Постанова 4852 № 340/1053/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 340/1053/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 ( суддя першої інстанції Черниш О.А.) в адміністративній справі №340/1053/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив: визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області про відмову в перерахунку пенсії, про обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром, застосування при перерахунку пенсії норми проценту у 60 % в розрахунку пенсії від заробітку, викладені в рішеннях №935250805478 від 06.11.2020 року, 09.12.2020 року на підставі заяв від 27.10.2020 року, 07.12.2020 року та довідок про заробітну плату №21-20 від 13.10.2020 року; визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №935250805478 від 06.11.2020 року про відмову в перерахунку пенсії на підставі заяви від 27.10.2020 року, довідки про заробітну плату №21-20 від 13.10.2020 року; визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №35250805478 від 09.12.2020 про обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром, застосування при перерахунку пенсії норми проценту у 60% в розрахунку пенсії від заробітку, на підставі заяви від 07.12.2020 року, довідки про заробітну плату №21-20 від 13.10.2020 року; зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити йому перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі ст.81 Закону України "Про прокуратуру", виходячи із заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Кіровоградської області про заробітну плату та її окремі складові начальника управління прокуратури Кіровоградської області від 13.10.2020 року №21-20вих-20 (усього 76012,07 грн.), у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати начальника управління, у розмірі 90% від суми заробітку, в сумі 68410, 86 грн. (76012,07 грн. х 90% = 68 410, 86 грн.), починаючи з 01.04.2020 року без обмеження пенсії максимальним розміром, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з грудня 2008 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати. У зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам позивач у жовтні 2020 року звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявами про перерахунок його пенсії на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області №21-20вих20 від 13.10.2020 року про заробітну плату, яка видана відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" та рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 року. Відповідачем за цими заявами були прийняті рішення №935250805478 від 06.11.2020 року про відмову в перерахунку пенсії та від 09.12.2020 року про перерахунок пенсії. Позивач не погоджується з наведеними у цих рішеннях розрахунками, зокрема зменшенням відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 60% від суми місячного заробітку та обмеженням розміру пенсії сумою 17690 грн. (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність). Позивач стверджує, що відповідно до законодавства, чинного на час призначення його пенсії, він має право на отримання пенсії у розмірі 90% заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії, а норми Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 року та абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" щодо обмеження максимального розміру пенсії на нього не поширюються. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 позовні вимог задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №935250805478 від 06.11.2020 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 27.10.2020 року та довідки №21-20вих20 від 13.10.2020 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №935250805478 від 09.12.2020 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині визначення суми місячного заробітку, відсотку розрахунку пенсії та її максимального розміру. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.10.2020 року перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 за Законом України "Про прокуратуру", виходячи з 90% від суми заробітної плати, вказаної у довідці Кіровоградської обласної прокуратури №21-20вих20 від 13.10.2020 року, без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із таким рішенням, його оскаржило Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 перерахунок пенсій, призначених за Законом України "Про прокуратуру", проводиться у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам і такий перерахунок проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" максимальний розмір пенсії з 01.10.2020 року становить 17120 грн., а з 01.12.2020 - 17690 грн. На підставі заяви позивача від 27.10.2020 року та наданої ним довідки про заробітну плату №21-20вих20 від 13.10.2020 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача та визначено, що її розмір до виплати з 01.12.2020 року становить 17690 грн. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.02.1993 року по 27.03.2014 року проходив службу в органах прокуратури, а наказом прокурора Кіровоградської області №162ц від 27.03.2014 року був звільнений з посади начальника управління прокуратури області у зв`язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру". (а.с. 39) З 12.12.2008 року органами Пенсійного фонду позивачу призначена довічна пенсія за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 року у розмірі 90 % від суми місячного (чинного) заробітку. (а.с. 56) У 2010 , 2012, 2014, 2016, 2018 роках позивачу здійснювався перерахунок його пенсії за вислугу років, виходячи із 90% від суми його місячного (чинного) заробітку, у тому числі на виконання судових рішень. Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.05.2016 року в адміністративній справі №4404/1840/16-а, яка набрала законної сили, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 року, №1013 від 09.12.2015 року, на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області №18-49вих-16 від 29.01.2016 року (всього для перерахунку пенсії 19 135,21 грн.), у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам, виходячи з 90% заробітної плати у розмірі 17 221,68 грн. з дня звернення щодо перерахунку, тобто з 26.02.2016 року, без обмеження граничного розміру пенсії. (а.с. 116 - 119) На виконання цього рішення суду ГУ ПФУ в Кіровоградській області у серпні 2018 року здійснило перерахунок пенсії позивача, виходячи із довідки прокуратури Кіровоградської області №18-49вих-16 від 29.01.2016 року, та визначило її у розмірі 17221,69 грн. (19 135,21 грн. х 90%), а з урахуванням надбавки у сумі 150 грн. - у розмірі 17371, 69 грн. (а.с. 132) У зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників позивач у жовтні 2020 року звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградської області із заявою від 27.10.2020 року про перерахунок його пенсії за вислугу років на підставі довідки Кіровоградської обласної прокуратури №21-20вих20 від 13.10.2020 року. Відповідно до цієї довідки розмір заробітної плати, за нормами чинними станом на 11.09.2020 року, за відповідною (прирівняною) посадою начальника управління обласної прокуратури становить 76012, 07 грн. (а.с. 22 - 30, 38) Відповідачем прийнято рішення №935250805478 від 06.11.2020 року про відмову в перерахунку пенсії на підставі заяви від 27.10.2020 року та довідки №21-20вих20 від 13.10.2020 року, з посиланням на пункт 2 розділу ІІ Закону України Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 року та з тих підстав, що право на перерахунок пенсії на даний час відсутнє. (а.с. 43 - 44) ГУ ПФУ в Кіровоградській області у грудні 2020 року за рішенням (протоколом) №935250805478 від 09.12.2020 року здійснило з 01.12.2020 року перерахунок пенсії позивача за вислугу років. Обчислено її розмір, виходячи з 60% суми заробітку у 75000 грн., що за розрахунками відповідача склало 67500 грн., та обмежено максимальний розмір пенсії сумою 17690 грн. (а.с. 20) Вважаючи протиправним рішення відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з наявності фактичних та правових підстав для перерахунку пенсії позивачу, а порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років. Водночас, з метою відновлення порушеного права позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити з 01.10.2020 року перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 за Законом України "Про прокуратуру", виходячи з 90% від суми заробітної плати, вказаної у довідці Кіровоградської обласної прокуратури №21-20вих20 від 13.10.2020 року, без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком. Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, обставинам справи та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За таких умов, рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в частині задоволених позовних вимог. По суті спірних правовідносин для їх вірного врегулювання, дослідженню підлягають два правові питання щодо можливості виплати позивачу пенсії в розмірі 60% суми місячної заробітної плати, а також наявності підстав для обмеження її максимальним розміром. При вирішенні першого правового питання судова колегія враховує наступні правові норми та обставини справи. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Колегія суддів зазначає, що на час призначення позивачу пенсії (2008 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII, згідно, зокрема, ч. 1 якої прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Позивач вказує та відповідачем не заперечується, що на момент призначення ОСОБА_1 пенсії у 2008 році він мав 22 роки стажу, що стало підставою для призначення пенсії в розмірі 90% суми місячного (чинного) заробітку. В подальшому, з 15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, в зв`язку з чим вважається таким, що втратив чинність, Закон України від 05.11.1991 №1789-XII «Про прокуратуру», крім, в тому числі, частини першої статті 49 Закону України №1697-VII «Про прокуратуру» (підпункт 1 пункту 3 Розділу XII «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України №1697-VII «Про прокуратуру»), правову оцінку якій буде надано далі по тексту. Відповідно до ч.2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (в редакції станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії 07.11.2020) пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Саме на підставі вказаних положень чинного законодавства, відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 встановлено розмір пенсії 60 відсотків. Слід звернути увагу, що вищевказаний перерахунок став можливим внаслідок ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року № 7-р(II)/2019 за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Також Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7 р(II)/2019: ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 підлягає застосуванню в первинній редакції: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». В даній справі по суті розглядаються правовідносини, які виникли внаслідок такого перерахунку. На думку колегії суддів, слід дослідити можливість застосування норми ч.1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII, яка втратила чинність станом на дату проведення перерахунку, здійсненого відповідно до норм чинного Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII. У Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Таким чином, в ситуації з перерахунком призначеної пенсії працівникам