Постанова 4857 № 300/18/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/18/21 пров. № А/857/14163/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Макарика В.Я. суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М. за участю секретаря судового засідання Пославського Д.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Боршовський Т.І.) у справі № 300/18/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,- В С Т А Н О В И В: 01 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою у якій просив ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік як інваліду війни ІІ групи в розмірі 9464,00 грн. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 01.06.2021 про ухвалення додаткового судового рішення в справі № 300/18/21. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік як інваліду війни ІІ групи в розмірі 9464,00 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції позовну вимогу про стягнення з відповідача на його користь недоотриманої разової грошової допомоги в розмірі 9 464,00 грн. залишено без задоволення. Апелянт вважає, що судом першої інстанції з урахуванням наведеного у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції, підтверджено факт дослідження третьої позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як інваліду війни ІІ групи в розмірі 9 464,00 грн, тому прийняття додаткового рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, але судом не прийнято рішення щодо якось з позовних вимог. Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Рішенням від 19.02.2021 Івано-Франківський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: визнав протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов`язав Департамент соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги. В задоволенні решти позовних вимог відмовив. Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Згідно з частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним. Статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, але судом не прийнято рішення щодо якоїсь з позовних вимог. Врахувавши наведені норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що 19.02.2021 Івано-Франківський окружний адміністративний суд дослідив питання, які вказані позивачем в заяві від 01.06.2021 про винесення додаткового рішення, а саме: наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплаченої разової грошової допомоги в 2020 році в розмірі 9464,00 грн. відповідно до пункту 27 статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Суд першої інстанції розглянув позов в частині вказаної позовної вимоги та дійшов висновку, що така вимога є передчасною та не відповідає способам захисту порушеного права в адміністративних правовідносинах, оскільки наслідком задоволення вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік є отримання позивачем такої допомоги. За вказаних обставин, суд відмовив в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплаченої разової грошової допомоги в 2020 році в розмірі 9464,00 грн. відповідно до пункту 27 статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 229 ч. 4, 243, 250, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 300/18/21 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. Я. Макарик судді В. З. Улицький Р. М. Шавель