Ухвала КАС ВС № 360/4639/20

УХВАЛА 19 серпня 2021 року Київ справа №360/4639/20 адміністративне провадження №К/9901/24874/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі №360/4639/20 за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення від 09 листопада 2020 року № 29 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов`язати повторно розглянути заяву від 04 листопада 2020 року про призначення пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах та зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи з 01 жовтня 1987 року по 21 серпня 1992 року газозварником у колгоспі "імені 50-річчя Жовтня", з 22 серпня 1992 року по 01 квітня 2000 року - газозварником у КСП " 50-років Жовтня", з 02 квітня 2000 року по 29 жовтня 2002 року - газозварником у СТОВ "Промінь". Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року позов задоволено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року апеляційну скаргу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області задоволено. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі № 360/4639/20 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. 04 липня 2021 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі №360/4639/20. Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам ст. 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до такої не додано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням доказів дати отримання оскаржуваного рішення, обґрунтування наявності виняткових обставин передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України та документ про доплату судового збору. На виконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху скаржник надав до суду документ про доплату судового збору та роздруківку з офіційного веб-ресурсу УДППЗ «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення. З огляду на такі доводи колегія суддів зазначає наступне. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини. Ознайомившись із наданою скаржником роздруківкою з офіційного веб-ресурсу УДППЗ «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення, колегія суддів дійшла висновку, що така не є належним підтвердженням дати отримання оскаржуваного судового рішення, оскільки із такої не можливо встановити ким та яку саме кореспонденцію відправлено. Крім того такий документ не містить назву та адресу відправника та отримувача кореспонденції. Колегія суддів зазначає, що доказом дати отримання оскаржуваного судового рішення може бути копія конверту в якому надійшло оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, довідка із суду, поштового відділення зв`язку, копія рекомендованого повідомлення про вручення тощо. Також скаржником не обґрунтовано наявність виняткових обставин передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, про можливість продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме скаржнику необхідно виправити недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням доказів дати отримання оскаржуваного рішення та обґрунтування наявності виняткових обставин передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 10 березня 2021 року у справі №324/996/18, від 30 березня 2021 року у справі №280/1846/20, від 02 квітня 2021 року у справі №480/5679/20. Неусунення недоліків касаційної скарги в частині ненадання до суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України) У випадку неусунення недоліків касаційної скарги в частині ненадання до суду обґрунтування наявності виняткових обставин передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, скарга буде повернута особі, яка її подала, відповідно до п.1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 332 КАС України. Керуючись ст.ст. 121, 330, 332, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги. Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення. Суддя-доповідач І. В. Желєзний Судді Я. О. Берназюк Н. В. Коваленко