ «Клопотівецьке», СТОВ «Агрокряж»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 13 липня 2020 року. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 220550000846 від 14 жовтня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

2. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди навчання ОСОБА_1 в Барському середньому ГПТУ №8 з 01.09.1981 року по 14.07.1983 року, а також періоди роботи з 15.08.1983 року по 25.10.1983 року в «Промбуд-3» тресту «Кам`янець - Подільськпромбуд» електрозварником 4 - го розряду, строкову військову службу з 24.11.1983 року по 01.11.1985 рік, періоди роботи в Хмельницькому БМУ"Промбуд" електрозварником з 24.04.1987 року по 13.07.1987 року, періоди роботи електрозварником у колгоспі "Правда", реорганізованому в СС "Правда", в СТОВ "Клопотовецьке", в СТОВ "Агрокряж" з 14.07.1987 року по 22.11.2004 року, з 28.07.2005 року по15.12.2005 року, з 03.07.2006 року по 01.11.2006 рок, з 12.05.2008 року по 01.11.2008 року, з 01.11.2008 року по 01.12.2008 року та повторно розглянути заяву позивача від 13.07.2020 року, і прийняти рішення, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. В решті позову відмовлено. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року. Винести постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Згідно із відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 12 серпня 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження. За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із прийняттям Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення № 220550000846 від 14 жовтня 2020 року про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

2. Встановлено, що судом першої інстанції призначено та розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності або інших справ розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у зазначених вище справах, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства відноситься забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. Аналогічне положення закріплене у пункті 7 частини третьої статті 2 та частині першій статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України, а також частині першій статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага з урахуванням того, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання. Підставами касаційного оскарження Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначає загальні посилання на частину четверту та підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави мотивує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій провели розгляд справи однобоко та поверхнево, без з`ясування всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення. Скаржник вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. У касаційній скарзі скаржник зазначає про обставини, на підставі яких Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а також підстави з яких скаржник не погоджується із прийнятими судовими рішеннями із посиланням на нормативно-правові акти, зокрема, вважає, що виходячи із аналізу положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, у позивача відсутній необхідний стаж роботи, оскільки відсутня належним чином оформлена довідка про пільговий характер роботи. Також зазначає, що в наданій трудовій книжці позивача не містяться дані про повний робочий день по пільговий характер роботи, не зазначаються відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках тощо у зв`язку з чим, підстав для зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно даного документа немає. Колегія суддів критично оцінює вказані доводи, оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що стаж роботи позивача з 15.08.1983 року по 29.10.1983 року, з 22.01.1986 року по 13.07.1987 року по ТзДВ «Промбуд-1» підтверджується довідкою № 155 від 09.03.2021 у якій було зазначено, що позивач у вказані періоди працював на посаді «елетрозварювальника ручного зварювання», довідку підприємством було надано на вимогу ухвали суду від 01.03.2021. Суд апеляційної інстанції вказав, що до органу пенсійного фонду надано довідку ТзДВ «Промбуд-1» аналогічного змісту № 250 від 19.12.2019. Стаж роботи позивача за період з 14.07.1987 року по 22.11.2004 року, з 28.07.2005 року по 15.12.2005 року, з 03.07.2006 року по 01.11.2006 року підтверджується архівними довідками № 30, 31, 32 від 20.12.2019 №33, 34 від 21.12.2019. У вказаних довідках зазначена підстава їх видання: Фонд №136 Справа «Особові рахунки працівників» СТОВ «Клопотівецьке» за 1950-2006 роки та зазначено архівні номери. Листом вих. №110 від 10.03.2020 року СТОВ «Агрокряж» повідомило позивача про те, що немає можливості надати довідку про уточнюючий характер роботи та атестацію робочого місця за спеціальністю «елетрозварювальник» за період роботи з 1987 року по 2008 рік, оскільки відповідні документи були передані на зберігання до архівного відділу Деражнянської РДА Хмельницької області 02.02.2015 року. Судом апеляційної інстанції надано оцінку посиланням відповідача на ненадання органам Пенсійного фонду України доказів роботи позивача впродовж повного робочого дня та зазначено, що під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій (роз`яснення Міністерства соціального захисту населення і Міністерства пращ від 10.05.94 № 01-3/406-02-2 та № 06-1649). Такі висновки узгоджуються з правовими висновками щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі № 382/1500/16а, від 21 лютого 2020 року у справі № 686/3264/16-а, від 31 жовтня 2019 року у справі № 688/4170/16-а. Посилання відповідача на позицію Верховного Суду України від 25.11.2014 (справа №21-519а14) колегія суддів апеляційного суду не врахувала, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від такої позиції Верховного Суду України у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а. Судом апеляційної інстанції зазначено, що відсутність посилань чи неточних записів у первинних документах з обліку трудового стажу за наявності належним чином оформленої трудової книжки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах. Отже, на час звернення із заявою до відповідача пільговий стаж для призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах був підтверджений записами трудової книжки позивача, а також додатково архівними довідками та довідкою ТзДВ «Промбуд-1», які є у справі. Зважаючи на викладене вище, наведені відповідачем аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи прийнятої за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України. Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - СТОВ «Агрокряж», ТзДВ «Промбуд-1», про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

2. Надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя Я.О. Берназюк Суддя В.М. Шарапа