Постанова 4875 № 922/4256/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" серпня 2021 р. Справа № 922/4256/20 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В. за участю секретаря судового засідання Чумак Д.В., за участю представників сторін: від позивача - Полухін А.В., згідно витягу з ЄДРПОУ; від відповідача - адвокат Калуцький Д.Є., на підставі ордеру АХ№1009419 від 20.10.2020; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області (вх.№1246Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2021 (повний текст складено 26.03.2021), ухвалене об 11 год 20 хв. у складі судді Смірнової О.В., у справі №922/4256/20, за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків до Комунального підприємства "Салтів водоканал", смт Старий Салтів Харківської області про стягнення 509524,16 грн, ВСТАНОВИВ: Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Салтів водоканал", в якій просить суд стягнути з останнього шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 509524,16 грн, мотивуючи свої вимоги користуванням відповідачем надрами (підземними водами) без відповідного дозволу. Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.03.2021 у справі №922/4256/20 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Комунального підприємства "Салтів водоканал" на користь держави, кошти за шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 63385,09 грн, стягнуто з Комунального підприємства "Салтів водоканал" на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області витрати зі сплати судового збору в розмірі 950,78 грн, ухвалено видати накази після набрання рішенням законної сили, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням Господарського суду Харківської області, Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2021 у справі №922/4256/20 в частині відмови в задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Харківській області до Комунального підприємства "Салтів водоканал" в розмірі 446139,07 та ухвалити нове рішення про стягнення з Комунального підприємства "Салтів водоканал" на користь держави шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 446139,07 грн, судові витрати стягнути з Комунального підприємства "Салтів водоканал" на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області. Апелянт зазначає, що державна реєстрація прав на земельні ділянки, на яких розташовані артезіанські свердловини, відсутня в матеріалах справи. Таким чином, дія ст. 23 Кодексу України про надра не розповсюджується на господарську діяльність відповідача по видобуванню підземних вод. На думку скаржника, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, в частині безпідставного застосування ч.1 ст.23 Кодексу України про надра до правовідносин відповідача та порушено норми процесуального права, а саме ст. 77 ГПК України, оскільки судом підтверджено право користування земельними ділянками договором оперативного керування майном. Також актом перевірки встановлено, що журнали первинного обліку заборів води з підземних джерел за 2016, 2017, 2018 роки на КП "Салтів водоканал" відсутні, отже в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, а саме первинна документація щодо неперевищення видобування води із кожного з водозаборів понад 300 куб.м на добу. Крім того, скаржник зазначає, що у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами (ч. 5 ст. 17 ЗУ "Про питну воду та питне водопостачання"). Зазначені норми, за твердженням позивача, носять імперативний характер та покладають на відповідача обов`язок оформити відповідний дозвіл. Разом з цим апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2021 по справі №922/4256/20. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 поновлено Державній екологічній інспекції у Харківській області строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2021 у справі №922/4256/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2021 у справі №922/4256/20. Встановлено Комунальному підприємству "Салтів водоканал" строк до 26.05.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання іншому учаснику справи. Призначено справу до розгляду на 03.06.2021 о 12:00 годині. 02.06.2021 до Східного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства "Салтів водоканал" надійшов відзив (передано до організації поштового зв`язку 01.06.2021), в якому відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Відповідач зазначає, що загальний обсяг піднятої води не перевищує граничного розміру, встановленого ст. 23 Кодексу України про надра, що підтверджується матеріалами справи. Вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог інспекції, оскільки, на думку відповідача, КП "Салтів водоканал" є належним землекористувачем. