Постанова Київський апеляційний суд № 357/1517/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №357/1517/21 головуючий у суді І інстанції: Бебешко М.М. провадження №22-ц/824/10105/2021 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА Іменем України 17 серпня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Головуючого судді: Сушко Л.П., суддів: Гаращенка Д.Р., Сліпченка О.І., секретар судового засідання: Спеней О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2021 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агромонтажбуд» про стягнення боргу, ВСТАНОВИВ: У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агромонтажбуд» про стягнення боргу. В обґрунтування позову зазначив, що 04 травня 2016 року між ТОВ «Агромонтажбуд» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1/05 про надання поворотної фінансової допомоги від засновника. Відповідно до п.1.1 даного договору ОСОБА_1 зобов`язується надати ТОВ «Агромонтажбуд» фінансову допомогу на поворотній основі грошовими коштами в сумі 150 000 грн., а ТОВ «Агромонтажбуд» зобов`язується використати її для ведення господарської діяльності та повернути фінансову допомогу у визначений даним договором строк. На виконання умов договору ОСОБА_1 надана фінансова допомога в розмірі 129 000 грн.. 02 квітня 2020 року ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Агромонтажбуд» було надіслано претензію про повернення поворотної фінансової допомоги, однак на даний час заборгованість не погашена. За таких підстав, позивач просить стягнути з ТОВ «Агромонтажбуд» на його користь заборгованість з поворотної фінансової допомоги за договором № 1/05 від 04 травня 2016 року в розмірі 129 000 грн., трьох відсотків річних в розмірі 14 462,14 грн. та інфляційних витрат в розмірі 39 001,82 грн.. 01 березня 2021 року ТОВ «Агромонтажбуд» звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про припинення зобов`язань за договором 1/05 поворотної фінансової допомоги від засновника від 04.06.2021р.. В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що станом на 29.05.2019 року збіг трирічний термін позовної давності за договором № 1/05 поворотної фінансової допомоги від засновника від 04.06.2016 року та з даного часу відповідач за первісним позовом не вправі вчиняти будь-які дії з повернення фінансової допомоги за договором. За таких обставин, ТОВ «Агромонтажбуд» просить задоволити зустрічний позов та припинити правовідношення сторін за договором № 1/05 від 04.05.2016 року та відмовити в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 01 березня 2021 року ТОВ «Агромонтажбуд» звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі. Вказану заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 станом на дату укладення договору 04 травня 2016 року, будучи засновником ТОВ «Агромонтажбуд» надав, відповідно до Договору № 1/05, заснованому ним ТОВ «Агромонтажбуд» фінансову допомогу для ведення господарської діяльності. В підпункті 6.4 Договору № 1/05 поворотної фінансової допомоги від засновника від 04 травня 2016 року зазначено, що всі спори при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення до господарського суду. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2021 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агромонтажбуд» про стягнення боргу. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд вказаної справи відноситься до юрисдикції господарського суду Київської області. Кошти за судовий збір, сплачений ОСОБА_1 за подання позовної заяви в сумі 1824, 63 грн. повернуто останньому з Державного бюджету. У прийнятті зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд» до ОСОБА_1 про припинення зобов`язань за договором 1/05 поворотної фінансової допомоги від засновника від 04.06.2016 до розгляду по суті з первісним позовом відмовлено. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд», що розгляд його зустрічного позову відноситься до юрисдикції господарського суду Київської області. Кошти за судовий збір, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд» за подання зустрічного позову в сумі 2270,00 грн. повернуто останньому з Державного бюджету. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує, що відповідно пункту 1.1 указаного договору ОСОБА_1 надає підприємству ТОВ «Агромонтажбуд» фінансову допомогу на поворотній основі, а ТОВ «Агромонтажбуд» зобов`язується повернути надані грошові кошти у визначений даним Договором строк. Вважає, що зміст указаного договору дає підстави для висновку про те, що його укладення не призвело до зміни (збільшення чи зменшення) частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Агромонтажбуд», тобто укладення такого договору не вплинуло на корпоративні права позивачки, а лише свідчить про наявність між сторонами договірних правовідносин щодо позики грошових коштів. Зазначає, що він, обґрунтовуючи заявлені вимоги, не посилається на порушення його прав як засновника/учасника товариства та будь-яких інших його корпоративних прав, визначених установчими документами чи законом, а вказує лише на неналежне виконання відповідачем свого договірного зобов`язання (повернути позику), тобто зобов`язання, що виникло на підставі цивільно-правової угоди. Звертає увагу суду на те, що предметом спору є вимога позивача до відповідача виконати своє зобов`язання, яке виникло на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги щодо повернення отриманих коштів, її позовні вимоги обґрунтовано виключно положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини позики. Оскільки договір про надання поворотної фінансової допомоги від 04 травня 2016 року не впливає на корпоративні права ОСОБА_1 , то відповідно цей спір не є спором який виник з корпоративних відносин. ТОВ «Агромонтажбуд» подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Вважає, що договір № 1/05 про надання поворотної фінансової допомоги від засновника є фінансовою допомогою від засновника, а не позикою. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Закриваючи провадження, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України спір з приводу укладення будь-яких договорів, що укладені між юридичною особою та його учасником (засновником), пов`язаний з діяльністю такої юридичної особи, крім трудових спорів, (спір, що виник з корпоративних відносин) є предметом розгляду господарського суду. Тому, узв`язку з надходженням до суду зустрічного позову ТОВ «Агромонтажбуд», відмовлено у його прийнятті до спільного розгляду з первісним позовом так як, він спільно пов`язаний із первісним позовом та має вирішуватися одночасно з ним за правилами господарського судочинства з мотивів описаних щодо первісного позову. Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Встановлено, що 04 травня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агромонтажбуд» укладено Договір № 1/05 поворотної фінансової допомоги від засновника. Відповідно до п.1.1 вказаного Договору, Сторона 1 зобов`язується надати Стороні 2 фінансову допомогу на поворотній основі грошовими коштами в сумі 150 000 грн., а сторона 2 зобов`язується використати її для ведення господарської діяльності та повернути фінансову допомогу у визначеним даним Договором строк. Згідно з положеннями п.6.4 вказаного Договору, всі спори між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення до господарського суду України. Відповідно до пункту 4.1 Статуту ТОВ «Агромонтажбуд» в редакції за 2015 рік, затвердженого Зборами учасників товариства (протокол № 3 від 22.07.2015 року), учасниками товариства на день затвердження його Статуту, були ОСОБА_1 , який є позивачем у даній справі та ОСОБА_2 , який є директором ТОВ «Агромонтажбуд» - відповідачем у даній справі. Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Відповідно до ч.1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, що передбачають передачу підприємству у користування на певний строк суми грошових коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плату за користування такими грошовими коштами. Операції з позики грошових коштів оформлюються згідно з вимогами статті 1046 «Договір позики» глави 71 Цивільного кодексу України. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. З моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, договір позики вважається укладеним. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у даній справі та те, що справа підлягає розгляд в порядку господарського судочинства. Враховуючи той факт, що по Договору поворотної фінансової допомоги від засновника № 1/05 від 04 травня 2016 року, який укладено року між сторонами було укладено між юридичною особою та фізичною особою як такий, що не витікає із корпоративних прав ОСОБА_1 , то даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18. Також, аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого Господарського суду України від 09 листопада 2011 року у справі №2/122, з якої вбачається, що оскільки предметом спору є вимога позивача до відповідача виконати своє зобов`язання, яке виникло в силу договорів позики (зворотня безвідсоткова фінансова допомога) щодо повернення отриманої позики, а позовні вимоги обґрунтовані виключно положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини з позики, то вказаний спір не підлягає розгляду в господарських судах України. Відтак, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин справи, що призвело до порушення ним норм процесуального законодавства - ст. 255 ЦПК України. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 379 ЦПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 379 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2021 року скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено «18» серпня 2021 року. Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіД.Р. Гаращенко О.І. Сліпченко