Постанова 4857 № 460/9060/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/9060/20 пров. № А/857/5677/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Улицького В.З. та Глушка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.02.2021р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Зозуля Д.П., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 05.02.2021р., м.Рівне; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 05.02.2021р.),- В С Т А Н О В И В: 05.12.2020р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов`язати відповідача Головне управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України в Рівненській обл. перерахувати та виплачувати позивачу пенсію з 01.10.2020р. у розмірі 90 відсотків заробітної плати, зазначеної у довідці Запорізької обласної прокуратури № 21-592 вих. 20 від 03.11.2020р., без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. (а.с.1-4, 17). Розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.20 і на звороті). Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.02.2021р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними дії щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугою років з 01.10.2020р., на підставі довідки прокуратури Запорізької області № 21-592вих20 від 03.11.2020р., у розмірі 90 % заробітної плати, без обмеження її максимальним розміром. зобов`язано ГУ ПФ України в Рівненській обл. перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.10.2020р. у розмірі 90 % заробітної плати, зазначеної у довідці Запорізької обласної прокуратури № 21-592вих.20 від 03.11.2020р., без обмеження її максимальним розміром, відповідно до ст.86 Закону України № 1697-VII «Про прокуратуру», з урахуванням раніше проведених виплат; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Рівненській обл. судові витрати у розмірі 840 грн. 80 коп. (а.с.27-34). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ПФ України у Рівненській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.38-40). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом не враховано той факт, що Верховною Радою /ВР/ України та Кабінетом Міністрів /КМ/ України не прийнято нормативно-правового акту, який би регламентував підстави, зміст та механізм проведення перерахунків пенсій працівників прокуратури, а також норми ст.86 Закону України «Про прокуратуру». При цьому, законодавець повноваження та встановлення умов і порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01.01.2015р. делегував КМ України. Урядом не прийнято відповідний нормативно-правовий акт, через що не визначено умови і порядок перерахунку пенсій зазначеній категорії осіб. Норми ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, що застосовується з 13.12.2019р., визначають лише умову проведення перерахунку пенсії, а саме: підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Вказана норма не встановлює механізму проведення такого перерахунку. В цілому, відсутність нормативно-правового акту, який би регламентував підстави, форму, зміст та механізм проведення перерахунків пенсій такій категорії пенсіонерів призвела до того, що ПФ України не має правових підстав та законного способу дій для реалізації своїх повноважень, що виключає можливість перерахунку зазначених пенсій. При задоволенні вимоги щодо виплати перерахованої пенсії без обмеження граничного розміру судом також не враховано абзац 6 ч.15 ст.86 Закону України «Про прокуратуру». Наведеною нормою визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Аналогічна норма була регламентована абзацом 4 ч.15 ст.50-1 Закону України № 1789-ХІІ «Про прокуратуру». Враховуючи вищезазначене, є відсутні підстави для виплати пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру, оскільки на законодавчому рівні дане питання врегульоване та встановлено максимальний розмір пенсії, що підлягає до виплати. Позивачем ОСОБА_1 скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, дотримався вимог процесуального закону, через що ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.78-81). Апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Водночас, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи в присутності сторін (а.с.81), оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Апелянтом подану апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтовано свою правову позицію по справі. Позиція позивача наведена у позовній заяві, відзиві на апеляційну скаргу, а також у додаткових письмових поясненнях. Звідси, правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, колегія суддів не убачає. Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав. Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час призначення позивачу пенсії, питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями ст.50-1 Закону України № 1789-XII від 05.11.1991р. «Про прокуратуру» у відповідній редакції. В подальшому до ст.50-1 наведеного Закону вносились зміни, зокрема, в частині відсоткового розміру пенсії за вислугу років, яка призначалася прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права. Разом з тим, положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті). Проте, Законом України № 76-VIII від 28.12.2014р. «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2015р., частина вісімнадцята ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» викладена у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМ України». При цьому, на виконання законодавчих змін жодного нормативно-правового акта прийнято не було. 15.07.2015р. набрав чинності Закон України № 1697-VII від 14.10.2014р. «Про прокуратуру» та втратив чинність попередній Закон України № 1789-XII від 05.11.1991р. «Про прокуратуру», крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачала чинність з 15.12.2015р. Так, Закон України № 1697-VII від 14.10.2014р. «Про прокуратуру», в редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, не містив аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Відповідно до ч.20 ст.86 вказаного Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМ України. Разом з тим, рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019р. № 7-р(II)/2019 положення ч.20 ст.86 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014р. «Про прокуратуру» зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМ України, визнано такими, що не відповідає Конституції України. Відтак, з 13.12.2019р. вказаний Закон не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури КМ України. Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. 03.11.2020р. Запорізькою обласною прокуратурою видано для позивача довідку про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, за нормами чинними на 11.09.2020р. Відтак, на підставі поданих документів на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії, у позивача виникли підстави для проведення перерахунку пенсії з 01.10.2020р., тобто з наступного місяця за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Суд фактично вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років з 01.10.2020р., на підставі довідки прокуратури Запорізької обл. № 21-592вих20 від 03.11.2020р., а також зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії. Відновлення порушеного права позивача має здійснюватися шляхом зобов`язання ГУ ПФ України в Рівненській обл. здійснити ОСОБА_1 з 01.10.2020р. перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, без обмеження її максимального розміру, відповідно до ст.86 Закону України № 1697-VII «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90 % від суми заробітної плати, на підставі довідки Запорізької обласної прокуратури № 21-592вих20 від 03.11.2020р. Наведені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не в повній мірі відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду, починаючи з 21.09.2006р., позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФ України в Рівненській обл. та отримує пенсію за вислугою років, яка призначена з 21.09.2006р. відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати. Постановою Острозького районного суду Рівненської обл. від 18.05.2016р. у справі № 567/1098/15-а, що набрала законної сили 07.06.2016р., адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено; визнано неправомірними дії Управління ПФ України в Острозькому районі Рівненської обл. щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури та його звільненням з органів прокуратури; зобов`язано Управління ПФ України в Острозькому районі Рівненської обл. провести перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.08.2015р., на підставі довідок прокуратури Запорізької обл. № 18-337 вих-16 та № 18-336 вих-16, виданих 29.04.2016р., відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку та виплатити недоотриману частину виплат за минулий час з 01.08.2015р., з урахуванням раніше проведених виплат (а.с.5-6). У відповідь на звернення ОСОБА_1 від 12.07.2017р. Корецьке об`єднане управління ПФ України своїм листом № 2182/04 від 25.07.2017р. повідомило позивача про те, що на підставі постанови Острозького районного суду Рівненської обл. від 18.05.2016р. у справі № 567/1098/15-а проведено перерахунок пенсії: з 01.08.2015р. із заробітної плати станом на 15.07.2015р. в розмірі 10593 грн. 08 коп. на підставі довідки, виданої прокуратурою Запорізької обл. № 18-337 вих-16 від 29.04.2016р. Пенсія нарахована в розмірі 9533 грн. 77 коп.; з 01.01.2016р. із заробітної плати станом на 01.12.2015р. в розмірі 14480 грн. 44 коп. на підставі довідки, виданої прокуратурою Запорізької обл. № 18-336 вих-16 від 29.04.2016р. Пенсія нарахована в розмірі 13032 грн. 40 коп. (а.с.7). 03.11.2020р. Запорізькою обласною прокуратурою видано ОСОБА_1 довідку № 21- 592 вих-20, згідно якої заробітна плата за нормами чинними на 11.09.2020р. за відповідною посадою начальника відділу Запорізької обласної прокуратури становить: посадовий оклад 46160 грн.; надбавка за вислугу років ( 25%) 11540 грн.; надбавка за роботу з таємними документами - 0,00 грн.; матеріальна допомога для оздоровлення (1/12) 4808 грн. 33 коп.; матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань (1/12) 4808 грн. 33 коп.; всього: 67316 грн. 66 коп. (а.с.8). 05.11.2020р. ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) № 6 ГУ ПФ України в Рівненській обл. із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідці Запорізької обласної прокуратури № 21-592 вих-20 від 03.11.2020р., згідно з якою розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 11.09.2020р. за відповідною (прирівняною) посадою, становить 67316 грн. 66 коп. (а.с.24). Враховуючи зазначене, відділом з питань перерахунків пенсій № 12 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФ України в Рівненській обл. 10.11.2020р. прийнято рішення про перерахунок пенсії позивача за заявою № 1608 від 05.11.2020р., починаючи з 01.10.2020р., на підставі довідки Запорізької обласної прокуратури № 21-592 вих-20 від 03.11.2020р., в розмірі 60 відсотків від заробітної плати, зазначеної у вказаній довідці (а.с.25). Після перерахунку розмір пенсії позивача склав 40390 грн. (67316 грн. 66 коп. х 60 %). Водночас, пенсійним органом застосовано приписи ч.15 ст.86 Закону України № 1697-VII «Про прокуратуру» та визначено максимальний розмір пенсії в сумі 17120 грн. (з 01.10.2020р.), а в подальшому 17690 грн. (з 01.12.2020р.). На звернення позивача щодо перерахунку пенсії (із врахуванням постанови Острозького районного суду Рівненської обл. від 18.05.2016р. у справі № 567/1098/15-а), відповідач ГУ ПФ України в Рівненській обл. скерував листа № 9153-9243/М-02/8-1700/20 від 01.12.2020р. про відсутність підстав для задоволення таких вимог позивача (а.с.11-12). На час призначення позивачу пенсії (2006 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися ст.50-1 Закону України № 1789-ХІІ від 05.11.1991р. «Про прокуратуру»: прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1); обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1); призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1). До статті 50-1 наведеного Закону вносилися зміни Законом України № 3668-VI від 08.07.2011р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону з 01.10.2011р. стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. 14.10.2014р. ухвалено новий Закон України № 1697-VІІ «Про прокуратуру». Частина 20 ст.86 вказаного Закону (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Отже, первісна редакція частини двадцятої ст.86 Закону № 1697-VII та частина сімнадцята (з 01.10.2011р. - вісімнадцята) ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. 01.01.2015р. набрав чинності Закон України № 76-VIII від 28.12.2014р. «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: частину 18 ст.50-1 Закону України № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (діяла до 15.07.2015р.) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; частину 20 ст.86 Закону України №1697-VІІ «Про прокуратуру» (набрала чинності 15.07.2015р.) викладено у такій редакції: «

20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Отже, починаючи з 01.01.2015р. в Україні: жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури КМ України. Разом з тим, КМ України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019р. № 7-р(II)/2019 та визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 20 ст.86 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014р. «Про прокуратуру» зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення ч.20 ст.86 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014р. «Про прокуратуру» зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. При цьому, Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019: частина 20 ст.86 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014р. «Про прокуратуру» зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина 20 ст.86 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014р. «Про прокуратуру» підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Відсутність затвердженого КМ України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами ПФ України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача. Реалізація його права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019р. Тому позивач має право на перерахунок його пенсії відповідно до ст.86 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014р. «Про прокуратуру» на підставі довідки Запорізької обласної прокуратури № 21-592 вих-20 від 03.11.2020р. Частина 20 ст.86 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014р. «Про прокуратуру» (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019р. та підлягає застосуванню, починаючи з цієї дати. Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, колегія суддів враховує, що: перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії; відповідно до ч.20 ст.86 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014р. «Про прокуратуру» перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Оскільки частина 20 ст.86 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014р. «Про прокуратуру» набрала чинності з 13.12.2019р., відтак ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.10.2020р. (відповідно до заявлених позовних вимог). Поширення дванадцятимісячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим. Питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок пенсії. Як достовірно встановлено під час судового розгляду, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі власного рішення від 10.11.2020р. про перерахунок пенсії за заявою № 1608 від 05.11.2020р., починаючи з 01.10.2020р., на підставі довідки Запорізької обласної прокуратури № 21-592 вих-20 від 03.11.2020р., в розмірі 60 відсотків від заробітної плати, зазначеної у вказаній довідці. Також пенсійним органом застосовано приписи ч.15 ст.86 Закону України № 1697-VII «Про прокуратуру» та визначено максимальний розмір пенсії в сумі 17120 грн. (з 01.10.2020р.), а в подальшому 17690 грн. (з 01.12.2020р.). Відтак, між сторонами виник спір щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та щодо обмеження пенсії максимальним розміром. Вирішуючи спір щодо застосування відсоткового розміру для цілей перерахунку пенсії, апеляційний суд зазначає, що частина 2 ст.86 Закону України № 1697-VII «Про прокуратуру» визначає розмір пенсії прокурорів, який становить 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. На момент призначення позивачу пенсії розмір пенсії був визначений у частині першій статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» та становив від 80 до 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати. Водночас при перерахунку пенсії за вислугу років змінною величиною є лише розмір пенсії, що залежить від зміни розміру чи складових місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії працівників, з якої здійснюється обрахунок пенсії, а не відсоткове значення розміру пенсії, обрахунок якої здійснений при її призначенні та є незмінним. Верховний Суд України у постанові від 06.10.2015р. в справі №21-2432а15 сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, зокрема, визначив, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Такий правовий висновок надалі підтриманий Верховним Судом у постановах від 31.07.2019р. у справі № 354/90/15-а, від 29.04.2020р. у справі № 490/5366/16-а. Таким чином, колегія суддів вважає безпідставним застосування до спірних правовідносин норм Закону України № 1697-VІІ «Про прокуратуру» в частині визначення відсоткового розміру пенсії, оскільки вказаний Закон поширює свою дію на працівників прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності. Враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років і пенсія йому призначена у 2006 році за Законом № 1789-ХІІ, тому до його пенсії не може застосовуватися відсотковий розмір (60 відсотків), визначений Законом № 1697-VІІ. З огляду на викладене суд зазначає, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії на підставі довідки Запорізької обласної прокуратури № 21-592 вих-20 від 03.11.2020р., виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення). Разом з тим, безпідставними є доводи позивача щодо протиправності дій відповідача в частині обмеження пенсії максимальним розміром. Обмеження виплати пенсії максимальним її розміром вперше було встановлено Законом України від № 3668-VI 08.07.2011р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011р., та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування. Відповідно до ч.1 ст.2 цього Закону максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. За приписами абз.1 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Колегія суддів звертає увагу на те, що пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01.10.2011р. вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). Тобто для осіб, яким призначено пенсію за законодавством, що не передбачало обмеження максимального розміру, законодавець передбачив лише збереження раніше призначеного розміру пенсії. Водночас право на здійснення перерахунку пенсії у розмірі, що перевищує максимально встановлений законом, законодавцем не передбачено. Законом України № 213-VIII від 02.03.2015р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 01.04.2015р., частину п`ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-XII замінено чотирма частинами, зокрема частиною вісімнадцятою такого змісту: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Як уже зазначалося, з 15.12.2015р. Закон № 1789-XII відповідно до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1697-VII втратив чинність (крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1). Отже, частина вісімнадцята ст.50-1 Закону № 1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, втратила чинність з набранням чинності Закону № 1697-VII, а тому до спірних правовідносин такі норми не застосовуються. Абзацом шостим ч.15 ст.86 Закону № 1697-VII визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Відтак, у зв`язку з прийняттям Закону № 1697-VII розмір пенсії прокурорів знову обмежено максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії, наведеними вище положеннями встановлюються обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. Також колегія суддів звертає увагу, що не застосування обмеження розміру виплачуваної пенсії при її перерахунку у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури, до осіб, яким призначена пенсія відповідно до положень ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ, неодмінно призведе до ситуації непрямої дискримінації інших пенсіонерів з числа прокурорів, зокрема тих, яким пенсія призначена відповідно до Закону № 1697-VII, та суперечитиме принципу рівності перед Законом. Утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов`язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами. Верховним Судом неодноразово здійснювався касаційний розгляд справ, де позивачами виступали особи, яким пенсії були призначені відповідно до Закону № 1789-XII, а вимоги позовних заяв було звернуто до пенсійного органу стосовно неправомірності його дій та рішень щодо здійснення перерахунку такої пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром, передбаченим ст.86 Закону №1697-VII, в редакції зі змінами, внесеними Законами України №911-VIII від 24.12.2015р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», № 1774-VIII від 