Постанова Донецький апеляційний суд № 264/2047/19

22-ц/804/2114/21 264/2047/19 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ „17 серпня 2021 року місто Маріуполь Донецької області Єдиний унікальний номер 264/2047/19 Номер провадження 22-ц/804/2114/21 Донецький апеляційний суд у складі: головуючого: Зайцевої С.А. суддів: Мальцевої Є.Є., Ткаченко Т.Б. за участю секретаря: Грішко С.В. учасники справи : позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Руляков Віталій Володимирович, на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 червня 2021 року головуючого судді Шевченко О.А. зі складанням повного тексту судового рішення 29 червня 2021 року по цивільній справі про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- В С Т А Н О В И В : У березні 2019 року ОСОБА_1 та його представник адвокат Руляков В.В. звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просили стягнути з відповідача на користь позивача суму фактичного матеріального збитку в розмірі 205113,86 грн та моральну шкоду 10000 грн, судові витрати покласти на відповідача. Позовна заява мотивована тим, що 03 грудня 2018 року позивач, керуючи автомобілем Land Rover Range Rover Sport, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, рухаючись по вул. Кільцева дорога в бік Жулян в м. Києві, зіткнувся з автомобілем Mersedes Bens 240, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача. Зіткнення сталось внаслідок невиконання відповідачем правил перестроювання з однієї смуги в іншу, чим відповідач порушив п.10.1 та 2.3 «б» Правил дорожнього руху. Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 07 березня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до звіту ТОВ «Пасат консалтинг груп» від 22 січня 2019 року вартість матеріального збитку, завданого позивачу в результаті пошкодження автомобіля Land Rover Range Rover Sport становить 205113,89 грн. Моральну шкоду оцінено позивачем у 10000 грн. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 червня 2021 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення судової автотоварознавчої експертизи. Призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено приватному судовому експерту Терентьєву Л.І. (свідоцтво №664 дійсне до 17 червня 2023 року). На вирішення товарознавчої експертизи поставлено наступні питання: 1) Яка вартість відновлювального ремонту без урахування зносу транспортного засобу Land Rover Range Rover Sport, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП 03.12.2018 року? 2) Яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу Land Rover Range Rover Sport, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП 03.12.2018 року? 3) Яка вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Land Rover Range Rover Sport, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП 03.12.2018 року? Зобов`язано позивача ОСОБА_1 надати транспортний засіб засобу Land Rover Range Rover Sport, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , для огляду експерту. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України. Надано для проведення експертизи: копію ухвали, матеріали цивільної справи №264/2047/19. Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_2 . На час проведення товарознавчої експертизи провадження у справі зупинено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Руляков В.В., просить скасувати ухвалу суду і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів скарги зазначено, що підставою для ухвалення судом оскарженого судового рішення, як вбачається з її мотивувальної та резолютивної частини, є клопотання відповідача від 20 червня 2021 року. Зауважено, що дану справу було прийнято до провадження судом першої інстанції ще у 2019 році та у відповідача було більш ніж достатньо часу заявити про дане клопотання ще на стадії підготовчого провадження, яке теж тривало майже три роки, виключно за ініціативи відповідача, який подавав необґрунтовані клопотання до суду про відкладення та перерви, до того ж інтереси відповідача на протязі 2019-2020 років в суді представляв професійний адвокат, який теж не скористався своїм правом і не заявляв даного клопотання до суду на стадії підготовчого провадження. Крім того, зазначено, що судом першої інстанції закрито підготовче засідання ухвалою від 30 березня 2021 року, а тому, розгляд даного клопотання 29 червня 2021 року є неправомірним, а дане клопотання відповідача свідчить про чергове умисне затягування судового розгляду по даній справі, у відповідача відсутні поважні причини які йому завадили заявити дане клопотання на протязі 2019-2020 років; оскаржуване клопотання було розглянуто на судовому засіданні 29 червня 2021 року, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, однак, про дане засідання позивач не повідомлявся у належний та встановлений спосіб, а тому, як наслідок сторона позивача була фактично позбавлена свого процесуального права на участь в даному судовому засіданні з можливістю надати свої заперечення з приводу клопотання відповідача, або завчасно надіслати свої заперечення письмово без участі у справі; задовольняючи клопотання відповідача, судом