Ухвала КАС ВС № 640/2011/20

УХВАЛА 16 серпня 2021 року м. Київ справа № 640/2011/20 адміністративне провадження № К/9901/28211/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Уханенка С.А., Шевцової Н.В., перевірив касаційну скаргу Приватного підприємства «Дубекспо» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі за позовом Приватного підприємства «Дубекспо» до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Приватне підприємство «Дубекспо» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, Державної казначейської служби України, у якому просило: визнати протиправними дії Державної казначейської служби України щодо повернення наказу Господарського суду міста Києва від 11 травня 2019 року у справі № 910/13233/18; зобов`язати Державну казначейську службу України прийняти та поновити виконання судового наказу Господарського суду міста Києва від 11 травня 2019 року у справі № 910/13233/18. Судом встановлено, що справа у суді першої інстанції розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено. 30 липня 2021 року позивач втретє звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України. Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Суд відхиляє такі доводи позивача з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження позивач жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики цієї справи із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. У касаційній скарзі позивач зазначає, що розгляд справи має суттєве значення для нього, адже він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, однак не зазначає про розгляд іншої справи, у якій він позбавлений можливості спростувати обставини, що встановлені у справі № 640/2011/20. Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів. Доводи касаційної скарги щодо застосування судами норм права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц, від 12 жовтня 2018 року у справі № 910/9026/13 відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо скаржником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а»-«г» цієї норми, проте скаржником таких винятків не зазначено. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Враховуючи, що судом першої інстанції справу було віднесено до категорії справ незначної складності, відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Зважаючи на те, що скаржнику відмовлено у відкритті касаційного провадження, колегія суддів не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Дубекспо» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі за позовом Приватного підприємства «Дубекспо» до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: О.В. Кашпур Судді: С.А. Уханенко Н.В. Шевцова