органів прокуратури таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може ґрунтуватися на законі, який втратив чинність. В даному випадку позивач, бажаючи реалізувати своє право на перерахунок пенсії, звернувся до органу ПФУ з довідкою про розмір його заробітної плати, яку складено відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(II)/2019 та ст. 81,86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII із складовими, які є відмінними від тих, на підставі яких визначався розмір його пенсії при призначенні та перерахунках здійснених в період чинності Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII. Важливим є врахування, що розмір пенсії прокурора перебуває у прямій залежності від його заробітної плати, тобто бази обрахунку, яка Законами України від 05.11.1991 № 1789-XII та від 14.10.2014 № 1697-VII встановлювалася по різному. Згідно з частиною першою статті 49 Закон України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991, заробітна плата прокурорів і слідчих прокуратури складається із посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов`язків, а так само закріплення кваліфікованих кадрів. Надбавки за вислугу років встановлюються також іншим працівникам прокуратури (спеціалістам, службовцям, робітникам). Розміри посадових окладів, надбавок за класні чини та вислугу років затверджуються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, Законом України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 не було визначено розмір посадового окладу прокурорів і повноваження щодо його визначення були надані Кабміну України. На виконання своїх повноважень Кабмін України постановою від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури» затвердив схему посадових окладів працівників органів прокуратури. Згідно з частиною першою статті 81 Закону України №1697-VІІ заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Частинами першою та третьою статті 81 Закону України №1697-VІІ визначено структуру заробітної плати відповідно до якої заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Вищенаведене підтверджує, що приписами частини першої статті 49 Закон України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 встановлено інші складові заробітної плати прокурів, без визначення розміру посадового окладу, повноваження щодо визначення якого надані Кабміну України, у межах яких прийнято постанову №505, яка визначила відповідні розміри посадових окладів. Згідно з пунктом 1 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-IX (далі - Закон №113), визнано такими, що втратили чинність норми Закону України «Про прокуратуру» у редакції 1991 року, у тому числі частина перша статті 49, якою однією зі складових заробітної плати прокурорів визначалась надбавка за класні чини. Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 року у справі №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697 зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі №6-р/2020 визначено, що положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто, з 26.03.2020. Судова колегія звертає увагу на висновки сформовані в рішенні Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі №6-р/2020, а саме, що заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом. За таких умов, позивач має право отримувати пенсійні виплати обраховані із суми заробітної плати прокурорів, встановленої чинним Законом України № 1697-VII. Реалізуючи своє право перерахунку пенсії на підставі норм чинного Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, отримавши належну довідку, складену відповідно до прямих приписів вказаного Закону, позивач помилково вважає можливим застосування ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII, оскільки вона втратила свою чинність. За фактичних обставин справи неможливо врахувати доводи позовної заяви, а також визнати обґрунтованими висновки суду першої інстанції, про те що відсоткове значення розміру пенсії є незмінним та має застосовуватися норма, що визначала розмір пенсії станом на дату її призначення. Слід зазначити, що дотримання вимог статті 46 Конституції України у спірних відносинах гарантується внаслідок поширення на позивача правила про здійснення перерахунку пенсії у разі збільшення заробітку чинних прокурорів. Крім того, слід зазначити, що ч.1 статті 24 Основного Закону України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Конституційний Суд України у абзаці другому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 16.10.2007 №8-рп/2007 зазначив, що гарантована частиною першою статті 24 Конституції України рівність громадян перед законом означає рівну для всіх обов`язковість конкретного закону з усіма відмінностями у правах або обов`язках, привілеях чи обмеженнях, які в цьому законі встановлені. Тобто, гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. Рівність та недопустимість дискримінації особи є конституційними принципами національної правової системи України, а також фундаментальними цінностями світового співтовариства, на чому наголошено у міжнародних правових актах з питань захисту прав і свобод людини і громадянина, зокрема у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року (стаття 26), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (стаття 14), Протоколі №12 до неї (стаття 1) та у Загальній декларації прав людини 1948 року (статті 1, 2, 7). Крім того, у Європейській соціальній хартії 1996 року (переглянутій), яка була ратифікована Україною згідно із Законом України від 14.09.2006 №137-V передбачено, що держави-сторони зобов`язані вживати заходів для забезпечення рівності між власними громадянами у сфері реалізації прав на соціальний