першої інстанції не враховано вимоги ч.1. ст. 103 ЦПК України, оскільки в матеріалах даної судової справи вже є висновок експерта (звіт № 17/01-Т3 від 22 січня 2019 року), який надано позивачем до суду разом з позовом ще у 2019 році, про що відомо відповідачу та суду. Однак, судом першої інстанції не зазначено про даний висновок в оскаржуваній ухвалі, як і не заначено доводів суду про наявність сумнівів щодо правильності вже наявного висновку. До того ж, автомобіль позивача вже давно відремонтовано останнім самостійно, що по факту вже унеможливлює виконати вимоги оскаржуваної ухвали про зобов`язання позивача надати експерту для огляду автомобіль, враховуючи недоцільність на сьогодні такого огляду та судом першої інстанції враховано, що позивач знаходиться у місті Києві, а експерт за клопотанням відповідача, в місті Маріуполі,в оскаржуваній ухвалі не зазначено про відшкодування відповідних витрат позивача за рахунок відповідача, як на заявника клопотання. Тому, вищезазначене підтверджує необґрунтованість ухвали про призначення експертизи, та вже вкотре вказує на необґрунтованість зупинення провадження у даній справі, що в черговий раз безпідставно та навмисно штучно затягує прийняття остаточного рішення за законними вимогами позивача. У відзиві ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, зокрема щодо доводів апеляційної скарги, зазначено, що 15 червня 2021 року відповідач, третя особа подали до суду клопотання про поновлення строків розгляду клопотань, оскільки вони не були присутніми під час підготовчого засідання з поважної причини, за відсутністю в Україні на роботі за трудовим контрактом моряка, не отримували повісток про дату і час проведення підготовчого засідання, тобто, реалізували своє процесуальне право просити суд про призначення судової автотоварознавчої експертизи у законний спосіб, за встановленою законом процедурою і процесуальним порядком. Посилання апелянта на представництво позивача професійним адвокатом, який нібито мав достатнього часу для подання клопотання про призначення експертизи є недоречним, оскільки повноваження адвоката обмеженні. Відповідно до ордеру адвоката, який є в матеріалах справи, адвокат (представник) не має права брати участь у судових засіданнях без участі ОСОБА_2 , тому відповідно до ст. 43 ЦПК України адвокат, як представник не має процесуальної дієздатності брати участь у судових засіданнях, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб за відсутністю сторони договору про надання правової допомоги відповідача ОСОБА_2 . Посилання апелянта на те що він, або позивач не були повідомлені судом по дату і час розгляду судового засідання від 29 червня 2021 року, в якому розглядалось клопотання про призначення експертизи спростовується заявою апелянта про розгляд справи за відсутністю сторони позивача, яка є в матеріалах справи. Необхідність призначення експертизи випливає зі звіту 17/01/-ТЗ від 22 січня 2019 року про вартість матеріального збитку із додатками, завданого пошкодженням транспортного засобу, належного ОСОБА_1 , оскільки такий доказ є неналежним, недопустимим, недостовірним доказом. Так, в звіті 17/01/-ТЗ від 22 січня 2019 року не міститься будь яких даних, яким чином оцінювач встановив відсутність відновлюваного ремонту (ремонтів) ТЗ позивача; оцінювачем при складанні звіту 17/01/-ТЗ від 22 січня 2019 року була порушена Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів в редакції, затвердженої наказом 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 Міністерства юстиції України Фонд державного майна України, із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства юстиції України № 137/5/2732 від 08 грудня 2004 року, № 1335/5/1159 від 24 липня 2009 року; у звіті оцінювачем не вказано, яким чином, прибором, методом він при огляді ТЗ позивача виявляв інформативні ознаки раніше виконаного відповідального ремонту даного КТЗ; встановити інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ, відповідність лако-фарбувального покриття заводським нормам, лише візуальним оглядом або шляхом фотографування, неможливо, оскільки допустиме відхилення, визнане нормою -10 мікрон, які для ока будь якої людини непомітні, все, що виходить за межі норми 10 мкр свідчить про нерівномірність нанесення фарби або про те, що на ділянці обстеження виконувалися ремонтні роботи та фарбування використовували в якості маскування. Приймаючи до уваги, що другий учасник ДТП ОСОБА_2 не визнав свою вину, відмовився відшкодовувати збитки, завдані позивачу, такі обставини свідчили про необхідність огляду ТЗ за присутністю ОСОБА_2 та його захисника, проте, такі вимоги не були дотримані оцінювачем, позивачем, що викликає сумнів у об`єктивності звіту, який не визнає відповідач оскільки суми завданого збитку у звіті завищені, не відповідають дійсності, завданим пошкодженням внаслідок ДТП, звіт є недостовірним, недопустимим, неналежним доказом, складений і поданий суду з наступними порушеннями діючого законодавства: в матеріалах звіту відсутні відомості про сповіщення учасника ДТП ОСОБА_2 , його захисника про огляд експертом автомобіля ОСОБА_1 , що позбавило