Постанова 4875 № 922/2933/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" квітня 2021 р. Справа № 922/2933/20 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М. , суддя Хачатрян В.С., за участю секретаря судового засідання - Чумак Д.В. за участю представників сторін: від прокуратури - Кальницький А.В., посвідчення від 09.10.2020 №057337; від позивача - Полухін А.В., на підставі виписки з ЄДР ЮОФОП та ГФ; від відповідача - Гарагуля В.А., на підставі витягу з ЄДРЮОФОП та ГФ; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №380 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2020, ухвалене о 12 год 42 хв. у складі судді Хотенця П.В. (повний текст складено 24.12.2020) у справі №922/2933/20 за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків до відповідача Акціонерного товариства "ТУРБОАТОМ", м. Харків про стягнення 321823,70 грн ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 у справі №922/2933/20 у задоволенні позову Керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Акціонерного товариства "ТУРБОАТОМ" про стягнення 321823,70 грн шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства відмовлено повністю. Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся заступник керівника Харківської обласної прокуратури, який просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 у справі №922/2933/20 та ухвалити нове, яким задовольнити позов прокурора, судові витрати відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідача, справу розглянути за участю представника Харківської обласної прокуратури, про дату, час та результати розгляду повідомити сторону та Харківську обласну прокуратуру. В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що судом першої інстанції проігноровано позовну вимогу про стягнення з відповідача 11356,10 грн шкоди, завданої засміченням земельної ділянки та не надано жодної оцінки доводам прокурора в цій частині. В порушення ст.ст. 76-79, 86 ГПК України, поза увагою суду першої інстанції залишено доводи прокурора та позивача щодо наявності в діях відповідача вини, вираженої у безвідповідальному та недбалому ставленні останнього до підготовки необхідної для отримання дозволу документації, а отже наявності підстав для застосування до нього наслідків порушення деліктних зобов`язань в частині відшкодування шкоди, завданої самовільним користуванням надрами у сумі 310467,60 грн. Апелянт вважає дії відповідача з користування надрами підземних джерел після закінчення строку дії дозволу на користування надрами самовільним користуванням надрами. Зазначає, що відповідачем не доведено правомірності своєї поведінки, оскільки внаслідок припинення дії дозволу на користування надрами відповідач зобов`язаний був припинити відповідне користування ними. Обставини стосовно правомірності та/або неправомірності зволікання відповідного органу щодо розгляду документів відповідача стосовно видачі дозволу не впливають на виникнення та існування в часі обставини видобутку відповідачем води без спеціального дозволу, яка відбулася та існувала протягом періоду часу з 22.09.2018 по 15.09.2019, що відповідачем не заперечувалось, а вимогами чинного законодавства передбачено правову конструкцію застосування відповідальності саме за наявності такої обставини. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 поновлено заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 у справі №922/2933/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 у справі №922/2933/20. Встановлено учасникам справи строк до 23.02.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання іншим учасникам справи. Призначено справу до розгляду на 16.03.2021 об 11:30 годині. 18.02.2021 до апеляційного суду від Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшов відзив, в якому позивач підтримав доводи апеляційної скарги прокурора, просив суд її задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 у справі №922/2933/20 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. 12.03.2021 до апеляційного суду від АТ "ТУРБОАТОМ" надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Крім того, посилався на рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2020 у справі №922/1783/20, яке залишено без змін апеляційним судом, яким було відмовлено в задоволенні позову прокурора про стягнення з АТ "ТУРБОАТОМ" шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 380562,64 грн по аналогічним правовідносинам (користування свердловиною без спеціального дозволу) за період з 10.11.2017 по 21.09.2018. До відзиву відповідачем додано клопотання про поновлення (продовження) строку на подання відзиву по справі. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/2933/20 до 01.04.2021 об 11:30 год. Явку представників сторін визнано не обов`язковою. Попереджено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Встановлено прокурору до 30.03.2021 надати до Східного апеляційного господарського суду: письмові пояснення з підтвердженням відповідними доказами щодо надісланого 29.07.2020 на адресу Державної екологічної інспекції у Харківській області повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а також докази його надіслання; письмові пояснення з підтвердженням відповідними доказами щодо надіслання на адресу Державної екологічної інспекції у Харківській області повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" №33-4832вих20 від 12.08.2020, а також щодо наявності/відсутності відповіді позивача на зазначене повідомлення. Встановлено Державній екологічній інспекції у Харківській області до 30.03.2021 до Східного апеляційного господарського суду надати письмові пояснення щодо можливості застосування до відповідача ч. 1 ст. 23 Закону України "Про надра". Встановлено АТ "ТУРБОАТОМ" до 30.03.2021 до Східного апеляційного господарського суду надати письмові пояснення з підтвердженням відповідними доказами щодо правових підстав використання земельної ділянки за адресою пр. Московський, 199, м. Харків, на якій знаходиться свердловина. 30.03.2021 до апеляційного суду від відповідача надійшли пояснення, в яких зазначив, що земельна за адресою: просп. Московський, 199, м. Харків була передана у користування АТ "ТУРБОАТОМ" рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих №370 від 31.03.1949. Правомірність використання зазначеної земельної ділянки, на думку скаржника, підтверджується рішенням Господарського суду Харківської області від 11.03.2010 у справі №16/174-08. Крім того, відповідач зазначає, що між АТ "ТУРБОАТОМ" та Харківською міською радою укладено договір оренди вказаної земельної ділянки від 25.11.2020. 30.03.2021 засобами електронного зв`язку на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 від Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшли пояснення, в яких позивач зазначає, що відповідно до звітів про використання води за 2018 та за 2019 рік за формою №2ТП-водогосп вбачається, що використано підземних вод з артезіанської свердловини з 01.10.2018 по 01.08.2019 (335 календарних дня) забрано 71200,00 куб. м, а отже добовий забір води у робочі дні (209 робочих дні) складає 340,66 куб.м. Враховуючи зазначене, до відповідача не може бути застосована ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра. 30.03.2021 від прокуратури на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 надійшли письмові пояснення з листуванням Харківської місцевої прокуратури №3 з Державною екологічною інспекцією у Харківській області. 01.04.2021 від відповідача до апеляційного суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме копію ухвали Верховного Суду від 22.03.2021 у справі №922/1783/20. У судовому засіданні апеляційної інстанції 01.04.2021 протокольною ухвалою суду оголошено перерву у зазначеному судовому засіданні до 05.04.2021 до 10:30 год. 05.04.2021 у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник прокуратури, який наполягав на доводах апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог прокурора. Присутній у судовому засіданні апеляційної інстанції 05.04.2021 представник Державної екологічної інспекції у Харківській області підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора, вважає її обґрунтованою, та просив суд її задовольнити. 05.04.2021 у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник відповідача, який заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, зазначив, що вважає рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 у справі №922/2933/20 законним та обґрунтованим, а тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу прокурора просив залишити без задоволення. Враховуючи, що всі учасники справи присутній у судовому засіданні 05.04.2021, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу та переходить до її розгляду по суті. Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як встановлено судом, Державною екологічною інспекцією Харківської області в період з 14.01.2020 по 27.01.2020 було проведено планову перевірку щодо дотримання АТ "ТУРБОАТОМ" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. За результатами даної перевірки, Інспекцією складено акт перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №33/11-02/02-06 від 23.01.2020(т.1 а.