Ухвала КЦС ВС № 757/395/19-ц

Ухвала Іменем України 13 серпня 2021 року м. Київ справа № 757/395/19-ц провадження № 61-13492ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітов М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, ВСТАНОВИВ: У січні 2019 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом. 13 травня 2019 року ОСОБА_3 подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просила накласти арешт на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 із забороною вчиняти будь-які дії, спрямовані на його відчуження; накласти арешт на 1/6 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 із забороною вчиняти будь-які дії спрямовані на його відчуження; накласти арешт на 1/6 частину машиномісця № НОМЕР_1 (підвал 2-го рівня, літера «А») за адресою: АДРЕСА_3 , із забороною вчиняти будь-які дії спрямовані на його відчуження; накласти арешт на 1/3 частину транспортного засобу TOYOTA PRADO легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, колір чорний. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року, якою залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року, заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 137772280000) із забороною вчиняти будь-які дії, спрямовані на його відчуження. Накладено арешт на 1/6 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 1733119780000) із забороною вчиняти будь-які дії, спрямовані на його відчуження. Накладено арешт на 1/6 частину машиномісця НОМЕР_3 (підвал 2-го рівня, літера «А») за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 168669380000) із забороною вчиняти будь-які дії, спрямовані на його відчуження. Накладено арешт на 1/3 частину транспортного засобу TOYOTA PRADO легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2008, колір чорний. Судові рішення мотивовані тим, що між сторонами дійсно існує спір щодо спадкового майна після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача. ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 10 серпня 2021 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у забезпечені позову. При цьому посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дослідили необхідність забезпечення позову, не встановили підстав, які унеможливлять виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зробили обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Згідно частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою. Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. Ю. Тітов