учасників ДТП можливості переконатися у об`єктивності завданих пошкоджень ТЗ, чи був ТЗ раніше в ДТП, чи має сліди попередніх відновлюваних ремонтів і таким чином переконатися у правильності висновків звіту; у звіті відсутні відомості чи був ТЗ ОСОБА_1 у ДТП раніше, чи мав сліди відновлюваного ремонту, внаслідок чого суми матеріального збитку, ринкової вартості ТЗ спеціалістом явно завищені, що не відповідає діючої Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої наказом від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 Міністерством юстиції, Фондом державного майна України. Вказані у калькуляції звіту вартість правих передніх дверей - 76 055,36 грн, двері задні передні - 70 029, 83 грн, оббивка спин правих передніх дверей- 46 886,80 грн, облицювання даху 42 953,72 грн, диск колеса правий передній - 35 772,25 грн - очевидно не відповідають дійсності, оскільки автомобіль ОСОБА_1 на час ДТП був у використанні 7 років 11 місяців, внаслідок чого втрата товарного виду експертом не враховується і внаслідок чого суми матеріального збитку оцінювачем завищені майже вдвічі. З наданих оцінювачем фото звіту у зменшеному розмірі 5 см на 8 см взагалі не видно пошкоджень, вказаних в огляді КТЗ, зокрема правої бокової стойки дверей КТЗ позивача, проте вартість збитків, відновлюваного ремонту стойки, врахована при встановлені матеріального збитку, що призвело до збільшення матеріального збиту і ціни позову. Саме тому апелянт не погоджується надати ТЗ для огляду експерту, стороні відповідача, оскільки при його огляді будуть встановлені сліди попередніх відновлюваних ремонтів ТЗ, які зацікавлено не були встановлені оцінювачем при складанні звіту 17/01/- ТЗ від 22 січня 2019 року. Крім того, звіт не є експертизою, оцінювач на даній стадії не є експертом, як стверджує в апеляції апелянт. Оцінювач не попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за відповідною статтею 384 КК України, тому у суду виникло законне і обґрунтоване рішення про призначення судової авто товарознавчої експертизи. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник адвокат Гурін О.Г. заперечували проти апеляційної скарги, підтримали доводи викладені у відзиві. У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник адвокат Руляков В.В. не з*явилися, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання шляхом отримання судової повістки, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.58 ). Третя особа ОСОБА_3 не з*явилася,належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання шляхом отримання судової повістки, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 55,56 ). Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення учасників справи про день та час розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права. Між тим, з урахуванням належного повідомлення всіх учасників справи про дату,час і місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції не вбачає перешкод для розгляду справи. Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Руляков В.В. з клопотаннями про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції , зокрема, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, враховуючи приписи ст. 212 ЦПК України, не зверталися. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону судове рішення відповідає. Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи. Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що в клопотанні обґрунтовано, що проведення зазначеної експертизи необхідно, оскільки у наданому позивачем звіті про вартість матеріального збитку відсутні необхідні для встановлення істини по справі відомості, тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що для з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, отже наявні підстави для призначення експертизи та зупинення провадження у справі на час її проведення. Апеляційний суд погоджується із таким висновком з огляду на наступне. Судом встановлено, що 26 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , з позовом про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача суму фактичного матеріального збитку в розмірі 205 213,86 та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. На підтвердження дійсного розміру матеріальних збитків посилався на звіт 17/01/- ТЗ від 22 січня 2019 року, оцінювача ОСОБА_4 ТОВ «Пасат консалтинг груп», згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ в результаті пошкодження транспортного засобу Land Rover Range Rover Sport, реєстраційний номер НОМЕР_3 Ра, складає 205 113,86 грн (т.1 а.с. 11-15). Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 квітня 2019 року дану справу передано за підсудністю до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області (т.1 а.с. 40). Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Призначено підготовче судове засідання на 04 липня 2019 року о 08-40 год. з викликом осіб, які беруть участь у справі (т.1 а.с. 45). Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 вересня 2019 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 (т.1а.с 81). Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 жовтня 2019 року провадження по справі зупинено (т.1 а.с. 120). Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 лютого 2020 року відновлено провадження по справі (т.1 а.с.122). Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 листопада 2020 року провадження по справі зупинено до 09 квітня 2021 року (т.1 а.с. 151). Постановою Донецького апеляційного суду від 03 лютого 2021 року ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 листопада 2020 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т.1 а.с. 183-185). Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 березня 2021 року закрито підготовче засідання по даній справі та справу призначено до розгляду на 22 квітня 2021 року (т.1 а.с. 199). В матеріалах справи міститься копія заяви від 11 травня 2021 року представника позивача ОСОБА_1 адвоката Рулякова В.В. про проведення судового розгляду без участі позивача та його представника. Одночасно доводить до відома суду про те,що позивач в повному обсязі підтримує свої позовні вимоги та просить їх задовольнити (т.1а.с.204). 15 червня 2021 року до суду першої інстанції надійшло клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому останні зокрема просять поновити строк для розгляду клопотань, оскільки вони не були присутніми під час підготовчого засідання з поважних причин, за відсутністю в України на роботі за трудовим контрактом моряка, не отримали повістку про дату та час проведення підготовчого засідання ( т.1 а.с. 205-216). 26 червня 2021 року ОСОБА_2 подано клопотання про призначення по цивільній справі судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої доручити приватному судовому експерту Терентьєву Л.О., на вирішення експертизи поставити питання: 1) Яка вартість відновлювального ремонту без урахування зносу транспортного засобу Land Rover Range Rover Sport, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП 03 грудня 2018 року?; 2) Яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу Land Rover Range Rover Sport, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП 03 грудня 2018 року?; 3) Яка вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Land Rover Range Rover Sport, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП 03 грудня 2018 року?Судову автотоварознавчу експертизу провести на підставі наявних матеріалів цивільної справи. Зобов*язати ОСОБА_1 надати транспортний засіб Land Rover Range Rover Sport державний реєстраційний номер НОМЕР_1 для огляду експерту, огляд транспортного засобу провести за участі відповідача та його представника. Витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача ОСОБА_2 . Клопотання мотивоване тим, що звіт 17/01/-ТЗ від 22 січня 2019 року про вартість матеріального збитку із додатками не визнає, суми завданого завищені, не відповідають дійсності, завданим пошкодженням внаслідок ДТП, звіт є недостовірним, недопустимим, неналежним доказом, оскільки складений і поданий суду з порушеннями діючого законодавства. Так, в матеріалах звіту відсутні відомості про сповіщення учасника ДТП ОСОБА_2 , його захисника про огляд експертом автомобіля ОСОБА_1 , що позбавило учасників ДТП можливості переконатися у об`єктивності завданих пошкоджень ТЗ і правильності висновків звіту; у звіті відсутні відомості чи був ТЗ ОСОБА_1 у ДТП раніше, чи мав сліди відновлювального ремонту, відсутній договір про складання звіту між ОСОБА_1 та виконавцем (експертом, установою), відсутні відомості про сплату ОСОБА_5 робіт по виконанню звіту, що вказує на безпокштовне виконання звіту та зацікавленість спеціаліста на користь ОСОБА_1 , внаслідок чого суми матеріального збитку, ринкової вартості ТЗ спеціалістом завищені, що не відповідає діючій Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої наказом від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 Міністерством юстиції, фондом державного майна України. Вказані у калькуляції звіту вартість правих передніх дверей - 76 055,36 грн, двері задні передні - 70029,83 грн, оббивка спин правих передніх дверей- 46,886,80 грн, облицювання даху 42 953,72 грн, диск колеса правий передній - 35772,25 грн - очевидно не відповідає дійсності, оскільки автомобіль ОСОБА_1 на час ДТП був у використанні 7 років 11 місяців, внаслідок чого втрата товарного виду експертом не враховується. Надана відповідачу копія звіту 17/01/-ТЗ від 22 січня 2019 року про вартість матеріального збитку із додатками не завірені належним чином, що не відповідає приписам ст. 95 ЦПК України (т.1 а.с. 219-221). Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша, друга статті 77 ЦПК України). Частиною першою статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання. Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Отже, процесуальний обов`язок суду - належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні. Зазначеного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі у справі №573/1677/18. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (стаття 7-1 Закону України «Про судову експертизу»). Згідно із частиною третьою статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Згідно із ч.