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності. Частиною 1 ст. 263 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 відповідачу було встановлено строк для подання відзиву до 26.05.2021. Як зазначалося, відповідач звернувся з відзивом 01.06.2021, тобто з пропуском строку встановленого судом на подання відзиву. Разом з тим, відповідач зазначає, що договір з відповідачем на представництво інтересів у суді апеляційної інстанції укладено лише 20.05.2021, а працівники КП "Салтів водоканал", які отримали апеляційну скаргу, не є фахівцями у галузі права та направили її до адвоката 21.05.2021, просить визнати строк на подання відзиву пропущеним з поважних причин. Враховуючи зазначене, керуючись ст. 119 ГПК України, судова колегія дійшла висновку про поновлення строку на подання відзиву. У судовому засіданні 03.06.2021 оголошено перерву до 22.06.2021. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/4256/20. Провадження у справі буде продовжено 10.08.2021 об 11:30 год. Розпорядженням керівника апарату суду від 09.08.2021 у зв`язку з відпусткою судді Слободіна М.М., який входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021 для розгляду справи сформовано колегія суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В. 10.08.2021 у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник позивача (апелянта), який наполягав на доводах апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позову, та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити. Присутній у судовому засіданні апеляційної інстанції 10.08.2021 представник відповідача проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін. Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи. Як встановлено судом, Державною екологічною інспекцією Харківської області в період з 23.09.2019 по 04.10.2019 було проведено планову перевірку щодо дотримання КП "Салтів водоканал" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. За результатами даної перевірки, Інспекцією складено акт перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №669/11-02/04-06 від 04.10.2019 (т.1 а.с. 14-30). Відповідно до вказаного акту та наданих під час перевірки документів дозвільного характеру вбачається, що з 31.03.2016 на балансі та в експлуатації КП "Салтів водоканал" перебувають 4 артезіанські свердловини №1,2,3,4, які розташовані в смт Старий Салтів Вовчанського району Харківської області. З 01.01.2017 на підставі розпорядження виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради від 22.11.2016 КП "Салтів водоканал" здійснює обслуговування та експлуатацію 3-х артезіанських свердловин №№30,75,116, розташованих в сел. Хотімля Вовчанського району та 1 артезіанської свердловини №Х25/116, розташованої в с. Молодова Вовчанського району Харківської області. На час перевірки КП "Салтів водоканал" здійснює забір води з підземних джерел (3-х свердловин в смт Старий Салтів №№1,3,4; 1 свердловини №Х25/116 в с. Молодова та 3-х свердловин №№30, 75, 116 в с. Хотімля) на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 22.05.2019 №711/ХР/49д-19 строком дії до 22.05.2022. Попередній дозвіл на спеціальне водокористування від 28.04.2017 Укр.№03.01.-10-1143А/Хар терміном дії до 29.04.2020. Зазначений дозвіл видано відповідачу на забір води з 4-х підземних джерел (4-х свердловин №№1, 2, 3, 4, розташованих в смт Старий Салтів). Відповідно до акту від 04.10.2019 №669/11-02/04-06, в ході перевірки було встановлено, що КП "Салтів водоканал" в період з 31.03.2016 по 27.04.2017 здійснювало самовільне водокористування, а саме - забір води з підземних джерел (4-х артезіанських свердловин №№ 1,2,3,4), розташованих в смт Старий Салтів, без дозволу на спеціальне водокористування. Також встановлено, що в період з 01.01.2017 по 21.05.2019 КП "Салтів водоканал" здійснювалось самовільне водокористування, а саме - забір води з підземних джерел (1 свердловини №Х25/116 в с. Солодова та 3-х свердловин №30, 75, 116 в сел. Хотімля) без дозволу на спеціальне водокористування. Інспекцією встановлено, що право власності або право користування земельними ділянками під вказаними свердловинами відповідачем не оформлено. Спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) КП "Салтів водоканал" не отримано. Отже, на думку позивача, КП "Салтів водоканал" з 31.03.2016 здійснює самовільне користування надрами (підземні води), а саме забір води з підземних джерел без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води). В акті перевірки зазначено, що згідно даних Звітів про використання води за формою №2-ТП(водогосп) за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік за період з 01.04.2016 по 31.12.2018 обсяг самовільно використаних підземних вод з артсвердловин склав 337,6 тис.куб.