захист, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень (стаття 12). Тобто, утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов`язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що застосування при обчисленні пенсійної виплати позивача положень статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, яка на дату такого перерахунку втратила чинність, неодмінно призведе до ситуації непрямої дискримінації інших пенсіонерів з числа прокурорів та суперечитиме принципу дії законів у часі. В силу пункту 3 частини першої статті 1 Закону України від 06.09.2012 №5207-VI "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Отже, застосування при обчисленні пенсії позивача з 01.10.2020 положень статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, які втратили чинність, щодо визначення розміру пенсійної виплати виходячи з 90% місячного заробітку не відповідатиме конституційному принципу рівності перед законом та суперечитиме приписам статті 24 Конституції України. Відповідно до ч.3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. В свою чергу, застосування у спірних відносинах положень частини другої статті 86 Закону №1697-VII не суперечить приписам статті 22 Основного Закону України, адже обсягом набутого права позивача є конкретний матеріальний (грошовий) вираз пенсійної виплати, що за обставин цієї справи внаслідок здійснення спірного перерахунку не зменшився через встановлення ОСОБА_1 пенсії в розмірі 60% суми його місячної заробітної плати за аналогічною посадою згідно довідки №21-20вих20 від 13.10.2020. Також суд визнає безпідставним посилання позивача на те, що при перерахунку пенсії має застосовуватися відсоткова величина визначення розміру пенсії у відсотках, яка діяла на момент її призначення, тобто 90%, без обмеження граничним розміром, із посиланням на правові позиції Верховного Суду України у постанові від 06.10.2015 р. в справі № 21-2432/15. Висновки, викладені у постанові Верховного Суду України у постанові від 06.10.2015 р. в справі № 21-2432/15, стосувались правовідносин, які виникли внаслідок зміни відсоткового розміру пенсій, призначених на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ), тобто не є подібними правовідносинам, що розглядаються зараз. При цьому суд вказує, що правовідносини стосовно перерахунку пенсій із зменшенням відсоткового розміру регулювались одним законом (№ 2262-ХІІ), в якій законодавцем вносились відповідні зміни. В цьому ж випадку зміна відсоткового розміру пенсії відбулась внаслідок прийняття нового закону, який, доречи, по-іншому визначає не тільки відсотковий розмір пенсії, а й інші умови матеріального забезпечення прокурорських працівників. Колегія суддів вважає неможливим при вирішенні спірних правовідносин застосовувати за вибором конкретної особи норми двох різних законів, один з яких (що втратив чинність) визначав більший відсотковий розмір пенсії, а другий (чинний) новий розмір заробітної плати, з якої й має обчислюватися розмір пенсії. Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, то дане правове питання слід вирішити з урахуванням наступних правових норм та позиції суду. Враховуючи, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 слід здійснювати відповідно до положень Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, то аналізу підлягають обмеження виплати пенсії максимальним розміром встановлені саме даним законом. Згідно положень абзацу 6 пункту 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (в редакції Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII і Закону України № 911-VIII від 24 грудня 2015 року.), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Колегія суддів звертає увагу, що зміни внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII стосувалися питань обмеження пенсії розміром 10 740,00 грн в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 (далі зі змінами внесеними Законом України від 06.12.2016 р. №1774-VIII по 31.12.2017), а тому не впливають та не стосуються спірних у даній справі правовідносин. Зазначене свідчить про помилковість формування висновків суду першої інстанції про неможливість обмеження позивачу пенсії максимальним розміром через її призначення у 2008 році з посиланням на п.2 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 24.12.2015 року №911-VIII, який визначив, що положення цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Слід звернути увагу, що положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 р. N 213-VIII ч. 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" викладено в такій редакції, зокрема: Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність". Пунктом І прикінцевих положень Закону України N 213-VIII визначено, що в частині вищевказаних змін закон набирає чинність з 25 квітня 2015 року. Наведеними положеннями встановлено обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнано, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України, а тому підстав для визначення протиправним обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром судова колегія не вбачає. Відповідно до п.1,3 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. З урахуванням правових висновків суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог. Судова колегія зазначає, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 19 березня 2021 року. Тому постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 в адміністративній справі №340/1053/21 скасувати. Ухвалити в справі № 340/1053/21 нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом. Повне судове рішення складено 09 серпня 2021 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва