Постанова 4820 № 677/139/21

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 677/139/21 Провадження № 22-ц/4820/1242/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 серпня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І. секретар судового засідання Садік Н.Д. за участю: позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 677/139/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2021 року (суддя Вознюк Р.В.). Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації. В обґрунтування позову зазначав, що 04.01.2021 в статусі депутата Красилівської міської ради під час виконання своїх обов`язків він перебував в комунальній установі «Красилівський центр надання соціальних послуг» в кабінеті директора ОСОБА_3 . Вказує, що в цей час в кабінет ввійшла працівник вказаної установи ОСОБА_2 та почала його привселюдно називати злодієм та звинувачувати в крадіжці. Посилається на те, що вказаними діями відповідач створила негативну соціальну оцінку його особи в очах оточуючих, порушуючи його честь, підриваючи довіру до нього красилівчан. Вважає, що образливі слова відповідача, завдали великого душевного хвилювання, принизили його як людину, особистість, підірвали довіру до нього, яку він здобував понад 10 років. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до гідності, честі та недоторканість ділової репутації наступну інформацію: «звинувачує мене в крадіжці, розповідає всім людям, що я крадій та бандит», розповсюджену ОСОБА_2 , впродовж понад одного року в м. Красилові, та в колективі працівників комунальної установи «Красилівський центр надання соціальних послуг»; зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену відносно нього недостовірну інформацію, шляхом озвучення ОСОБА_2 на зборах колективу працівників комунальної установи «Красилівський центр надання соціальних послуг» під протокол зборів, після набрання судовим рішенням наступного тексту спростування: «Я, ОСОБА_2 , впродовж вже більше 1 року мною, озвучувались та поширювалися недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_1 , а саме: те, що він вкрав пральну машинку та є крадій, бандит»; зобов`язати ОСОБА_2 публікувати протягом року спростовану інформацію в місцевій газеті «Красилівський Вісник» такого змісту: «Я, ОСОБА_2 , впродовж вже більше 1 року мною, озвучувались та поширювалися недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_1 , а саме: те, що він вкрав пральну машинку та є крадій, бандит»; стягнути з відповідача на його користь 50000 грн моральної шкоди. Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд в оскаржуваному рішенні посилався на те, що позивач на підтвердження позовних вимог надав незавірені копії документів. Однак суд, як зазначає апелянт, безпідставно залишив поза увагою клопотання про витребування завірених копій документів, а саме депутатського звернення від 13.01.2021, листа Красилівського центру надання соціальних послуг № 19 від 29.01.2021 та копії протоколу № 2 зборів членів профспілки від 25.01.2021. Зазначає, що судом було неповно з`ясовано обставини справи. Вважає, що суд, ухвалюючи рішення, безпідставно посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.04.2021 у справі № 757/47281/16. На думку апелянта, ухвалюючи рішення у справі про захист честі, гідності та ділової репутації, суд повинен дотримуватись основоположних принципів права, зокрема, презумпції невинуватості, однак суд першої інстанції недотримався її та формально поставився до розгляду позовної заяви. ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що суд правильно розглянув позовну заяву ОСОБА_1 , оскільки доводи зазначені в ній останнім не знайшли свого підтвердження. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу. Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, місце і час слухання справи повідомлений належним чином. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності поширення інформації, яка порушує особисті немайнові права позивача, та завдає шкоди немайновим благам останнього. З таким висновком суду погоджується і апеляційний суд. Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб. Згідно із частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до статті 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Згідно зі статтею 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб; підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 761/6866/16-ц (6-639цс17). Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням. За змістом статті 277 ЦК України, предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»). Разом із цим положеннями статтей 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення. З аналізу наведених положень закону слід дійти висновку про те, що позивач повинен довести обставини, що оспорювана відповідачем інформація стосується безпосередньо його, поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності, а також впливає на його немайнові права та порушує ділову репутацію. Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження заявлених ним позовних вимог. Таких доказів не надано позивачем ОСОБА_1 і до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст. 367 ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України). Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 20 серпня 2021 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай