Постанова 4824 № 357/1771/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 серпня 2021 року місто Київ справа №357/1771/21 провадження №22-ц/824/9736/2021 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С. сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд" розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Телющенком Павлом Петровичем, на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2021 року, постановлену у складі судді Кошель Б.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд" про стягнення боргу, В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з позовом до ТОВ "Агромонтажбуд", в якому просив стягнути з відповідача заборгованість з поворотної фінансової допомоги за договором №3/08-16 від 26 серпня 2016 року у розмірі 890 000,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 26 782,54 грн., інфляційні втрати - 57 532,56 грн. та судові витрати по справі. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2021 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. 26 квітня 2021 року ТОВ «Агромонтажбуд» направив до суду заяву про закриття провадження у справі, яку мотивував тим, що ОСОБА_1 станом на дату укладення договору №3/08-16 про надання поворотної фінансової допомоги від 26 серпня 2016 року, був засновником ТОВ «Агромонтажбуд» та надав, відповідно до умов Договору №3/08-16, заснованому ним ТОВ «Агромонтажбуд» фінансову допомогу для ведення господарської діяльності. Тобто, за своєю правовою природою вказаний договір є договором фінансування діяльності товариства з боку позивача як засновника підприємства, а тому даний спір відноситься до юрисдикції господарського суду. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2021 року провадження у справі закрито. Роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду Київської області. Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вказує, що при винесені оскаржуваної ухвали судом не було враховано позицію Великої Палати Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 провадження № 14-729 цс19. Зазначає, що він, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, не посилається на порушення його прав як засновника/учасника товариства та будь-яких інших його корпоративних прав, визначених установчими документами чи законом, а вказує лише на неналежне виконання відповідачем свого договірного зобов`язання (повернути позику), тобто зобов`язання, що виникло на підставі цивільно-правової угоди. Предметом спору є вимога позивача до відповідача виконати своє зобов`язання, яке виникло на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги щодо повернення отриманих коштів, її позовні вимоги обґрунтовано виключно положеннями ЦК України, які регулюють правовідносини позики. Оскільки договір про надання поворотної фінансової допомоги від 26 серпня 2016 року не впливає на корпоративні права ОСОБА_1 , то відповідно цей спір не є спором який виник з корпоративних відносин. У відзиві на апеляційну скаргу директор ТОВ «Агромонтажбуд», вважаючи ухвалу суду законною, обґрунтованою та такою, що винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін, оскільки даний спір стосується діяльності юридичної особи та відносин з її засновником, яким є позивач. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати. Представник відповідача ТОВ «Агромонтажбуд» в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, направив суду пояснення по суті спору, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у їх відсутність у відповідності до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором з поворотної фінансової допомоги, позивач ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовував тим, що 26 серпня 2016 року між ним та ТОВ «Агромонтажбуд» було укладено договір №3/08-16 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано наступні суми фінансової допомоги: 26 серпня 2016 року - 565 000,00 грн., 29 серпня 2016 року - 325 000,00 грн. Відповідно до п. 3.1. Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою ОСОБА_1 . Вказує, що 03 квітня 2020 року позивачем на адресу ТОВ «Агромонтажбуд» було направлено претензію від 2 квітня 2020 року про повернення коштів, однак на даний час заборгованість не погашена. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції враховуючи суб`єктний склад сторін та виходячи із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, дійшов висновку, що вказаний у справі спір є по своїй суті спором, що виник із корпоративних відносин між юридичною особою та її учасником (засновником), у тому числі учасником, який вибув, пов`язаний із діяльністю такої юридичної особи. За таких обставин суд вважав, що вказаний спір відноситься до юрисдикції господарського суду. З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суд розглядає у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі дії є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Підстави для закриття провадження в справі визначені в ст. 255 ЦПК України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ч. 2, 3 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України. Частиною 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. За змістом положень статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Як на підставу своїх вимог позивач посилається на договір № 3/08-16 про надання поворотної фінансової допомоги, який був укладений 26 серпня 2016 року між ТОВ «Агромонтажбуд» (підприємство) в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (засновник) (а.с. 3). Поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, що передбачають передачу підприємству у користування на певний строк суми грошових коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плату за користування такими грошовими коштами. Операції з позики грошових коштів оформлюються згідно з вимогами статті 1046 «Договір позики» глави 71 Цивільного кодексу України. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. З моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, договір позики вважається укладеним. Відповідно до п.1.1 вказаного Договору, засновник зобов`язується надати підприємству поворотну фінансову допомогу, а підприємство зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. Поворотна фінансова допомога (надалі допомога) - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до Даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (п. 1.2 Договору). Відповідно до п.2.1 Договору поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 1 000 000 грн. без ПДВ. Згідно з п. 2.5 Договору, поворотна фінансова допомога використовується для потреб підприємства відповідно до статутних цілей його діяльності. Пунктом 3.1. Договору визначено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою засновника. Відповідно до п. 3.2 Статуту ТОВ «Агромонтажбуд», в редакції за 2015 рік, затвердженого Зборами учасників товариства (протокол № 3 від 22.07.2015 року), розмір статутного капіталу (фонду) Товариства розподіляється між учасниками товариств наступним чином: ОСОБА_1 - 1000,00 грн., що становить 50 % Статутного капіталу Товариства; ОСОБА_4 - 1000,00 грн., що становить 50 % Статутного капіталу Товариства (а.с. 165-178). Статутний капітал Товариства може бути збільшений за рішенням Зборів Учасників у відповідності з вимогами актів чинного законодавства України (п. 3.2 Статуту). Відповідно до пункту 4.1 Статуту ТОВ «Агромонтажбуд», учасниками товариства на день затвердження його Статуту, були ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який є директором ТОВ «Агромонтажбуд». Зі змісту договору про надання поворотної фінансової допомоги вбачається, що він укладався між юридичною особою (ТОВ «Агромонтажбуд») з однієї сторони та фізичною особою ( ОСОБА_1 ) з іншої сторони. Умови вказаного договору не містять положень, які б свідчили, що даний договір укладався з метою виконання рішення, яке було прийнято на загальних зборах учасників ТОВ «Агромонтажбуд». Разом з тим, укладення даного договору не призвело до зміни (збільшення чи зменшення) частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Агромонтажбуд», тобто укладення такого договору не вплинуло на корпоративні права позивача, а лише свідчить про наявність між сторонами договірних правовідносин щодо позики грошових коштів. Звертаючись до суду з даним позовом позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, не посилається на порушення його прав як засновника/учасника товариства та будь-яких інших його корпоративних прав, визначених установчими документами чи законом, а вказує лише на неналежне виконання відповідачем свого договірного зобов`язання (повернути позику), тобто зобов`язання, що виникло на підставі цивільно-правової угоди. Предметом спору є вимога позивача до відповідача виконати своє зобов`язання, яке виникло на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги щодо повернення отриманих коштів, його позовні вимоги обґрунтовано виключно положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини позики. Оскільки договір про надання поворотної фінансової допомоги від 21 січня 2015 року не впливає на корпоративні права ОСОБА_1 , то цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19). Враховуючи викладене, що суд першої інстанції, вирішуючи вказаний спір неправильно застосував норми процесуального права та дійшов помилкового висновку про те, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Телющенком Павлом Петровичем, задовольнити. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2021 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 19 серпня 2021 року. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус