Постанова 4857 № 460/7846/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/7846/20 пров. № А/857/11255/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В. суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М. з участю секретаря судового засідання Кардаш В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЛІКАН-ПРО» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року в справі №460/7846/20 (головуюча суддя Гудима Н.С., м. Рівне) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЛІКАН-ПРО» до Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЛІКАН-ПРО» звернулося в суд з позовом до Управління Укртрансбезпеки в Рівненській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову №215866 від 06.10.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн. Рішенням від 22 лютого 2021 року Рівненський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив повністю. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЛІКАН-ПРО» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам справи та нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, зокрема тому, що дозвіл на перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів не видається, з перевізника стягується плата за проїзд, яка вноситься до початку руху транспортного засобу або ж протягом 30 календарних днів з моменту виставлення відповідного розрахунку. Суд першої інстанції не врахував, що до ТзОВ «Пелікан-Про» застосовано подвійну відповідальність у вигляді плати за проїзд та адміністративно-господарського штрафу. З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального права. Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити в повному обсязі. Суд в порядку ст. 52 КАС України допустив процесуальне правонаступництво відповідача у справі Управління Укратрансбезпеки в Рівненській області на Поліське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що 17.08.2020 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки в Рівненській області, відповідно до направлення на перевірку №009100 від 14.08.2020 (а.с.63) та графіка проведення рейдових перевірок на серпень 2020 року та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (а.с.64, 65) на 137 км а/д АН-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, в межах якої здійснювався габаритно-ваговий контроль вантажних транспортних засобів. Під час такої перевірки був зупинений транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , з напівпричепом "Schmitz", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_1 , вантаж - щебнево-піщана суміш, під керуванням водія ОСОБА_2 . Водій вказаного транспортного засобу, ОСОБА_2 , надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії серії; свідоцтва про реєстрацію ТЗ марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , та ТЗ (причіпа) марки "Schmitz", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , товарно-транспортну накладну від 17.08.2020 №КЛ-132166 (а.с.57,58). Згідно з копією товарно-транспортної накладної 17.08.2020 №КЛ-132166 автомобільним перевізником є ТОВ "ПЕЛІКАН-ПРО", що також не заперечується сторонами. За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідачем встановлено, що навантаження на строєну вісь з одиночними шинами склало 24,30 т при нормативно допустимому - 22 т. Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування від 17.08.2020, час зважування 18:59 год (а.с.52). На підставі талону про зважування від 17.08.2020, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки в Рівненській області складено довідку про результати габаритно-вагового контролю від 17.08.2020 №0348815, якою зафіксовано навантаження на осі, тон: 1) 6,45; 2) 8,35; 3) 24,30, повна маса транспортного засобу 39,10 тон (а.с.55). У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідностями фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №034884 від 17.08.2020, пунктом 10 якого зафіксовано фактичне перевищення на осі транспортного засобу, тон: 16,45/ 8,35/ 24,30 при нормативно-допустимих 11/11/22 (а.с.54). 17.08.2020 Управлінням Укртрансбезпеки в Рівненській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №227614, згідно з яким під час перевірки виявлено порушення: "перевезення вантажів з перевищенням вагових параметрів, визначених у п. 22.5 ПДР, а саме: осьове навантаження на строєну вісь 24,30 т - без відповідного дозволу" (а.с.53). 28.09.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки в Рівненській області на адресу позивача надіслано письмове повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 06.10.2020 о 11:00 год. (а.с.51). Вказане повідомлення отримане позивачем 02.10.2020 (а.с.50) 02.10.2020 представником позивача на адресу відповідача надіслані письмові заперечення щодо правопорушення, описаного в акті проведення перевірки №227614 від 17.08.2020 (а.с.59-61). 06.10.2020 керівником Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, складено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №215866, якою до позивача за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" на підставі абз.15 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", у зв`язку із перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, застосовано штраф у сумі 17000 грн. (а.с.48). Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції керувався тим, що перевезення вантажів з перевищенням вагових параметрів підтверджується належними доказами, а тому відповідач правомірно виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» (далі Закон №3353-ХІІ) до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. За приписами частини другої статті 29 Закону №3353 з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу. Статтею ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Так, згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Частиною 3 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон №2344-ІІІ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. У разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі -Порядок № 879) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Згідно з пунктом 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. За змістом пунктів 26, 27 Порядку Порядок №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Відповідно до пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. У відповідності до пункту 18 Порядку №879 а результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Відповідно до пункту 23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Пунктом 31-1 Порядку№ 879 передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. За приписами пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. В свою чергу, згідно з абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З аналізу наведеної правової норми абз. 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ, колегія суддів встановила, що для настання відповідальності за вказаною нормою є встановлення факту перевезення вантажу без відповідного дозволу. При цьому приписи наведених норм, що встановлюють правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: - перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі; - перевезення подільного вантажу не допускається взагалі. Наведене свідчить про те, що законодавець, з метою збереження автомобільних доріг заборонив перевезення подільного вантажу, оскільки останній можливо безперешкодно розділити по різних автомобілях, не перевищуючи навантаження на автомобільні дороги. В свою чергу, для неподільних вантажів така можливість відсутня, а тому законодавством допускається перевезення таких вантажів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, проте за умови отримання відповідного дозволу. З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивач перевозив щебнево-піщану суміш, тобто вантаж, який за своїм характером є подільним, а тому при завантаженні міг бути поділений на окремі частини без втрати або пошкодження його властивостей. Відтак, перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу. Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону № 2344-IIІ за відсутність такого дозволу, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів. Таким чином, при прийнятті оскаржуваної постанови посадові особи Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки діяли не у відповідності до вимог чинного законодавства, що є підставою для скасування такої постанови. Суд першої інстанції не звернув на вказані обставини належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо безпідставності позовних вимог та відсутності правових підстав для задоволення позову. В силу приписів ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, а тому визнає правильним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 317, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЛІКАН-ПРО» задовольнити. Скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року в справі №460/7846/20 та ухвалити постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Рівненській області №215866 від 06.10.2020 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЛІКАН-ПРО» адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 гривень. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЛІКАН-ПРО» (вул. Млинівська, 18, м. Рівне, 33024; код ЄДРПОУ 40646298) за рахунок бюджетних асигнувань Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Небесної Сотні, 34, м. Рівне, 33013; код ЄДРПОУ 39816845) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 20.08.2021.