Ухвала КАС ВС № 1340/4243/18

УХВАЛА 16 серпня 2021 року Київ справа №1340/4243/18 адміністративне провадження №К/9901/29459/21 Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Тацій Л.В., суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі № 1340/4243/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ательєр» про визнання протиправними та скасування рішень, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, у якому просили: - визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 23 березня 2018 року № 310 «Про розроблення детального плану території, обмеженої вул. М. Вороного, вул. С. Руданського, вул. Ф. Ліста, вул. М. Коперника, пл. А. Міцкевича, пр. Т. Шевченка»; - визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 06 липня 2018 року №720 «Про погодження детального плану території, обмеженої вул. М. Вороного, вул. С. Руданського, вул. Ф. Ліста, вул. М. Коперника, пл. А. Міцкевича, пр. Т. Шевченка». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 червня 2021 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі № 1340/4243/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою в позов задоволено. Виконавчий комітет Львівської міської ради не погодившись з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року (повний текст виготовлено 09 липня 2021 року) 06 серпня 2021 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального права порушення норм процесуального права просить, її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Проте, касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке. Так, у касаційній скарзі зазначені підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, однак, без визначення передбачених статтею 328 КАС України підстав. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які зібрані у справі докази судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення з належним його обґрунтуванням. Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній не зазначено, передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави, а аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи та зібраним по справі доказам судами першої та апеляційної інстанцій. Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з викладеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо визначених підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пунктів 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі. Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк в ній не зазначено та не визначено підстав (підстави), передбачених статтею 328 КАС України. Наслідком відсутності належним чином викладених у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертої статті 328 КАС України є залишення такої скарги без руху. Щодо сплати судового збору. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору. На момент звернення з позовом до суду (у 2018 році) підпункт 1 пункт 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачав, зокрема, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 7 Закону України від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, зокрема, для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1 762 гривні. Судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом, що містить дві позовні вимоги немайнового характеру складав 1 409,60 грн (704,80 * 2 = 1 409,60 грн). Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2 819,20 грн (1 409, 60 * 200% = 2 819,20 грн). Для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 819,20 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача, Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету 22030102; найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Отже, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме: сплатити судовий збір та надати документ про його сплату, зазначити підстави звернення з касаційною скаргою з відповідним обґрунтуванням. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради - залишити без руху. Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали є підставою для повернення касаційної скарги особі, що її подала. Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Суддя С.Г. Стеценко Суддя Т.Г. Стрелець