с. 17-39). Так перевіркою встановлено, що АТ "ТУРБОАТОМ" у період з 22 вересня 2018 року по 15 вересня 2019 року здійснювався забір води з підземних джерел (свердловин) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами. Термін дії попереднього дозволу на спеціальне водокористування до 09 листопада 2017 року. Крім того, перевіркою встановлено, що відповідач не забезпечує захист земель від засмічення земельної ділянки, оскільки в ході обстеження території товариства зафіксовано засмічення земельних ділянок біля цехів №66, 68, 60, 54, 72, 53, 169, біля складського господарства, біля котельної, біля конденсаторного корпусу, біля головного корпусу, біля складу №12, а саме на відкритому ґрунті виявлені сторонні предмети і матеріали, морфологічний склад яких визначено у додатках до акту. Відповідно до додатку до акту №33/11-02/02-06 (т.1 а.с. 40) морфологічний склад сміття - відходи тверді побутові, а саме відходи деревини. Позивачем зафіксовано параметри засмічення: довжина - 2 м, ширина - 1,42 м, товщина шару відходів - 0,3 м, об`єм - 0,25 куб. м, площа - 2,84 кв. м. Заміри проведено рулеткою вимірювальною металевою Р20УЗК зав.№100135 згідно ДСТУ 4179-2003. Обстеження проведено у присутності начальника БЕБ ВО і БП Толмачової М.О. Акт перевірки від 23.01.2020 №33/11-02/02-06 підписано представниками Державної екологічної інспекції у Харківській області, а з боку відповідача - заступником головного інженера Дегтяр М.І., начальником БЕБ ВО і БП Толмачовою М.О. та начальником ВО і БП Чернухою С.О Акт отримано представником АТ "ТУРБОАТОМ" - начальником відділу охорони та безпеки праці Чернуха С.О. 27 січня 2020 року. За результатами виявлених порушень Державною екологічною інспекцією у Харківській області винесено припис від 31.01.2020 №08/03-13 (т. 1 а.с. 41-44). Крім того, за результатами виявлених порушень позивачем 31.01.2020 щодо працівників відповідача було складено протоколи про адміністративне правопорушення: №002501 щодо ОСОБА_1 ; №002680 щодо ОСОБА_2; №002681 щодо ОСОБА_3, оскільки останні допустили розміщення (зберігання) відходів на відкритому ґрунті за адресою м. Харків, пр. Московський, 199 (т. 1 а.с. 45, 47, 49). Того ж дня позивачем винесено постанови по накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на зазначених вище осіб: №02-14/25 щодо ОСОБА_1 ; №02/14-23 щодо ОСОБА_2 ; №02-14/24 щодо ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 46, 48, 50). Відповідно до долучених до матеріалів справи квитанцій, зазначені особи сплатили накладені Державною екологічною інспекцією у Харківській області штрафи відповідно до постанов від 31.01.2020 (т. 1 а.с. 51-53). Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулась до АТ "ТУРБОАТОМ" з претензією №84 від 22.06.2020 на суму 310467,60 грн, в якій зазначено, що відповідачем заподіяно державі збитки внаслідок забору води із свердловини в період з 22.09.2018 по 15.09.2019 за відсутності дозволу на користування надрами, що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України Про надра(т. 1 а.с. 534-55). До претензії додано розрахунок збитків, який здійснено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (т. 1 а.с. 56). Відповідно до претензії №85 від 22.06.2020, АТ "ТУРБОАТОМ" завдано шкоди державі у розмірі 11365,10 грн, шляхом розміщення відходів на земельній ділянці з адресою м. Харків, пр. Московський, 199, що є порушенням ст. 17 Закону України "Про відходи", ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 35 Закону України "Про охорону земель" (т. 1 а.с. 57-58). До претензії додано розрахунок шкоди, який здійснено на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 №149 (т. 1 а.с. 59). Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем претензії №84 та №85 від 22.06.2020 отримані 26.06.2020, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 60). У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку завданої державні шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства, з даним позовом до Господарського суду Харківської області звернувся керівник Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, в якому просив суд стягнути з відповідача шкоду заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 321823,70 грн. Як зазначалося, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено повністю. Судом встановлено, що 09.11.2012 АТ "ТУРБОАТОМ" було отримано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4253, а саме свердловиною за адресою пр. Московський, 199 м. Харків. Строк дії спеціального дозволу на користування надрами встановлено на 5 років до 09.11.2017. 02.11.2017 Державним агентством водних ресурсів України АТ "ТУРБОАТОМ" було видано дозвіл на спеціальне водокористування № 81/хр/49д-17, строком дії до 02.11.2022. Разом з тим, 19.07.2017 АТ "ТУРБОАТОМ", з метою отримання нового Спеціального дозволу на користування надрами, завчасно, до закінчення дії попереднього Дозволу, звернулось до Державної служби геології і надр України із заявою з метою видобування прісної підземної води. Зазначена заява була повернута із зазначенням причини повернення документів - неспівпадіння назви родовища Турбінне (свердловина № 7464/41), вказаного в заяві, з доданими документами. 02.10.2017 листом № 37-547 Товариство вдруге звернулось до Держгеонадра з заявою про надання Спеціального дозволу на користування надрами, до якої було додано повний пакет документів. 30.07.2018 листом № 14638/03/12-18 друга заява Акціонерного товариства "ТУРБОАТОМ" № 37-547 від 02 жовтня 2017 року була також повернута Держгеонадрами. Судом враховано, що відповідачем завчасно та належним чином було реалізованого обов`язок щодо звернення до уповноваженого органу з метою отримання відповідного дозволу, а відтак дотримано покладені на нього обов`язки. В порушення норм діючого законодавства України строк розгляду заяви відповідача склав більше ніж 280 календарних днів, тобто, заява та документи АТ "ТУРБОАТОМ" були розглянуті поза межами встановлених законом строків і відповідь відповідачем отримано несвоєчасно. Одночасно суд врахував, що Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" було введено в дію 18 грудня 2017 року, тобто майже через два місяці з моменту подання АТ "ТУРБОАТОМ" другої заяви (№ 37-547 від 02 жовтня 2017 року), а відтак сторони повинні були керуватися чинними на момент звернення з заявою документами та нормами права. Суд дійшов висновку, що відповідач діяв добросовісно та вжив усіх належних заходів для своєчасного отримання нового Спеціального дозволу на користування надрами, та враховуючи не отримання негативного результату, мав правомірні очікування на розгляд питання щодо надання дозволу у строк визначений нормативними актами, зокрема пунктів 8-9 Порядку про надання дозволів. Суд констатував відсутність такої обов`язкової ознаки як вина, котра є неодмінною складовою суб`єктивної сторони складу цивільного правопорушення, а також протиправної поведінки АТ "ТУРБОАТОМ", як невід`ємну частину об`єктивної сторони правопорушення. Дослідивши клопотання відповідача про поновлення (продовження строку) на подання відзиву, судова колегія зазначає таке. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 було встановлено строк для подання відзиву до 23.02.2021. Відповідно до штампу організації поштового зв`язку, що міститься на поштовому конверті, в якому до суду надсилався відзив відповідача, судом встановлено, що поштове відправлення передано до пересилання 09.03.2021. Тобто відповідач направив до суду відзив з пропуском строку, встановленого судом. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву АТ "ТУРБОАТОМ" зазначає, що на підприємстві з 19.12.2020 по 01.02.2021 встановлено режим скороченої (неповної) тривалості робочого часу у зв`язку із запровадженням карантину. В подальшому режим скороченої тривалості робочого часу подовжено на лютий 2021 року, у зв`язку з чим юридичний відділ працює обмежено та за графіком. На підтвердження зазначених обставин відповідачем надано копію наказу від 14.12.2020 №86 "Про режим роботи у грудні 2020 р. та січні 2021 р.", копію наказу від 27.01.2021 №3 "Про встановлення режиму неповного робочого часу з 01 лютого 2021 р.". Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Згідно з п. 4 Прикінцевих положень ГПК України Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на подання відзиву та здійснюватиме розгляд справи з урахуванням викладених у ньому доводів. Надаючи оцінку підставам представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради прокурором, колегія суддів зазначає про таке. Згідно частини 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Частиною 4 цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом. Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Звертаючись до господарського суду з даним позовом, прокурор зауважує, що правовідносини, пов`язані з відшкодуванням шкоди внаслідок допущених порушень у сфері водокористування та поводження з відходами становлять суспільний інтерес. Внаслідок допущених АТ "ТУРБОАТОМ" порушень завдано шкоди навколишньому природному середовищу, яка залишається невідшкодованою, як наслідок держава втратила передбачену законом можливість отримання коштів, які могли бути спрямовані на відновлення природного середовища з метою виконання функцій і завдань держави. Факт протиправного та самовільного користування надрами, засмічення земельних ресурсів порушує інтереси держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, як органу уповноваженого державою на здійснення відповідних функцій. Разом з тим, Державною екологічною інспекцією у Харківській області не вживаються заходи захисту інтересів держави у судовому порядку щодо стягнення збитків нанесених державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Так, 29.07.2020 прокурор листом вих. №33-4439вих-20 звернувся до Державної екологічної інспекції у Харківській області із запитом щодо надання інформації та документів щодо проведення перевірок, виявлених порушень, визначення шкоди та вжиті заходи до правопорушників, зокрема АТ "ТУРБОАТОМ", стан усунення порушень та вжиті заходи. 10.08.2020 Державна екологічна інспекція у Харківській області повідомила органи прокуратури, що в добровільному порядку АТ "ТУРБОАТОМ" не сплачено збитки за заявленими претензіями. Та зазначила, що у зв`язку з відсутністю належного фінансування для сплати судового збору Інспекція не пред`являла відповідні позовні заяви, а також з метою представництва інтересів держави у сфері природоохоронного законодавства надала копії відповідних документів (т. 1 а.с. 64-65). З метою дотримання прокурором порядку, передбаченого ч. 4 ст. 23 Закону, Харківською місцевою прокуратурою № 3 листом від 12.08.2020 №33-4832вих-20 повідомлено Державну екологічну інспекцію у Харківській області про вжиття прокуратурою заходів представницького характеру, шляхом звернення з позовною заявою до суду (а.с. 66-67 т. 1). З даним позовом прокурор звернувся до суду 10.09.2020. У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів великої кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (пункт 6.43). Оскільки Державна екологічна інспекція у Харківській області протягом тривалого часу не зверталася до суду з позовом про відшкодування завданої державі шкоди, а навпаки самостійно повідомила органи прокуратури про відсутність у неї можливості здійснення захисту інтересів держави у суді, з метою захисту інтересів держави у сфері природоохоронного законодавства, судова колегія приходить до висновку, що органами прокуратури вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виконано у повному обсязі. Враховуючи зазначене, у органів прокуратури наявні підстави для представництва інтересів Державної екологічної інспекції у Харківській області в суді. При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 8 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Частиною 3 зазначеної статті унормовано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. За приписами ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Приписами частини 1 ст. 149, ст. 151 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством. Разом з цим, відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах. Відповідно до положень ст.ст. 46, 48 Водного кодексу України, водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це збір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Згідно з ст. 21 Кодексу України про надра, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених ст. 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. З матеріалів справи судом встановлено, що в період, за який позивачем здійснюється розрахунок завданих державі збитків (з 22.09.2018 по 15.09.2019) у відповідача був наявний дозвіл на спеціальне водокористування №81/ХР/49д-17 виданий Державним агентством водних ресурсів (сектор у Донецькій, Луганській та Харківській областях) від 02.11.2017, дійсний до 02.11.2020 (т. 1 а.с. 160-161). В той же час, судом встановлено, що 09.11.2012 АТ "ТУРБОАТОМ" було отримано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4253, а саме свердловиною за адресою пр. Московський, 199 м. Харків. Строк дії спеціального дозволу на користування надрами встановлено на 5 років до 09.11.2017. Наступний спеціальний дозвіл на користування надрами відповідач отримав 19.09.2019 (т. 1 а.с. 164). Отже, в період з 22.09.2018 по 15.09.2019 АТ "ТУРБОАТОМ" здійснював забір води за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, що підтверджується актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 23.01.2020, та не заперечується відповідачем. Акт позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 23.01.2020 є чинним, підписаний без зауважень, в судовому порядку не оскаржувався. Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Згідно із статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 (далі - Методика). Згідно із пунктами 9.1, 9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності). Державною екологічною інспекцією у Харківській області зроблено розрахунок збитків, заподіяних державі самовільним забором води відповідно до Методики за період з 22.09.2018 по 15.09.2019, розмір яких склав 310467,60 грн. При цьому, здійснюючи розрахунок шкоди за період з 22.09.2018 по 15.09.2019, позивачем використано звіти відповідача форми №2ТП-водогосп за 2018 та 2019 роки, та враховано використання відповідачем об`єм води у розмірі 71,2 тис. куб.м води в період з 01.10.2018 по 01.08.2019. Відповідно до п. 255.5.2 ст. 255 ПК України ставка рентної плати за воду становить 87,21 грн/100 куб.м. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків за забір води із свердловини за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, колегія суддів встановила, що він є арифметично правильним. Відповідачем не оспорюється розмір розрахованих збитків у розмірі 310467,60 грн. Самовільне використання водних ресурсів без видачі дозволу на спеціальне водокористування відповідачеві є самостійною підставою для відшкодування збитків (Постанова КГС у складі Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі №910/8682/16). Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність вини у діях відповідача, оскільки останнім вчинено всі необхідні дії для отримання спеціального дозволу на користування надрами, та враховуючи неотримання негативного результату від органів Держгеонадр, відповідач мав правомірні очікування на розгляд питання та надання дозволу у визначений законом строк, колегія суддів зазначає про таке. 19.07.2017 АТ "ТУРБОАТОМ", з метою отримання нового Спеціального дозволу на користування надрами, до закінчення дії попереднього Дозволу, звернулось до Державної служби геології і надр України із заявою № 37-417 (т. 1 а.с. 145) 08.09.2017 листом № 20388/03/12/17 Держгеонадра повернули відповідачу вищевказану заяву з документами, із зазначенням причини повернення документів - неспівпадіння назви родовища Турбінне (свердловина № 7464/41), вказаного в заяві, з доданими документами. 02.10.2017 листом № 37-547 Товариство вдруге звернулось до Держгеонадра з заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами, до якої було додано повний пакет документів (т. 1 а.с. 148). 15.05.2018 листом № 37-225 відповідачем було повідомлено Держгеонадр про зміну назви у зв`язку із зміною найменування акціонерного товариства з Публічного акціонерного товариства "Турбоатом" на Акціонерне товариство "ТУРБОАТОМ". 30.07.2018 листом № 14638/03/12-18 друга заява АТ "ТУРБОАТОМ" № 37-547 від 02.10.2017 була повернута Держгеонадрами із зазначенням причини повернення: назва і тип Товариства після зміни назви не узгоджується із назвою і типом Товариства, від імені якого було подано заяву на отримання дозволу, а також зазначено про необхідність проведення процедури оцінки впливу на навколишнє середовище запланованої діяльності з видобутку прісної підземної води, оскільки 18 грудня 2017 року вступив в силу Закон України "Про оцінку впливу на довкілля". І лише 23.04.2019 Товариство повторно звернулося до Держгеонадра із заявою про отримання спеціального дозволу на користування надрами. Та лише 19.09.2019 відповідачем було отримано спеціальний дозвіл на користування надрами. Тобто АТ "ТУРБОАТОМ" після повернення Держгеонадрами 30.07.2018 заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами, не маючи спеціального дозволу на користування надрами, усвідомлюючи протиправність власних дій, продовжувало здійснювати забір води у зазначений позивачем в розрахунку період, а саме з 01.10.2018 по 01.08.2019. Враховуючи, що заява відповідача про надання спеціального дозволу на користування надрами була повернута 30.07.20218 Держгеонадрами, колегія суддів вважає помилковим твердження суду першої інстанції про наявність у відповідача правомірних очікувань у період з 01.10.2018 по 01.08.2019 на розгляд питання щодо надання дозволу. Твердження відповідача про відсутність вини у його діях у зв`язку з неправомірністю тривалого розгляду заяви товариства на надання дозволу, необґрунтованою відмовою у видачі дозволу та повернення відповідної заяви відповідача, колегія суддів не приймає, оскільки АТ "ТУРБОАТОМ" не оскаржувало зазначені дії та бездіяльність органів Держгеонадра, як не оскаржувало виданий Державною екологічною інспекцією у Харківські області акт перевірки від 23.01.2020 та припис від 31.01.2020. Доказів зворотного відповідачем до матеріалів справи не надано. Аналогічної думки притримується і Верховий Суд у постанові від 12.11.2019 у справі №914/2436/18. Колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №923/771/16, оскільки у згаданій справ відповідач, звернувшись до Держгеонадра до закінчення строку дії спеціального дозволу, продовжував користуватися надрами і після закінчення строку його дії, тривалий час очікуючи відповіді від уповноваженого органу на своє звернення. Однак у даній справі, відповідач, отримавши відмову у видачі дозволу від Держгеонадра, після закінчення строку дії попереднього спеціального дозволу продовжував користуватися надрами. На думку колегії суддів відповідачем не доведено правомірності своєї поведінки, що полягає у користуванні надрами після закінчення строку дії спеціального дозволу, повернення Держгеонадрами заяви відповідача на доопрацювання та до отримання нового спеціального дозволу на користування надрами. Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на користування надрами, всупереч чинного законодавства, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389; а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача виражена у самовільному користуванні надрами. Щодо посилання відповідача на положення ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Тобто видобування води може здійснюватися без спеціальних дозволів зокрема землевласниками та землекористувачами. Водночас, доказів оформлення та реєстрації права землекористування відповідачем до суду надано не було. Твердження скаржника, що земельна ділянка за адресою м. Харків, пр. Московський, 199 була передана у користування відповідачу на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих №370 від 31.03.1948, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначене рішення АТ "ТУРБОАТОМ" до суду не надано. Рішення Господарського суду Харківської області від 11.03.2010 у справі №16/174-08, на яке посилається відповідач, не підтверджує того, що відповідач є належним землекористувачем, оскільки у вказаній справі розглядалося питання самовільного зайняття земельної ділянки АТ "ТУРБОАТОМ" за адреосю м. Харків, пр. Московський, 199, та судом було встановлено, що в даному випадку має місце фактичне використання земельних ділянок БЕЗ ПРАВОВСТАНОВЛЮЮЧОГО документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) про надання у користування земельними ділянками, отже дії ВАТ "Турбоатом" з використання спірних земельних ділянок, не можуть бути кваліфіковані як "самовільне зайняття земельної ділянки". Крім того, у акті перевірки від 23.01.2020 №33/11-02/02-06 зазначено, що у АТ "ТУРБОАТОМ" речові права на земельні ділянки, зокрема і за адресою пр. Московський, 199 в м. Харків, відсутні. Отже, відповідач не є суб`єктом, до якого можуть бути застосовані положення ч.1 ст. 23 Кодексу України про надра. Щодо порушення відповідачем природоохоронного законодавства, а саме засмічення земельної ділянки, судова колегія зазначає наступне. Відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи" відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Згідно із статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. За приписами статті 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам; забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів. Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Як передбачено статтею 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Згідно із статтею 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України. Як зазначалося, актом Державної екологічної інспекції у Харківській області від 23.01.2020 №33/11-02/02-06 зафіксовано, що відповідач не забезпечує захист земель від засмічення земельної ділянки, оскільки в ході обстеження території товариства зафіксовано засмічення земельних ділянок біля цехів №66, 68, 60, 54, 72, 53, 169, біля складського господарства, біля котельної, біля конденсаторного корпусу, біля головного корпусу, біля складу №12, а саме на відкритому ґрунті виявлені сторонні предмети і матеріали, морфологічний склад яких визначено у додатках до акту. Відповідно до додатку до акту №33/11-02/02-06 (т.1 а.с. 40) морфологічний склад сміття - відходи тверді побутові, а саме відходи деревини. Позивачем зафіксовано параметри засмічення: довжина - 2 м, ширина - 1,42 м, товщина шару відходів - 0,3 м, об`єм - 0,25 куб. м, площа - 2,84 кв. м. Заміри проведено рулеткою вимірювальною металевою Р20УЗК зав.№100135 згідно ДСТУ 4179-2003. Обстеження проведено у присутності начальника БЕБ ВО і БП Толмачової М.О. Акт перевірки від 23.01.2020 №33/11-02/02-06 підписано представниками Державної екологічної інспекції у Харківській області, а з боку відповідача - заступником головного інженера Дегтяр М.І., начальником БЕБ ВО і БП Толмачовою М.О. та начальником ВО і БП Чернухою С.О, та отримано представником АТ "ТУРБОАТОМ" - начальником відділу охорони та безпеки праці Чернуха С.О. 27 січня 2020 року. Як вбачається з матеріалів справи, жодних зауважень щодо зафіксованих у акті та додатку №1 до нього порушень відповідачем не висловлено. Жодних дозволів на розміщення відходів на земельній ділянці відповідачем до матеріалів справи не надано. За результатами виявлених порушень Державною екологічною інспекцією у Харківській області винесено припис від 31.01.2020 №08/03-13 (т. 1 а.с. 41-44), згідно якого: - п. 10 - не допускати змішування відходів; - п.11. - забезпечити захист земель від засмічення земельної ділянки та вживати заходи щодо запобігання негативному і еколого небезпечному впливу на земельні ділянки; - п. 12 - не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях. Крім того, за результатами виявлених порушень позивачем 31.01.2020 щодо працівників відповідача було складено протоколи про адміністративне правопорушення: №002501 щодо ОСОБА_1 ; №002680 щодо ОСОБА_2; №002681 щодо ОСОБА_3, оскільки останні допустили розміщення (зберігання) відходів на відкритому ґрунті за адресою м. Харків, пр. Московський, 199 (т. 1 а.