Ухвала КАС ВС № 160/2650/20

УХВАЛА 12 серпня 2021 року м. Київ справа № 160/2650/20 адміністративне провадження № К/9901/27740/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Громадської організації "Платформа громадський контроль" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 160/2650/20 за позовом Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Громадська рада при Дніпровській міській раді про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та нечинним рішення, ВСТАНОВИВ: 29 липня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України. Громадська організація "Платформа громадський контроль" (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Громадська рада при Дніпровській міській раді, в якому просила: - визнати протиправним та нечинним рішення Дніпропетровської міської ради від 19.02.2020 року №65/54 "Про затвердження персонального складу Громадської ради при Дніпровській міській раді та внесення змін до Положення про Громадську раду при Дніпровській міській раді"; - визнати протиправним та нечинним Положення про Громадську раду при Дніпровській міській раді (зі змінами), затверджене рішенням Дніпропетровської міської ради від 24.07.2019 року №94/47 "Про затвердження Положення про Громадську раду при Дніпровській міській раді"; - визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, що полягає у не створенні ініціативної групи для формування нового складу Громадської ради при Дніпровській міській раді шляхом рейтингового голосування на установчих зборах або рейтингового електронного голосування; - зобов`язати Дніпровську міську раду створити ініціативну групу для формування нового складу Громадської ради при Дніпровській міській раді шляхом рейтингового голосування на установчих зборах або рейтингового електронного голосування. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року було змінено мотивувальну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі №160/2650/20 за позовом Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Громадська рада при Дніпровській міській раді про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та нечинним рішення, виклавши її в новій редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року залишено без змін. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України, в редакції яка діє з 08 лютого 2020 року, підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Так, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржує судові рішення з підстав, викладених у п.1, 4 ч.4 ст.328 КАС України, проте зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона подана на підставі п.1, 3 ч.4 ст.328 КАС України. У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Скаржник вказав, що відсутній висновок Верховного Суду відносно застосування Постанови КМУ №996 від 03.11.2020 в частині визначення моменту, з якого обраховується строк повноважень громадської ради. Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт та зазначення щодо якого саме питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній такий висновок. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися. Крім того, скаржник вказав, що судом апеляційної інстанції не було враховано правову позицію Верховного Суду України у справі №855/118/19, №855/57/19, №501/3247/15-а, №308/10154/16-а, №243/9146/16-а, а також позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/589/19. При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судом було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Таких висновків заявник не зазначив, а касаційна скарга лише містить по тексту загальні посилання на приклади постанов Верховного Суду з їх повним цитуванням, без зазначення конкретного висновку, який заявник касаційної скарги вважає таким, що не був застосованим судом апеляційної інстанції. Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань містить лише детально викладені фактичні обставини справи, незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та цитування норм законодавства. При цьому, касаційна скарга не містить вказівки на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. У касаційній скарзі не зазначено, який саме висновок необхідно сформулювати та на підставі аналізу яких актів законодавства. З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України. Повернення Верховним Судом касаційної скарги не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи. Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на відсутність підпису особи, що її подала, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Громадської організації "Платформа громадський контроль" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 160/2650/20 за позовом Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Громадська рада при Дніпровській міській раді про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та нечинним рішення - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддяН.А. Данилевич