06.12.2016р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (постанови Верховного Суду від 22.05.2018р. у справі № 205/8204/16-а, від 03.04.2018р. у справі № 361/4922/17, від 02.05.2018р. у справі № 704/87/17, від 15.08.2018р. у справі № 161/9572/17, від 17.01.2019р. у справі № 161/713/17, від 15.05.2019р. у справі № 554/4191/17, від 21.11.2019р. у справі № 161/14321/16-а, від 21.05.2020р. у справі № 554/10510/16-а, від 28.10.2020р. у справі № 686/2428/16-а, від 03.06.2021р. у справі № 359/3736/17). Розглядаючи вищевказані справи, Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Також на вказані обставини звернув увагу Верховний Суд в ухвалі від 04.02.2021р. у справі № 400/6132/20 про відмову у відкритті провадження та розгляд як зразкової справи № 400/6132/20 за позовом до ГУ ПФ України в Миколаївській обл. про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про перерахунок пенсії в частині зменшення її розміру з 90 до 60 відсотків від заробітку та обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність, та зобов`язання пенсійний орган здійснити перерахунок призначеної їй пенсії у розмірі 90 відсотків та без обмеження її максимального розміру із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, починаючи з 01.10.2020р. З урахуванням наведеного, при здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії пенсійним органом обґрунтовано застосовано обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність, встановлене вищезгаданими нормативно-правовими актами. Щодо обґрунтованих очікувань позивача на отримання пенсії на умовах, що діяли на момент початку роботи, колегія суддів зазначає у справі «Суханов та Ільченко проти України» (рішення від 26.06.2014р., п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст.1 Першого протоколу Конвенції. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.06.2014р. у справі «Великода проти України» Суд розглянув скаргу за ст.1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19.01.2010р. після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів. Суд дійшов висновку про відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними. Зважаючи на встановлені обставин справи, наведені норми чинного законодавства України, виходячи із наданих ч.2 ст.245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФ України в Рівненській обл. щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на підставі довідки Запорізької обласної прокуратури № 21-592вих20 від 03.11.2020р., у розмірі 90 (дев`яносто) відсотків заробітної плати, починаючи з 01.10.2020р.; зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугою років у розмірі 90 (дев`яносто) відсотків заробітної плати, зазначеної у довідці Запорізької обласної прокуратури № 21-592вих.20 від 03.11.2020р., відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру», з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, починаючи з 01.10.2020р., та про відмову в задоволенні решти позовних вимог. Також покликання позивача на преюдиційність постанови Острозького районного суду Рівненської обл. від 18.05.2016р. у справі № 567/1098/15-а є помилковим, оскільки таке стосується перерахунку пенсії за відмінного правового регулювання спірних питань. При цьому, за різних фактичних обставин рішення у цій справі не можна вважати протилежно діаметральним вищевказаній постанові суду (рішення Європейського Суду з прав людини «Yidiz v Turkey» від 27.04.2021р.). Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про часткову обґрунтованість та підставність заявленого позову, через що останній підлягає до часткового задоволення. За правилами ст.139 КАС України підлягають стягненню на корись позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 840 грн. 80 грн. сплаченого судового збору; понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ПФ України в Рівненській обл. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду в повному обсязі, оскільки його висновки в частині повного задоволення позову не відповідають вимогам закону, а також виходячи із процесуальної неможливості усунути такі недоліки судового рішення шляхом його часткового скасування або зміни. Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.316, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. задовольнити частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.02.2021р. в адміністративній справі № 460/9060/20 скасувати та прийняти нову постанову, позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на підставі довідки Запорізької обласної прокуратури № 21-592вих20 від 03.11.2020р., у розмірі 90 (дев`яносто) відсотків заробітної плати, починаючи з 01.10.2020р. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років у розмірі 90 (дев`яносто) відсотків заробітної плати, зазначеної у довідці Запорізької обласної прокуратури № 21-592вих.20 від 03.11.2020р., відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру», з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, починаючи з 01.10.2020р. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. (місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Короленка, буд.7; код ЄДРПОУ 21084076) судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 грн. сплаченого судового збору. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький І. В. Глушко Дата складення повного тексту судового рішення: 18.08.2021р.