с. 45, 47, 49). Того ж дня позивачем винесено постанови по накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на зазначених вище осіб: №02-14/25 щодо ОСОБА_1 ; №02/14-23 щодо ОСОБА_2 ; №02-14/24 щодо ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 46, 48, 50). Відповідно до долучених до матеріалів справи квитанцій, зазначені особи сплатили накладені Державною екологічною інспекцією у Харківській області штрафи відповідно до постанов від 31.01.2020 (т. 1 а.с. 51-53). Як свідчать матеріали справи, акт перевірки, припис Державної екологічної інспекції у Харківській області, постанови про накладення адміністративних стягнень на винних у засміченні земельної ділянки відповідачем не оскаржувалися та не були визнані незаконними чи скасовані. Відповідно до претензії №85 від 22.06.2020, АТ "ТУРБОАТОМ" завдано шкоди державі у розмірі 11365,10 грн, шляхом розміщення відходів на земельній ділянці з адресою м. Харків, пр. Московський, 199 (т. 1 а.с. 57-58). До претензії додано розрахунок шкоди, який здійснено на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 №149 (т. 1 а.с. 59). Порядок визначення розмірів відшкодування шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства регламентовано Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 № 149) (далі - Методика). Відповідно до розділу 3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням. Згідно п. 5.5. Методики розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою: РШЗ = А x Б x ГОЗ x ПДЗ x КЗЗ x КНВ x КЕГ, де РШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100; ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв.м; ПДЗ - площа засміченої земельної ділянки кв.м; КЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; КНВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком

2. Перевіривши розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки відходами, судова колегія встановила, що він відповідає Методиці та є арифметично правильним. А тому, колегія суддів приходить до висновку про правомірність вимог прокурора про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки відходами у розмірі 11356,10 грн. Проте, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, судом першої інстанції взагалі проігноровано вимоги прокурора в цій частині, судом до досліджувалися доводи позивача, не надавалася оцінка діям відповідача щодо заподіяння шкоди державі шляхом засмічення земельної ділянки відходами. Разом з тим, рішенням Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 у справі №922/2933/20 у задоволенні позовних вимог було відмолено повністю. Враховуючи зазначене, судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було належним чином досліджено обставини, що мають значення для справи, а оскаржуване рішення ухвалене при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури та про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог прокурора. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції із ухваленням нового рішення, у відповідності до ст. 129 ГПК України, витрати прокурора зі сплати судового збору за подання позовної заяви і апеляційної скарги покладаються на відповідача. Керуючись статтями 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 статті 275, п. 1, п. 4 ч. 1 статті 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити. Рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 у справі №922/2933/20 скасувати. Ухвалити у справі №922/2933/20 нове рішення, яким позов Керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Акціонерного товариства "ТУРБОАТОМ" про стягнення шкоди заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 321823,70 грн задовольнити. Стягнути з Акціонерного товариства "ТУРБОАТОМ" (просп. Московський, 199, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код 05762269) на користь держави на р/р UA518999980333139331000020010, УК Немишлянського району м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999669, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", в установі банку - Казначейство України (ЕАП) шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 321823,70 грн. Стягнути з Акціонерного товариства "ТУРБОАТОМ" (просп. Московський, 199, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код 05762269) на користь Харківської обласної прокуратури (вул. Б. Хмельницького, 4, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108, р/р UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України; код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800) судовий збір за звернення з позовною заявою у розмірі 4827,36 та судовий збір за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 7241,03 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286 - 289 ГПК України. У судовому засіданні 05.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 12.04.2021. Головуючий суддя І.А. Шутенко Суддя М.М. Слободін Суддя В.С. Хачатрян