Постанова КЦС ВС № 361/2422/13-ц

Постанова Іменем України 12 серпня 2021 року м. Київ справа № 361/2422/21 провадження № 61-7393св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І. позивач-відповідач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», відповідач - ОСОБА_1 , відповідач- ОСОБА_2 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 наухвалу Київського апеляційного суду від 29 березня 2021 року у складі колегії суддів Сліпченка О. І., Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П., Історія справи У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнвестХаус» (далі - ТОВ «ФК «Інвест Хаус») звернулося до суду із заявою, в якій просить замінити стягувача у цивільній справі № 361/2422/13-ц з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвест Хаус», видати дублікати виконавчих листів та поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2020 року замінено стягувача у виконавчому провадженні, видано дублікат виконавчих листів та поновлено строк для їх пред`явлення. Не погоджуючись з цим судовим рішенням ОСОБА_1 06 лютого 2021 року подав апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року, апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки вона подана із пропуском строку апеляційного оскарження, ОСОБА_1 роз`яснено, що йому необхідно звернутись до апеляційного із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, з наведенням підстав поважності пропуску строку, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги та роз`яснено наслідки невиконання вимог ухвали. Копію ухвали надіслано особі, яка подала апеляційну скаргу за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі, у порядку статті 272 ЦПК України. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 березня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року відхилено доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не отримував оскаржену ухвалувід 15 жовтня 2020 року, оскільки згідно з повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення копію ухвали ОСОБА_1 отримав 17 грудня 2020 року. Підстави наведені у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги від 22 березня 2021 року про те, що строк на апеляційне оскарження пропущений через запровадження карантинних обмежень визнав неповажними та такими, що необґрунтовані доказами, оскільки державні органи, в тому числі суди, працювали у звичайному режимі, але з дотриманням норм, попереджаючих розповсюдження інфекції, дійшов висновку, що недоліки цієї скарги у встановлений судом строк не усунуто. Короткий зміст вимог касаційної скарги У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, справу направити до апеляційного суду для подальшого розгляду. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга аргументована тим, що ОСОБА_1 не отримував ухвалу суду першої інстанції, дізнався про існування ухвали коли надійшла на його адресу постанова про відкриття виконавчого провадження, підпис на зворотньому повідомлення йому не належить, апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження з порушенням норм процесуального права. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції. В ухвалі про відкриття касаційного провадження вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи ОСОБА_1 містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права). Позиція Верховного Суду Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги. За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу. Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та докази на підтвердження таких причин. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Апеляційний суд встановивши, що ОСОБА_1 отримав ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2020 року - 17 грудня 2020 року (а. с. 225), а апеляційну скаргу подав 06 лютого 2021 року з пропуском строку на апеляційне оскарження, не зазначивши поважних причин пропуску цього строку є, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених частиною четвертою статті 357 та пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України. Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 не отримував ухвалу суду першої інстанції, спростовуються наявним у справі повідомленням про вручення ухвали суду першої інстанції (а. с. 225), на якому міститься особистий підпис одержувача про отримання поштового відправлення. Твердження, що підпис на цьому повідомленні про вручення поштового відправлення йому не належить є безпідставними, оскільки відсутні будь-які докази цього. Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року). Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Європейський суд з прав людини зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE, № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року). Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Оскільки оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержання норм процесуального права, її належить залишити без змін. А касаційну скаргу - без задоволення. Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного суду від 29 березня 2021 рокузалишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді М. М. Русинчук Н. О. Антоненко В. І. Крат