м. Акт перевірки від 04.10.2019 №669/11-02/04-06 підписано представниками Державної екологічної інспекції у Харківській області, а з боку відповідача - директором ОСОБА_1 Пояснення, зауваження чи заперечення представником відповідача не заявлялися. Примірник акта отримано директором КП "Салтів водоканал" ОСОБА_1 04.10.2019. Відповідно до довідки №2 від 18.10.2019 №110/1 (т. 1 а.с. 39) загальний обсяг піднятої підземної води за вказаний період складає 389499,8 куб.м, а саме: - з 04.10.2016 по 31.12.2016 - 25840 куб.м; - з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 131607,4 куб.м; - з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 128868,4 куб.м; - з 01.01.2019 по 04.10.2019 - 103184 куб.м. За результатами виявлених порушень Державною екологічною інспекцією у Харківській області винесено припис від 10.10.2019 №26/04-06 (т. 1 а.с.31-33). Крім того, за результатами виявлених порушень позивачем 10.10.2019 щодо директора відповідача ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №001138, в якому зазначено, що останній, будучи відповідальною посадовою особою допустив відсутність спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) (т. 1 а.с. 35). Того ж дня позивачем винесено постанову по накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на директора КП "Салтів водоканал" ОСОБА_1 №03-14-606 (т. 1 а.с. 36). Зазначені протокол від 10.10.2019 №001138 та постанова від 10.10.2019 №03-14-606 отримані ОСОБА_1 під розписку особисто. Вказаний штраф сплачено у добровільному порядку відповідно до квитанції від 18.10.2019 (т. 1 а.с. 10). Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулась до КП "Салтів водоканал" з претензією №148 від 23.10.2019 на суму 509524,16 грн, в якій зазначено, що відповідачем заподіяно державі збитки внаслідок забору води із свердловин в період з 04.10.2016 по 04.10.2019 за відсутності дозволу на користування надрами, що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра(т. 1 а.с. 37). До претензії додано розрахунок збитків, який здійснено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (т. 1 а.с. 38). У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку завданої державні шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства, Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулася до Господарського суду Харківської області з даним позовом. Як зазначалося, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково, вирішено стягнути з Комунального підприємства "Салтів водоканал" на користь держави, кошти за шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 63385,09 грн, стягнуто з Комунального підприємства "Салтів водоканал" на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області витрати зі сплати судового збору в розмірі 950,78 грн, ухвалено видати накази після набрання рішенням законної сили, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції дійшов такого висновку виходячи з наступного: Комунальним підприємством "Салтів водоканал" у період з 01.10.2016 по 04.10.2019 відповідно довідки № 2 від 18.10.2019 здійснено видобування підземних вод загальним обсягом 389499,8 куб.м без спеціального дозволу на користування надрами, про що Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 669/11-02/04-06 від 04.10.2019, розраховано шкоду заподіяну державі внаслідок самовільного користування надрами в розмірі 509524,16 грн. Відповідно до вказаного акту та наданих під час перевірки документів дозвільного характеру вбачається, що з 31.03.2016 на балансі та в експлуатації КП "Салтів водоканал" перебувають 4 артезіанські свердловини №1,2,3,4, які розташовані в смт Старий Салтів Вовчанського району Харківської області. Крім того, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що Комунальне підприємство "Салтів водоканал" з 28.04.2017 по 04.10.2019 має право оперативного управління майном, що перебуває у спільній власності територіальної громади сіл, селищ Старосалтівської селещної ради, яке складається з магістральних мереж водопроводу та спірних свердловин, також - що обсяг видобування КП "Салтів водоканал" підземних вод з кожного із водозаборів з 28.04.2017 не перевищував 300 куб.м, тому КП "Салтів водоканал" підлягає звільненню від відповідальності саме за цей період. Протягом періоду з 01.10.2016 по 31.12.2016 відповідач не був землекористувачем, самовільно використав підземної води в обсязі 25840 куб.м, що підтверджується журналом підйому води із свердловини, у зв`язку з чим судом відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 розраховано суму збитків 63385,09 грн. При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 8 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Частиною 3 зазначеної статті унормовано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. За приписами ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Разом з цим, загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Слід зауважити, що стаття 1166 ЦК України, встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої "деліктної шкоди". Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим). Загальне правило вказаної статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності. в) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. г) Остання складова - вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Тобто, в даному випадку, зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано саме у зв`язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди. Частина 2 ст. 1166 ЦК України, встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин). Приписами частини 1 ст. 149, ст. 151 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством. Разом з цим, відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах. Відповідно до положень ст.ст. 46, 48 Водного кодексу України, водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це збір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Згідно зі ст. 21 Кодексу України про надра, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених ст. 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. З матеріалів справи судом встановлено, що в період, за який позивачем здійснюється розрахунок завданих державі збитків (з 04.10.2016 по 04.10.2019), КП "Салтів водоканал" в період з 31.03.2016 по 27.04.2017 здійснювало самовільне водокористування, а саме - забір води з підземних джерел (4-х артезіанських свердловин №№ 1,2,3,4), розташованих в смт Старий Салтів, без дозволу на спеціальне водокористування. Також встановлено, що в період з 01.01.2017 по 21.05.2019 КП "Салтів водоканал" здійснювалось самовільне водокористування, а саме - забір води з підземних джерел (1 свердловини №Х25/116 в с. Солодова та 3-х свердловин №30, 75, 116 в сел. Хотімля) без дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування (свердловини №1,3,4 в смт Старий Салтів, свердловини №30, 75, 116 в с. Хотімля, свердловина №Х75/116 в с. Молодова) відповідачем отримано 22.05.2019, №711/ХР/49д-19, строком до 22.05.2022. Дозвіл на користування надрами відповідачем не отримувався. Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04.10.2019 є чинним, підписаний без зауважень, в судовому порядку не оскаржувався. В протоколі про адміністративне правопорушення від 10.10.2016 №001138 директором відповідача здійснено запис, що останній з протоколом згоден, порушення будуть усунені (т. 1 а.с. 37). Доказів оскарження постанова про накладення адміністративного стягнення на директора відповідача від 10.10.2019 №03-14-606 або її скасування матеріали справи не містять (т. 1 а.с.36). Відповідно до квитанції від 18.10.2019 (т. 1 а.с. 10) штраф директором відповідача сплачено у добровільному порядку. Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Самовільне використання водних ресурсів без видачі дозволу на спеціальне водокористування відповідачеві є самостійною підставою для відшкодування збитків (Постанова КГС у складі Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі №910/8682/16). Згідно із статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 (далі - Методика). Згідно із пунктами 9.1, 9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності). Державною екологічною інспекцією у Харківській області зроблено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) відповідно до Методики за період з 04.10.2016 по 04.10.2019, розмір яких склав 509524,16 грн. Здійснюючи розрахунок шкоди за період з 04.10.2016 по 04.10.2019 позивачем використано Довідку №2, в якій відповідачем зазначено обсяги піднятої води за періоди: - з 04.10.2016 по 31.12.2016 - 25840 куб.м; - з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 131607,4 куб.м; - з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 128868,4 куб.м; - з 01.01.2019 по 04.10.2019 - 103184 куб.м. Разом за всі періоди 389499,8 куб.м. Разом з тим, відповідно до Таблиці видобування підземних вод по КП "Салтів водоканал" за період з 04.10. по 31.12.2016 та копії журналів підйому води за 2016 рік, садом встановлено, що об`єм піднятої за період з 04.10.2016 по 31.12.2016 складає 25219,09 куб.м. Така помилка в розрахунках позивача виникла внаслідок врахування ним об`єму піднятої води за період з 01.10.2016, разом з тим, відповідно до позовних вимог, Інспекція просить стягнути шкоду, завдану з 04.10.2019. Враховуючи зазначене, за період з 04.10.2016 по 04.10.2019 відповідачем з артезіанських свердловин без спеціального дозволу на користування надрами було піднято води 388878,89 куб.м. Відповідно до п. 255.5.2 ст. 255 ПК України ставка рентної плати за спеціальне використання підземних вод по Харківській області складає 87,21 грн за 100 куб.м. Для житлово-комунальних підприємств застосовується до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 (п. 255.7 ст. 255 ПК України). Таким чином, розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного користування надрами складає: 5х388657,19х0,8721х0,3=508 421,90 грн. Разом з тим, судом першої інстанції стягнуто з відповідача шкоду, заподіяну державі внаслідок самовільного користування надрами у розмірі 63385,09 грн. Щодо посилання відповідача на положення ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Так, з матеріалів справи, зокрема з Довідки №2, Таблиці видобування підземних вод по КП "Салтів водоканал", з журналів підйому води судом апеляційної інстанції встановлено, що обсяги видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 куб. м. Як вбачається, видобування води може здійснюватися без спеціальних дозволів виключно землевласниками та землекористувачами. Водночас, доказів оформлення та реєстрації права землекористування відповідачем до суду надано не було. Щодо висновків суду першої інстанції, що матеріали справи містять докази, що підтверджують наявність у відповідача з 28.04.2017 права користування зазначених у поясненнях позивача земельних ділянок та свердловин, що на них розташовані, колегія суддів зазначає про таке. З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до рішення Старосалтівської селищної ради від 31.03.2016 "Про передачу в користування комунального майна територіальної громади Старосалтівської селищної ради з балансу КП "Старосалтівський КЖКП" на баланс КП "Салтів водоканал" необхідного для здійснення статутної діяльності", а також на підставі актів приймання-передачі основних засобів станом на 31.03.2016 від КП "Старосалтівський КЖКП" до КП "Салтів водоканал", останньому було передано з правом повного господарського відання свердловини № 1,2, 3, 4 (т. 3 а. с. 48-54). Разом з тим, земельні ділянки, на яких знаходяться артезіанські свердловини відповідно до рішення та актів приймання-передачі основних засобів КП "Салтів водоканал" не передавалися. В подальшому рішенням Старосалтівської селищної ради від 28.04.2017 №940 "Про передачу в оперативне управління комунального майна, що перебуває у спільній власності територіальної громади сіл, селищ Старосалтівської селищної ради" "Салтів водоканал" передано в оперативне управління комунальне майно з укладенням договорів, що перебуває у спільній власності територіальної громади Старосалтівської селищної ради (т. 3 а. с. 7). Відповідно до укладених між Старосалтівською селищною радою та КП "Салтів водоканал" договорів на закріплення майна, що перебуває у спільні власності територіальних громад сіл, селищ Старосалтівської селищної ради на праві спільного оперативного управління від 28.04.2017, відповідачу передано в оперативне управління свердловини № 1, 2, 3, 4, 30, 75, 116, Х-25/116 разом з насосними станціями, магістральні мережі водопроводу, водонапірні башти, резервуар для води (т. 3 а. с. 8-22). Разом з тим, дослідивши зазначені документи, судом апеляційної інстанції встановлено, що ні в рішеннях ради, ні в укладених договорах не міститься зазначень щодо передачі у користування КП "Салтів водоканал" земельних ділянок, на яких розміщені свердловини. Відповідно до рішення Старосалтівської селищної ради від 18.01.2017 №802 надано Старосалтівській селищній раді дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для подальшого оформлення права постійного користування земельними ділянками для експлуатації та обслуговування об`єктів житлового та нежитлового фонду, що перебувають у власності селищної ради, зокрема смт Старий Салтів, вул. Південна, 80; с. Хотімля, вул. Шевченка, 48-Б; с. Хотімля, вул. Лісова, 4-А. Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що рішеннями Старосалтівської селищної ради від 20.12.2019 №339/1, 339/2, 339/3, 339/4, 339/5, 339/6, 339/7, 339/8 КП "Салтів водоканал" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури для розміщення нежитлових будівель - артезіанських свердловин №1, 2, 3, 4, 30, 75, 116, Х-25/116. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Статтею 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу (підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності), лише на праві постійного користування. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Однак в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили, що відповідачем було розроблено проект землеустрою, затверджено його, та відповідачу було надано земельні ділянки у користування у відповідності до норм чинного законодавства. Отже, доказів наявності у відповідача права користування земельними ділянками, на яких розташовані свердловини в матеріалах справи відсутні. Верховним Судом у постанові від 06.09.2019 у справі №922/3711/18 зазначено, що встановивши відсутність в матеріалах справи доказів того, що земельні ділянки, які знаходяться під свердловинами перебувають в оренді або на праві користування у КП, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів статті 23 Кодексу України про надра, оскільки КП не є землевласником або землекористувачем земельних ділянок, на яких розташовані свердловини; сама лише наявність свердловин на балансі КП не може бути підставою для звільнення від обов`язку отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами). Отже, відповідач не є суб`єктом, до якого можуть бути застосовані положення ч.1 ст. 23 Кодексу України про надра. На підставі зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на користування надрами, всупереч чинного законодавства, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка розрахована відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389; а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача виражена у самовільному користуванні надрами. З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища зафіксовані в акті перевірки, складеному за результатами перевірки, проведеної з 23.09.2019 по 04.10.2019. Позовні вимоги про стягнення збитків заявлені за період з 04.10.2016 по 04.10.2019. В акті перевірки № 669/11-02/04-06 від 04.10.2019 також було зазначено, що планові або позапланові заходи державного нагляду (контролю) не проводились (розділ ІV акту). Таким чином, позивач дізнався про порушення відповідачем природоохоронного законодавства у період здійснення перевірки та виявлення правопорушення у жовтні 2019 року. Перебіг позовної давності у спорах, пов`язаних зі стягненням завданої природі шкоди, починається із дня складання акту про відповідне порушення (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 12.06.2018 у справі №910/10452/17 та від 17.04.2018 у справі №910/2863/17). Враховуючи, що з позовною заявою позивач звернувся до суду 29.12.2020 та позовні вимоги ґрунтуються на акті перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, який був складений у жовтні 2019 року, строк позовної давності до заявлених позовних вимог не сплив. Таким чином, відповідачем заподіяно державі шкоди внаслідок самовільного користування надрами у розмірі 508 421,90 грн. В той час, судом першої інстанції стягнуто з відповідача шкоду, заподіяну державі внаслідок самовільного користування надрами у розмірі 63385,09 грн. Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 445328,14 грн підлягають задоволенню. Враховуючи зазначене, судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було належним чином з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. У зв`язку з цим колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Харківській області та про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства "Салтів водоканал" на користь держави шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 445328,14 грн з прийняттям нового рішення про задоволення цих позовних вимог. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в частині із ухваленням нового рішення в цій частині, у відповідності до ст. 129 ГПК України, витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви і апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись статтями 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 статті 275, п. 1, п. 2 ч. 1 статті 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області задовольнити частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2021 у справі №922/4256/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства "Салтів водоканал" на користь держави шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 445328,14 грн скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській області задовольнити. Стягнути з Комунального підприємства "Салтів водоканал" (вул. Лесі Українки, 1, смт Старий Салтів, Вовчанський район, Харківська область, 62560, код ЄДРПОУ 40306197) на користь держави на р/р UA878999980333129331000020541, УК у Вовчанському районі Харківської області (отг Старий Салтів), код ЄДРПОУ 37345943, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 445328,14 грн. Стягнути з Комунального підприємства "Салтів водоканал" (вул. Лесі Українки, 1, смт Старий Салтів, Вовчанський район, Харківська область, 62560, код ЄДРПОУ 40306197) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Бакуліна, 6, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999518) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 6679,92 грн, за подання апеляційної скарги у сумі 10019,88 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2021 у справі №922/4256/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України. У судовому засіданні 10.08.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 16.08.2021. Головуючий суддя І.А. Шутенко Суддя О.В. Ільїн Суддя В.В. Россолов