LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851480/491/21

від 19.08.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 по справі № 480/491/21 - скасувати.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 серпня 2021 р. Справа № 480/491/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 29.04.21 по справі № 480/491/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги, ВСТАНОВИВ: Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 №Ф-6216-13. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Сумській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн. 16.04.2021 до суду надійшла заява представника позивача, в якій останній просить стягнути судові витрати з Головного управління ДПС у Сумській області на користь ОСОБА_1 на загальну суму 10000,00 грн. за надання правової допомоги. Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено. Позивач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане додаткове рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про стягнення витрат на правничу допомогу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що договір про надання правової допомоги від 12 січня 2021 року з відповідними додатками та актами укладений за домовленістю сторін між адвокатом Салівоном Д.О. та клієнтом ОСОБА_1 відповідно до принципу свободи договору, який полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Представник позивача зазначає, що у процесі надання правової допомоги ОСОБА_1 під час розгляду цієї справи судом першої інстанції адвокатом Салівоном Д.О. позивачу було Надано правову консультацію щодо визнання неправомірною та скасування вимоги про сплату боргу, сформовано правову позицію щодо подальших результатів у суді, підготовлено та подано до Гу ДПС у Сумській області адвокатський запит, систематизовано доказову базу та подано позов до суду, зрештою, було направлено заяву про ухвалення додаткового рішення. Враховуючи фактично виконану роботу та витрачений адвокатом час, присуджені витрати Сумським окружним адміністративним судом на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. є надто заниженими. Зазначене також підтверджується встановленими регіональними радамш адвокатів мінімальними рекомендованими ставками винагороди адвокатів за супроводження справи. Для прикладу, рішенням Ради адвокатів Чернігівської області №57 від 16 лютого 2018 року затверджені рекомендації щодо застосуванна рекомендованих ставок адвокатського гонорару (копія додається). Відповідно до рекомендацій вартість консультації з посиланням на норми права - від 1000,00 грн, складання адвокатського запиту - від 500,00 грн., складання позовної заяви у порядку адміністративного судочинства - від 2000,00 грн. (з урахуванням вартості складання документів у розмірі 500,00 грн. за одну сторінку). Ураховуючи вищевикладене, мінімальний розрахунок за надані адвокатом Салівоном Д.О. послуги мас становити: правова консультація 1000,00 грн. -ь адвокатський запит 500,00 грн. + позовна заява (7 сторінок) 3500,00 грн. + заява щодо стягнення витрат на правову допомогу (5 сторінок) 2500,00 грн. = 7500,00 грн. Представник позивача наголошує, що цей обрахунок здійснено згідно з мінімальними рекомендованими ставками гонорару адвоката в Чернігівській області станом на 2018 рік. З урахуванням інфляції та поступовим зростанням цін станом на 2021 рік розрахунок має бути більшим. Також очевидним є той факт, що в Києві, де здійснює свою діяльність адвокат Салівон Д.О., вказані ставки є вищими. Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністраивного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що в цілому погоджується з додатковим рішенням суду першої інстанції та, що такий вид правової допомоги, як розрахунок та підготовка відповідних документів (актів, додаткових угод, рахунків) витрат на правову допомогу та заявления їх до стягнення з відповідача, складання опису поштового вкладення не може вважатися часом витраченим для надання правової допомоги по справі, оскільки такі дії спрямовані не на надання правової допомоги щодо розгляду та вирішення; адміністративної справи, а оформлення договірних відносин між адвокатом та клієнтом. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Задовольняючи частково заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що розумним, справедливим та співмірним предмету позову призначити позивачу 1000,00 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу. Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача на користь позивача судових витрати на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. Відповідно до частин 1, 2 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Частинами 1, 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом. Згідно з частинами 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України). Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України). Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). При цьому, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність. Крім того, на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як убачається з матеріалів справи, представником позивача було надано до суду: належним чином засвідчену копію договору про надання правничої допомоги від 12 січня 2021р., копію додатку №1 від 12.01.2021, копію акту № 1 приймання-передачі наданих послуг до цього Договору від 09.04.2021р. Отже, договір про надання правової допомоги від 12 січня 2021 року з відповідними додатками та актами укладений за домовленістю сторін між адвокатом Салівоном Д.О. та клієнтом ОСОБА_1 відповідно до принципу свободи договору, який полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Так, в акті №1 приймання-передачі наданих послуг від 09.04.2021 зазначено, що адвокатом надавалися такі послуги, як попереднє ознайомлення із матеріалами спору та підготовка правової позиції; вивчення та аналіз матеріалів, наданих клієнтом; правова консультація клієнта щодо визнання неправомірною та скасування вимоги про сплату боргу - 3 год., вартість послуги 2500,00 грн.; підготовка та подання адвокатського запиту до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу 1 год., вартість послуги 1000,00 грн.; підготовка та подання до суду позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - 3 год., вартість послуги 2500,00 грн.; підготовка доказів до позовної заяви, формування доказової бази, систематизація, групування доказів, додатків до позовної заяви; копіювання додатків, направлення засобами поштового зв`язку позовної заяви стороні позову та до суду, складання опису поштового вкладення - 1 год., вартість послуги 500,00 грн. Підготовка та надсилання відповіді на відзив відповідачеві та до суду, аналіз законодавства, складання опису поштового вкладення - 2 год., вартість послуги 1000,00 грн., розрахунок та підготовка відповідних документів (актів, додаткових угод, рахунків) витрат на правову допомогу та заявлення їх до стягнення з відповідача - 2 год., вартість послуги 1000,00 грн., всього вартість послуг становить 10000,00 грн. Проте, дійсно з даного предмету спору та мотивів, що приведені у адміністративному позові позивача, є аналогічні рішення, що спрощувало роботу адвоката при підготовці цього адміністративного позову, сформована єдина правозастосовна практика Верховного суду з аналогічних питань. Крім того, колегія суддів зазначає, що такий вид правової допомоги, як розрахунок та підготовка відповідних документів (актів, додаткових угод, рахунків) витрат на правову допомогу та заявлення їх до стягнення з відповідача, складання опису поштового вкладення не може вважатися часом витраченим для надання правової допомоги по справі, оскільки такі дії спрямовані не на надання правової допомоги щодо розгляду та вирішення адміністративної справи, а оформлення договірних відносин між адвокатом та клієнтом. Також, суд апеляційної інстанції не бере до уваги такий вид правової допомоги, як підготовка та надсилання відповіді на відзив відповідачеві та до суду, оскільки в матеріалах справи не міститься письмової відповіді на відзив. Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі (10000 грн.) не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для відповідача. Разом з тим, враховуючи наведене вище, фактично виконану роботу та витрачений адвокатом час, колегія суддів вважає, що присуджені витрати судом першої інстанції на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. є занадто заниженими. Колегія суддів відзначає, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI). Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Колегія суддів враховує, що акт надання правової допомоги від 09.07.2020 року містить детальний опис робіт, виконаних при надані правничої допомоги позивачу в ході розгляду даної справи, а надані заявником документи, на переконання суду, у своїй сукупності підтверджують факт понесення витрат саме у цій справі. Разом з тим, стосовно розміру понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Отже, проаналізувавши зроблені представником позивача розрахунки, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн., які, на переконання колегії суддів, є достатніми та співмірними із часом витраченим адвокатом та обсягом наданих ним послуг. Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 КАС України відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції стягуючи витрати на правову допомогу у розмірі 1000грн., зробив передчасні висновки. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року по справі № 480/491/21 прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу . Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 по справі № 480/491/21 - скасувати. Прийняти постанову, якою заяву представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. В іншій частині заяви відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»