ч. 3-5 статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за №705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року №1950/5) (далі - Рекомендації). Пунктом 2 розділу IV Рекомендацій передбачено, що основними завданнями автотоварознавчої та транспортно-товарознавчої експертизи є: визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових унаслідок пошкодження останнього. Перед автотоварознавчою та транспортно-товарознавчою експертизою можуть ставитись також питання про складові основного завдання або споріднені з ним, якщо такі питання пов`язані з придбанням та експлуатацією колісних транспортних засобів. Орієнтовний перелік вирішуваних питань включає, зокрема, питання: яка ринкова вартість КТЗ на дату оцінки?; яке значення становить величина втрати товарної вартості КТЗ на дату оцінки?; яка вартість матеріального збитку (шкоди), завданого(ї) власнику КТЗ унаслідок (зазначається подія, що призвела до матеріальної шкоди) на дату оцінки (зазначається дата, на яку оцінюється вартість)? На дослідження експерту надаються КТЗ та документація, що стосується його реєстрації, матеріали розслідування події, що призвела до матеріальної шкоди, а також документи, у яких зафіксовані інші вихідні дані, необхідні для вирішення поставленого питання. Згідно п.п. 4.1-4.3 Інструкції керівник експертної установи розглядає отримані матеріали і доручає відповідному структурному підрозділу експертної установи організувати проведення експертизи. Якщо в експертній установі не проводяться певні види експертиз та відсутні фахівці з певної галузі спеціальних знань, керівник експертної установи повідомляє про це орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), та повертає матеріали справи без виконання. Якщо в одному документі про призначення експертизи (залучення експерта) є питання, що стосуються різних видів експертиз, не пов`язаних між собою, керівник установи визначає, які питання підлягають вирішенню у відповідному підрозділі та послідовність їх виконання. Якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які виключають можливість організації проведення експертизи, керівник експертної установи терміново у письмовій формі повідомляє про це орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). Якщо орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), не вживає належних заходів для усунення цих перешкод, керівник експертної установи по закінченні тридцяти календарних днів з дня направлення повідомлення повертає йому (їй) матеріали. Таким чином, беручи до уваги наведені норми права, а також предмет та підстави позову, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про призначення по справі автотоварознавчої експертизи. При цьому поставлені на вирішення експерта питання стосуються даних, які входять в предмет доказування у справі. Доводи апеляційної скарги про те, що автомобіль позивача вже давно відремонтовано останнім самостійно, що по факту вже унеможливлює виконати вимоги оскаржуваної ухвали про зобов`язання позивача надати експерту для огляду автомобіль, враховуючи недоцільність на сьогодні такого огляду,не є слушними,оскільки Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24 листопада 2003 року(у редакції наказу від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159), встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Посилання в скарзі, що в матеріалах справи вже є висновок експерта звіт № 17/01-ТЗ від 22 січня 2019 року, не є перешкодою для призначення судом по цій справи автотоварознавчої експертизи, крім того ,в суді першої інстанції саме відповідачем заявлено,що такий висновок викликає в нього сумнів щодо його правильності. Доводи апеляційної скарги, про те що позивач не повідомлявся у належний та встановлений спосіб про дату судового засідання 29 червня 2021 року, не приймаються до уваги, оскільки в матеріалах справи наявні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Рулякова В.В., згідно з якими, керуючись правилами визначеними статтями 43,49,64 ЦПК України, останній просив судовий розгляд проводити без участі позивача та його представника (т. 1, а.с. 79, 204). Посилання в апеляційній скарзі на тривалий розгляд справи не заслуговують на увагу, оскільки в межах розгляду справи за апеляційною скаргою на ухвалу про призначення у справі судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі, відповідно до ст. 367 ЦПК України, вказані обставини щодо порушення норм процесуального права не перевіряються. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо призначення експертизи. При цьому, обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційним судом також не встановлено.Доводи відзиву є слушними та приймаються до уваги апеляційним судом. Таким чином, з метою забезпечення правильного вирішення спору між сторонами, для всебічного та повного дослідження обставин справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, та призначення експертизи. Ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Руляков Віталій Володимирович, залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 червня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 18 серпня 2021 року . Судді: