Ухвала КАС ВС № 640/19435/21

УХВАЛА 16 серпня 2021 року Київ справа №640/19435/21 адміністративне провадження № П/9901/331/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І. В., перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» до Верховної Ради України, Апарату Верховної Ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - у с т а н о в и в : До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» до Верховної Ради України, Апарату Верховної Ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року справу передано Верховному Суду як суду першої інстанції на підставі статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала суду вмотивована тим, що виходячи з положень частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України, та з огляду на те, що відповідачем в адміністративній справі є, зокрема, Верховна Рада України, даний спір інстанційно підсудний Верховному Суду як суду першої інстанції. Проте, позов підлягав поверненню позивачу, оскільки ним порушено правила об`єднання позовних вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, позивачем пред`явлено вимоги немайнового характеру до двох різних суб`єктів - Верховної Ради України та Апарату Верховної Ради України. Частиною першою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, а відповідно до частини другої цієї статті - всі інші адміністративні справи підсудні окружним адміністративним судам. Відповідно до статті 25 Конституції України Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Аналогічне положення закріплено у статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також передбачено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, з-поміж іншого, здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанцій, в порядку, встановленому процесуальним законом. Отже, за загальним правилом, Верховний Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції і лише у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої інстанції. Такі виключні випадки визначені частиною четвертою статті 22 та частиною третьою статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом. Наведений у зазначеній статті перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Особливості провадження справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначені статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України. Як вбачається з позову, позивачем об`єднано позовні вимоги як до Верховної Ради України, які, з урахуванням вимог дотримання інстанційної та виключної підсудності, визначених статтями 22 та 27 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, так і до Апарату Верховної Ради України, в той час як останні підсудні окружним адміністративним судам і альтернативна (виключна) підсудність для такої категорії справ не передбачена. Відповідно до частини першої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. В свою чергу, частиною п`ятою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об`єднання позивачем в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної інстанційної підсудності. Відповідно до частини шостої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. За таких обставин в даному випадку, роз`єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом Верховним Судом як судом першої інстанції є неможливим, оскільки вимоги до Апарату Верховної Ради України не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції. Відповідно, підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу відсутні. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 вересня 2019 року у справі №9901/62/19. Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). Враховуючи, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, за правилами пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала. Керуючись статтями 22, 27, 169, 172, 241, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у х в а л и в : Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» до Верховної Ради України, Апарату Верховної Ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Суддя І. В. Дашутін