Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/5018/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 280/5018/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Щербака А.А., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року (головуючий суддя: Калашник Ю.В.) по адміністративній справі № 280/5018/21, розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 16.06.2021 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення № 923140839324 Мелітопольського об`єднаного управління ПФУ в Запорізькій області від 27.07.2020 року щодо зменшення раніше призначеної відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» пенсії за вислугою років з 90% до 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати протиправними; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, призначеної за вислугою років у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем його права на належне пенсійне забезпечення, оскільки відповідно до рішення №923140839324 від 27.07.2020 року відповідачем здійснений перерахунок пенсії , при цьому протиправно зменшений розмір пенсії з 90% до 60% від суми місячного (чинного) заробітку. У відзиві на позов відповідач просить в позові відмовити з підстав правомірності своїх дій. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, та прийняти постанову, якою позов задовольнити. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає відсутніми підставі для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 15.09.2016 року у виконання постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.11.2016 року у справі №320/6032/16-а, яка набрала законної сили , отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХII Про прокуратуру (далі Закон №1789-ХII), у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати. У липні 2020 року позивач звернувся із заявою до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати відповідно до довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії №21-1486зп від 21.07.2020 року, виданої Офісом Генерального прокурора, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р (ІІ) 2019. За наслідками розгляду цієї заяви, відповідач 27.07.2020 року ухвалив рішення №923140839324, яким для розрахунку пенсії застосував 60 %, а не 90 % від суми місячної заробітної плати згідно вимог ст. 86 Закону України«Про прокуратуру» від 15.07.2015 року № 1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ) Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся із цим позовом до суду. Спірним у цій справі є питання щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII. Згідно ч.2 ст. 19, ч.1 ст. 46 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Із матеріалів справи вбачається, що на дату призначення позивачу пенсії питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями ст. 50-1 Закону №1789-XII,ч.1 якої (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 % від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 %, але не більше 90 % від суми місячного (чинного) заробітку. За приписами ч.17 ст. 50-1 Закону №1789-XII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Водночас 15.07.2015 року набрав чинності Закон №1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність зокрема, Закон № 1789-XII, крім, ч.3, 4, 6, 11 ст. 50-1 цього Закону, що втратили чинність з 15.12.2015 року. З набранням чинності Законом №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями ст.86 цього Закону, за правилами ч.1, 2 якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 % від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1.01.2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Згідно з ч.20 ст.86 Закону№1697-VII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Отже, первісна редакція ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VІІ та ч. 17 (з 01.10.2011 року- ч.18) ст.50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей ,у тому числі ст.86 цього Закону набрали чинності з 15.07.2015 року, та з 15.07.2015 року втратив чинність Закон №1789-XII (крім п. 8 ч.1 ст.15, ч.4 ст. 16, абзацу 1 ч.2 ст. 46-2, ст. 47, ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 50, ч.3, 4, 6, 11 ст. 50-1, ч.3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів). В той же час Законом України від 28.12.2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено зміни в ч.18 ст.50-1 Закону № 1789-XII (діяла до 15.07.2015) , та ч.20 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», що свідчить про делегування повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури КМ України, яким впродовж 2015-2019 років не визначено умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019 в справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визначено,що положення ч.20 ст. 86 Закону №1697-VІІ зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення та підлягає застосуванню в первинній редакції Закону №1697-VІІ. Оскільки ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно якої позивачу у 2016 році пенсія за вислугу років призначена у розмірі 90 % від заробітної плати, втратила чинність на час здійснення перерахунку пенсії у 2020 році, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пенсійним органом на підставі рішення №923140839324 від 27.07.2020 року правомірно здійснено перерахунок пенсії позивача із розрахунку 60% розміру та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на момент виникнення права на перерахунок на підставі ч.20 ст. 86 Закону № 1697-VII. Відповідно, рішення відповідача стосовно перерахунку пенсії позивача у цій справі ґрунтується на положеннях чинного на момент виникнення та реалізації права на такий перерахунок закону, відступ від якого суперечить ч.2 ст. 19 Конституції України. Таке застосування законодавства судом першої інстанції відповідає правовому висновку Верховного Суду від 21.12. 2021 року у справі № 805/402/18-а, який підлягає застосуванню відповідно до ч.5 ст.242 КАС України. Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано. З урахуванням викладеного судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування суового рішення. Керуючись ст. 12, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року року по адміністративній справі № 280/5018/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 28 квітня 2022 року, та не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий суддя А.А. Щербак