Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/7179/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 серпня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7179/21 Категорія: 112010100 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 02.06.2021р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Бітова А.І. суддів - Лук`янчук О.В. - Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення позивачеві адміністративного позову, справа розглянута згідно ч.2 ст. 312 КАС України, без повідомлення учасників справи, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А : У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області (УСЗН Болградської РДА Одеської області), про: - визнання протиправними дій УСЗН Болградської РДА Одеської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, як учаснику бойових дій відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, враховуючи висновки, викладені в Рішенні Конституційного суду України №3-р/2020 від 27 лютого 2020 року, в розмірі 6 800 грн. - зобов`язання УСЗН Болградської РДА Одеської області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році, як учаснику бойових дій відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, враховуючи висновки, викладені в Рішенні Конституційного суду України №3-р/2020 від 27 лютого 2020 року, в розмірі 6 800 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що як учасник бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зокрема відповідно до вимог ч.5 ст. 12 вказаного Закону він, як учасник бойових дій, має право на виплату щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску в частині вимог про виплату грошової допомоги у 2020 році. 17 травня 2021 року на виконання умов ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року, позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування наданої заяви вказано, що згідно рішення Конституційного Суду України позивачем встановлено, що УСЗН Болградської РДА Одеської області виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік протиправно здійснена не у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Також вказано, що на території Одеської області встановлений "червоний" рівень епідемічної небезпеки, що унеможливило своєчасне звернення до суду із позовом. Позивач також вказав, що протягом липня-жовтня 2020 року перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, у зв`язку із чим не зміг своєчасно звернутись до суду із позовом. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до УСЗН Болградської РДА Одеської області (код ЄДРПОУ 03194766; пр-т Соборний, 149, с. Болград, Одеська область,68702) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - повернуто позивачу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року, та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження по справі у новому складі суду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що позивач перебував з 07 вересня 2020 року по 18 вересня 2020 року на лікарняному, протягом цього строку не міг звернутися до суду. Також позивачем зазначено, що протягом тривалого часу знаходився на лікуванні, а 28 жовтня 2020 року пройшов огляд в медичній експертній комісії якою було підтверджено ІІ групу інвалідності. Тобто протягом тривалого часу позивач проходив лікування з діагнозом "ревматоідний артрит з переважним ураженням колених суглобів", тому через стан здоров`я був обмежений у пересуванні. У зв`язку з тим, що протягом березня 2021 року на території Одеської області діяв "червоний" рівень карантинних заходів, щодо запобігання розповсюдженню вірусу "Covid-19", позивач як інвалід ІІ групи, та маючи вже хронічне захворювання, вважав за доцільне уникати відвідування громадських місць. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на положення ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", 30 вересня відповідного року встановлені законом кінцеві строки, до яких могла бути здійснена виплата допомоги до 5 травня позивачу відповідного року і до яких позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Строк звернення до суду має обраховуватись з дня, коли закінчується встановлений законом строк на здійснення такої виплати і особа розуміє про те, що більшої суми допомоги, аніж вже отримано, не може бути нараховано і виплачено. На думку Одеського окружного адміністративного суду, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом в слід обраховувати з 30 вересня відповідного календарного року, вимоги щодо перерахування допомоги за який заявляє позивач. Підстави пропуску строку звернення до суду, суд визнав - неповажними, оскільки позивач, на стаціонарному лікуванні перебував з 07 вересня 2020 року по 18 вересня 2020 року, і даний період не включений в строк, протягом якого позивач міг звернутись до суду. Також позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 08 жовтня 2020 року по 16 жовтня 2020 року (8 днів), однак до суду позивач звернувся 29 квітня 2021 року. Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Як вбачається з довідки медико-соціальної експертної комісії №161129 - ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи. Відповідно до виписки з історії хвороби №2840 комунального некомерційного підприємства НП "Болградська центральна районна лікарня" Болградської міської ради Одеської області, ОСОБА_1 встановлено діагноз "ревматоідний артрит з переважним ураженням колених суглобів, активна фаза, активність 2 ст., НФД 2 ст., синовіт обох колених суглобів, кіста Бейкер справа", у зв`язку з чим протягом тривалого часу позивач проходив лікування. Колегія суддів зазначає, що необхідною умовою поновлення процесуального строку є поважність причин пропуску процесуального строку, тобто існування об`єктивних обставин, які всупереч волі позивача позбавляли останнього можливості скористатися своїм правом подачі позовної заяви до суду у встановлений процесуальний строк. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку звернення до суду, наведені позивачем та підтверджені належними доказами, є поважними. Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21 лютого 1975 року, ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду. Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відповідно до вимог ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Так, у справі "Bellet v. France", ЄСПР зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. На думку колегії суддів, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву з підстав не поважності причин пропуску строку, виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими заходами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права позивача на судовий захист. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновку суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим судове рішення, відповідно до ч.3 ст. 320 КАС України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 308, 311, ч.3 ст. 312, ч.3 ст. 320, ст.ст. 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року скасувати. Справу №420/7179/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 16 серпня 2021 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.