Постанова 4804 № 235/3176/21

Єдиний унікальний номер 235/3176/21 Номер провадження 33/804/349/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2021 року місто Бахмут Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Круподеря Д.О., за участю секретаря судового засідання Юрченко Т.С., в режимі відеоконференції з Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 його захисника Ільющенка Ю.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним в правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн,- ВСТАНОВИВ: Як встановлено судом першої інстанції, 01 травня 2021 року о 09 годині 38 хвилин в м. Покровськ, м-н Шахтарський. 14. керував автомобілем ВАЗ 21 130. номерний знак НОМЕР_1 . з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода). Продувати технічний прилад «Драгер» або проходи ти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків, в медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306. Постановою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судові витрати. З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку з пропуском строку на апеляційне оскарження. В апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду та постанову суду скасувати. На обґрунтування пропуску строку вказує, що участі у судовому засіданні у суді першої інстанції не приймав, про наявність оскаржуваної постанови дізнався під час ознайомлення з матеріалами справи 25.05.2021 року. На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що він про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції повідомлений не був та посилання суду на обізнаність у даті слухання, що підтверджується підписом у протоколі про адміністративне правопорушення є необґрунтованим, оскільки він відмовився від підпису, про що зазначено у самому протоколі. Більш того, твердження, що він не з`явився до судового засідання призначеного на 11.05.2021 року на 09-00 годину, є хибними оскільки справу розподілено на суддю Карабан 1.1.. вже після призначеного часу слухання справи, а саме 11.05.2021 року о 11-45 годині, тобто на моент призначеного часу судового розгляду справи у судді ще не було. Зазначає, що проведення судового розгляду за його відсутності призвело до порушення прав передбачених ст. 268 КУнАП та справедливого судового розгляду. Так, судом не допитані свідки з приводу події наведено у протоколі про адміністративне правопорушення, не перевірено яким технічним засобом зафіксовано адміністративне правопорушення та не з`ясовано законності походження наявного у матеріалах справи технічного запису. Звертає увагу, що на адвокатський запит, Покровським РУН не надано доказів законності диску із записом начебто вчинено ним адміністративного правопорушення, тому зазначений технічний запис не може вважатися допустимим доказом. Стверджує, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння та не був в стані алкогольного сп`яніння. Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку, заслухавши думку осіб, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ст.285КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови суду в той же строк вручається або висилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Суд апеляційної інстанції вважає зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними. Враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, вважаю за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2021 року. Перевіривши матеріали адміністративної справи, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону дотримані судом першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за ознакою відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Разом з цим, ст. 130 КУпАП встановлені кілька складів адміністративного правопорушення, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В даному випадку ОСОБА_1 на вимогу поліцейського, передбачену п. 2.5 ПДР, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що утворює склад адміністративного правопорушення, тому доводи ОСОБА_1 , що він не був в стані алкогольного сп`яніння, не заслуговують на увагу. Разом з цим, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ААБ №095111, відповідно до якого 01 травня 2021 року о 09 годині 38 хвилин в м. Покровськ, м-н Шахтарський, 14, керував автомобілем ВАЗ 21130, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода). Продувати технічний прилад «Драгер» або проходити медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків. Дані зазначені у наведеному протоколі підтверджуються направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що виписане ОСОБА_1 01 травня 2021 року, за ознаками сп`яніння: почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які показали, що водій перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, продувати технічний прилад «Драгер» або проходити медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився при їх присутності. Доводи апеляційної скарги, щодо позбавлення права ОСОБА_1 заявляти клопотання про допит свідків не спростовує факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, що є складом інкримінованого адміністративного правопорушення, крім того вказане право ОСОБА_1 реалізоване в суді апеляційної інстанції, здійснено виклик свідків та витребування документів. Так, за клопотанням сторони захисту в суді апеляційної допитано свідка ОСОБА_3 , яка показала, що її та напарника по роботі працівники поліції попросили бути понятими, склали протокол вони його підписали. Також зазначила, що обставини викладені в письмових поясненнях є достовірними, вона особисто пояснення не писала, проте поліцейський після складання протоколу щодо ОСОБА_1 зачитав протокол та пояснення, тоді вони все підписали. Вказала, що у її присутності ОСОБА_1 відмовився їхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, чи про пропонували продути Драгер, вона не пам`ятає. Зазначила, що не бачила, як ОСОБА_1 керував автомобілем та не бачила у нього ознак сп`яніння. Апеляційний суд звертає увагу, що технічним записом, який є додатком до протоколу підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки автомобіля, у присутності свідків, зокрема ОСОБА_3 . Показання свідка ОСОБА_3 , що вона не бачила, як ОСОБА_1 керував автомобілем та не бачила у нього ознак сп`яніння не спростовує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, оскільки сам ОСОБА_1 не заперечував факт керування автомобілем та свідки, відповідно до вимог діючого закону України, повинні засвідчити лише відмову особи від проходження огляду на стан сп`яніння, який проводиться вже після зупинки транспортного засобу, крім того на свідків не покладений обов`язок встановлювати наявність або відсутність ознак такого сп`яніння. Свідок ОСОБА_2 до судового засідання призначеного на 20 липня 2021 року, 02 серпня 2021 року, 17 серпня 2021 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, отже судом апеляційної інстанції використані усі можливості для здійснення допиту вказаного свідка. При цьому, у апеляційного суду не виникає сумніву у достовірності показань зазначеного свідка, які він виклав письмово із поставленням особистого підпису, оскільки такі показання в повній мірі узгоджуються з іншими доказами у справі. Так, як вбачається з відеозапису поліцейських, який є додатком до протоколу ОСОБА_1 у присутності двох свідків беззаперечно відмовився, як від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки автомобіля, так і від проходження огляду у медичному закладі, при цьому факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечував. Аапеляційним судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року. Відеозапис наданий стороною захисту, не є підставою для закриття провадження про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки на ньому не зафіксовані дані, які б спростовували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Щодо законності проведення вказаного відеозапису факту адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , судом апеляційної інстанції, за клопотанням захисника, витребувані відповідні матеріали з Покровського РУП ГУНП в Донецькій області. Як вбачається з журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації працівниками Покровського РУП, інспектору Макарову С.С. 01.05.2021 року видано боді-камеру 4055 та планшет білого кольору. Інспектор ВРПП Покровського РУП С.Макаров, у своєму рапорті від 01.05.2021 року, просив дозволу на здійснення копіювання відеозапису з бодікамери №4055 за 01.05.2021 року, запис якою проводився під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №095111 за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , для доручення до матеріалів справи. 01.05.2021 року начальником Покровського РУП ГУНП в Донецькій області дозволено використання відеозаписів отриманих з портативних відео реєстраторів за 01.05.2021 року. У зв`язку з наведеним, доводи апеляційної скарги щодо порушення інструкції про порядок перевірки водіїв на стан сп`яніння, зокрема законності здійснення фіксації правопорушення, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді. Доводи викладені в апеляційній скарзі не вказують на порушення суддею при розгляді справи вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та на наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови. Посилання у постанові суду на повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи під особистий підпис у протоколі не є таким порушення, що тягне за собою скасування постанови суду, оскільки як вбачається з відеозапису поліцейським під запис повідомлено ОСОБА_1 про слухання справи 11.05.2021 року о 09-00 годині, при цьому відмова ОСОБА_1 ставити особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд розцінює як намагання затягнути строки судового розгляду та уникнути від адміністративної відповідальності та адміністративного стягнення. Крім того, в матеріалах справи не міститься даних, що у призначений день та час ОСОБА_1 прибув до приміщення суду, більш того, сам ОСОБА_1 не зазначає, що прибув до суду у призначену дату, лише вказує на начебто неналежне його повідомлення, що не знайшло свого підтвердження. Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляд справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З урахуванням того, що ОСОБА_1 достовірно знав про дату та час слухання справи та не з`явився до суду, не надав клопотань, свідчить про зловживання останнім своїм правом, при цьому останній не скористався своїм правом та не надав жодних письмових пояснень, заперечень чи будь-яких доказів, які б спростовували докази його винуватості, також не скористався своїм правом на правову допомогу. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не відносяться до переліку, визначених ст. 268 КУпАП справ, при розгляді яких, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, тому суд першої інстанції правильно прийшов до висновку провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів, оскільки неявка особи до судового засідання без поважних причин, порушує завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення(ст. 1 КУпАП). На думку апеляційного суду, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо його винуватості у скоєному адміністративному правопорушенні, що повністю та об`єктивно підтверджується зібраними по справі доказами. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд звертає увагу, що сам ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, не заперечує факт керування транспортним засобом та лише зазначає на порушення порядку проходження огляду та процесуальні порушення розгляду справи. Однак наведені доводи не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді та не є підставою для скасування постанови суду та визнання в діях ОСОБА_1 відсутності складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП. Будь яких інших доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді, таким чином, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Враховуючи вищевикладене, підстав для скасування постанови судді, не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя