Постанова 4852 № 280/159/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 31 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/159/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 р. (суддя Новікова І.В.) в справі № 280/159/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запор області (далі ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій зі зменшення раніше призначеної відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» пенсії за вислугу років з 90% до 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», у розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 р. в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність факту звуження його прав. Вказує, що його право на пенсійне забезпечення, виходячи з 90% місячної (чинної) заробітної плати, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. підтверджено постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, яке реалізоване 16.03.2017 р. розпорядженням № 839324 Мелітопольського ОПФУ про призначення пенсії за вислугу років в розмірі 90%, який був незмінним до липня 2020 р. Станом на 15.09.2016 р. норма Закону України «Про прокуратуру» № 1789, яка визначала розмір пенсії 60%, не була чинною. Вважає, що судом не надано оцінку його доводам про те, що ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 не регулює питання визначення розміру перерахованої пенсії, тому у відповідача відсутні повноваження при перерахунку призначеної пенсії змінювати розмір у відсотках від суми заробітної плати. При цьому розмір призначеної пенсії був встановлений на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та не може бути змінений. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена. Судом першої інстанції встановлено, що постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.11.2016 по справі №320/6032/16-а зобов`язано Мелітопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області здійснити призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно із ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, строк навчання в Київському інституті внутрішніх справ при Національній Академії внутрішніх справ за спеціальністю правознавство з 01.08.1993 року по 26.07.1997 року, починаючи з 15.09.2016 року. Постанова Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.11.2016 по справі №320/6032/16-а набрала законної сили 17.01.2017. Позивачу з 15.09.2016 призначено пенсію за вислугу років, виходячи із розрахунку 90% суми місячного (чинного) заробітку відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789 «Про прокуратуру». У липні 2020 року позивач звернувся до відповідача з питання перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, від 21.07.2020 №21-1486зп, виданої Офісом Генерального прокурора. Відповідачем на підставі заяви позивача та наданої довідки проведено перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати згідно з вимогами статті 86 Закону №1697. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив того, що здійснюючи позивачу перерахунок пенсії у липні 2020 виходячи із розрахунку у 60 відсотків суми місячної (чинної) заробітної плати, відповідачем не було звужено права позивача на пенсійне забезпечення, оскільки як на дату призначення позивачу пенсії за вислугу років (15.09.2016), так і на дату проведення перерахунку, чинне законодавство України не передбачало випадків, за яких пенсійні виплати призначаються із 90 відсотків суми місячної (чинної) заробітної плати. Суд погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, проте вважає за необхідне змінити його в частині обґрунтування висновків суду для прийняття такого рішення. Судом встановлено, що позивачу з 15.09.2016 р. органом Пенсійного фонду призначено пенсію за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ в розмірі 90% суми місячного (чинного) заробітку. При цьому органом Пенсійного фонду пенсія за вислугу років позивачу призначена на виконання постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.11.2016 р. в справі №320/6032/16-а, яка набрала законної сили 17.01.2017 р. та якою зобов`язано Мелітопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області здійснити призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно із ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, починаючи з 15.09.2016 р. У липні 2020 року позивач звернувся до відповідача з питання перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, від 21.07.2020 р. № 21-1486зп, яка видана Офісом Генерального прокурора. Відповідачем на підставі заяви позивача та наданої довідки проведено перерахунок пенсії за вислугу років, обчисливши пенсію в розмірі 60% суми місячної (чинної) заробітної плати. Спірним в цій справі є питання, чи відбулось звуження прав позивача при зменшенні відсоткового розміру пенсії при перерахунку, а також правомірності такого зменшення. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. До 15.07.2015 року особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ), відповідно до якої прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1); обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1); призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1). До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. 14.10.2014 р. ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі -Закон №1697-VІІ). Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 р. втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: «

20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 в справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Конституційним Судом України встановлено такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.». Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з 13 грудня 2019 року. Частиною п`ятою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Аналогічно пунктами 4.3, 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846, (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Порядок № 22-1) передбачено, що органом Пенсійного фонду за наслідками розгляду поданих пенсіонером документів приймається рішення про призначення/перерахунок пенсії у формі розпорядження. Таким чином, в контексті спірних правовідносин права позивача можуть бути порушені не діями відповідача зі зменшення раніше призначеної відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» пенсії за вислугу років з 90% до 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, а відповідним рішенням (розпорядженням) про перерахунок пенсії, яким власно й застосовано при обчисленні пенсії певний відсотковий розмір. Саме рішення (розпорядження) про перерахунок пенсії є індивідуальним актом у розумінні пункту 9 частини першої статті 4 КАС України, тобто актом (рішенням) суб`єкта владних повноважень, виданим (прийнятим) на виконання владних управлінських функцій, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Без визнання протиправним та скасування такого рішення (розпорядження) як рішення суб`єкта владних повноважень неможливий захист прав позивача у вигляді зобов`язання такого суб`єкта усунути порушення. Позивачем не заявлено вимог про скасування розпорядження відповідача як індивідуального акту. Частинами другою та третьою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Враховуючи, що позивачем не заявлено позовних вимог про скасування відповідного розпорядження про перерахунок пенсії як індивідуального акту, яким порушено права позивача, а судом не встановлено підстав для виходу за межі позовних вимог, суд вказує, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є помилковим та такий, що не може призвести до поновлення його порушених прав, тому погоджує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні позову. При цьому суд вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, оскільки не оскарження позивачем розпорядження про перерахунок пенсії та зменшення таким розпорядженням відсоткового розміру пенсії, не надання правової оцінки такому рішенню відповідача вказують на передчасність розгляду питання про те, чи відбулось звуження прав позивача при зменшенні відсоткового розміру пенсії при перерахунку. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, що є підставою для зміни судового рішення. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 р. в справі № 280/159/21 залишити без задоволення. Змінити рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 р. в справі № 280/159/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 31.05.2021 р. та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 31.05.2021 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко