Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/4936/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/4936/20 Номер провадження 33/814/468/21Головуючий у 1-й інстанції Шиян В. М. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2021 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 свідка - ОСОБА_2 при секретарі: Міщенко Я.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 13 листопада 2020 року, в с т а н о в и л а: Постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 13 листопада 2020 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді 40 год. громадських робіт. Стягнуто судовий збір у розмірі 420,40 грн. Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 24 вересня 2020 року близько 16 год. 00 хв. він, перебуваючи за адресою по вул. Уютній, буд. 4, де розташований дитячий садок №10, в м. Полтаві , вчинив дії хуліганського характеру, а саме виражався нецензурною лайкою, штовхав та хапав за руки вихователя гр. ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що про протокол, який складений 15 жовтня 2020 року відносно нього йому взагалі не відомо, а сам протокол містить дані, які відрізняються від справжніх, вказане не дійсне місце його реєстрації та відсутні його паспортні дані. Вказував, що протокол було складено працівниками поліції за його відсутності. Зазначав, що при винесенні постанови місцевий суд не врахував той факт, що у протоколі складеному від 15 жовтня 2020 року йдеться мова про подію, яка сталася 29 вересня 2020 року, у протоколі відсутні його особистий підпис. Також зазначав, що вихователька ОСОБА_3 на грунті особистих неприязних відносин до нього, протягом тривалого часу чинить психологічний тиск на його доньку та перешкоджає йому у її вихованні за вказівкою його колишньої дружини. Крім того вказував на те, що доводи місцевого суду про його винуватість ґрунтуються на протоколі про адміністративне правопорушення та на поясненнях виховательки ОСОБА_3 . При цьому звертає увагу на те, що суд першої інстанції розглянув справу про притягнення його до адміністративної відповідальності у його відсутність. Вважає, що наведені в оскаржуваній постанові докази не можуть підтвердити факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Ураховуючи викладене, прохав скасувати постанову Київського районного суду м. Полтави від 13 листопада 2020 року та прийняти нову про закриття провадження у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Крім того апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причини пропуску строку на оскарження ОСОБА_1 посилався на те, що під час винесення оскаржуваної він присутній не був, а про існування постанови дізнався лише 28 травня 2021 року, а тому був позбавлений можливості оскаржити постанову в передбачені законом строки. Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови, вважаю за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч.2 ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Оскільки про судове рішення, яке може бути оскаржено в апеляційному порядку стало відомо поза межами строку на апеляційне оскарження і при подачі апеляції заявлено клопотання про поновлення цього строку - таке клопотання підлягає до задоволення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приходжу до наступного висновку. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України. Висновок судді ґрунтується на об`єктивних даних, що маються у справі та були досліджені в судовому засіданні. Диспозицією ст.173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. При цьому хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій. Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства. Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП 372192 від 15 жовтня 2020 року, що складений інспектором з ЮП СПВП №1 Полтавського ВП ГУНП у Полтавській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 про те що, 24 вересня 2020 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою по вул. Уютній, буд. 4, де розташований дитячий садок №10, в м. Полтаві , вчинив дії хуліганського характеру, а саме виражався нецензурною лайкою, штовхав та хапав за руки вихователя гр. ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Даний факт підтверджується також поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , яка працює вихователем в дитячому садку, даними протоколу про прийняття заяви ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення та рапортом старшого інспектора ЮП СП ВП №1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції Киви С. Допитана у судовому засіданні в якості свідка інспектор поліції ОСОБА_2 , яка складала адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 зазначила, що адміністративний протокол складався за участі правопорушника та у присутності двох понятих. Від підпису у протоколі та пояснень ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення. (а.с.1) Зазначала, що потерпіла ОСОБА_3 , яка працює вихователькою у дитячому садку №10, повідомила їй про те, що ОСОБА_1 з`явився до дитячого садка, виражався нецензурною лайкою та погрожував їй після того, як вона відмовила йому дати дитину через те, що працівники дитячого садочка позбавлені такого права, оскільки порушать виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 липня 2020 року, яким ОСОБА_1 визначено участь у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 . Також потерпіла ОСОБА_5 повідомила інспектору поліції ОСОБА_2 те, що даний факт повторюється неодноразово у присутності дітей та інших батьків. Інспектором поліції ОСОБА_2 додано до матеріалів справи рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 липня 2020 року, яким ОСОБА_1 визначено участь у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 у такі способи: побачення два рази в місяць, в неділю у осінньо-зимовий період з 9:00 год. до 13:00 год. та у весняно-літній період або з 9:00 год. до 13:00 год., або з 15:00 год. до 19:00 год. Крім того додано рапорт старшого інспектора-чергового ВП №1 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області Добряка Д.Ю. про те, що 30 липня 2021 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №14142 від 30 липня 2021 року в результаті опрацьованої інформації встановлено, що 30 липня 2021 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що заявник ОСОБА_6 , яка тимчасово виконувала обов`язки директора, повідомила, що о 16:05 год. за адресою Київський район м. Полтава вул. Уютна, 4 в дитячому садку батько ОСОБА_1 намагається забрати без відома жінки їх спільну дитину ОСОБА_4 . Разом з тим до вказаного рапорта додано і пояснення самої ОСОБА_6 . За таких обставин вказане вище свідчить про продовження вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги. Пояснив, що зазначена в протоколі адреса його реєстрації не збігається з його реальною реєстрацією, а тому такий протокол не можна брати як за належний доказ. Суд апеляційної інстанції дані доводи апелянта відхиляє, оскільки вони не стосуються суті справи та не впливають на факт вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП. При цьому апеляційний суд не приймає до уваги пояснення апелянта про його відносини з колишньою дружиною щодо визначення участі у вихованні і спілкуванні з донькою та його незгоду з рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15 липня 2020 року, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає події, які були вчинені 24 вересня 2020 року, про що складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення. Також в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що під час складання протоколу він вимагав у працівників поліції залучити захисника, який надасть йому юридичну допомогу. Однак дане твердження не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи та спростовується матеріалами справи. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції на час складання протоколу відносно ОСОБА_1 . Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст.256 КпАП України, під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було. Відповідно до п.7 Пленуму ВСУ Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення (Постанова №6 від 24.06.1988 розглядаючи відповідно до ст.293 КпАП ( 80732-10 ) скаргу або протест на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного. Ураховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення передбачене ст.173 КУпАП у вчиненні ним дрібного хуліганства, яке полягає в тому, що він у громадському місці, а саме на території дитячого садка висловлювався нецензурною лайкою, штовхав та хапав за руки вихователя ОСОБА_5 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення. Таким чином постанова судді місцевого суду є законною і підстав для її зміни чи скасування немає. Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя апеляційного суду п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 13 листопада 2020 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Л.М. Хіль