Постанова 4855 № 640/3416/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3416/21 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г.В., суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі № 640/3416/21 (розглянуту у спрощеному позовному провадженні) за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А : У лютому 2021 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі - ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправною відмову у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати. зазначеної у довідці Київської обласної прокуратури № 21ф-363 від 22.10.2020 без обмежень її максимальним розміром; - зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Київської обласної прокуратури № 21ф-363 від 22.10.2020 без обмежень її максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийнята відмова відповідача є необґрунтованою, незаконною та такою, що грубо порушує його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення. Як стверджує позивач, при перерахунку його пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Водночас, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Крім того, враховуючи те, що позивач є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена до 01.01.2016, до її розміру не можуть застосовуватись обмеження максимальним розміром, які визначені Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2021 адміністративний позов задоволено повністю. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2021 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що з 01.01.2015 законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делегував Уряду. При цьому, перерахунок пенсії прокурорам обласних прокуратур та спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур) здійснюється з 01.10.2020 на підставі довідок про розмір заробітної плати (грошове забезпечення) станом на 11.09.2020. Відповідно до поданої позивачем заяви від 26.10.2020 та норм чинного законодавства, останньому проведено перерахунок пенсії з 01.10.2020 згідно наданої довідки про розмір заробітної плати станом на 11.09.2020, виданої Київською обласною прокуратурою за « 21ф-363 від 22.10.2020. Розмір пенсії позивача з 01.10.2020 з обмеженням становить 17120, 00 грн. Підстави для проведення перерахунку пенсії по заяві від 27.11.2020 без обмеження її максимального розміру правові підстави відсутні. Питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Позивачем відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надано. Відповідно до положень статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Згідно зі статтями 315, 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 14.10.2002 отримує пенсію за вислугу років та перебуває на обліку ГУ ПФУ в м. Києві. 22.10.2020 Київською обласною прокуратурою ОСОБА_1 видана довідка №21ф-363 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 11.09.2020 за відповідною (прирівняною) посадою «старшого помічника прокурора області» - посади, з якої позивач вийшов на пенсію з урахуванням фактично отримуваних виплат і умов праці, що існували на момент звільнення. Зазначені обставини учасниками справи не заперечуються. Як повідомив позивач, відповідно до його заяви відповідачем здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2020 згідно наданої довідки про розмір заробітної плати, виданої Київською обласною прокуратурою, однак обмежив її максимальний розмір десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, тобто у розмірі 17 120,00 грн. 27.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії, яка 27.11.2020 зареєстрована за № 16664. За результатами вказаного звернення позивача ГУ ПФУ в м. Києві листом від 03.12.2020 №2600-0306-8/171555 повідомило позивачу, що відповідно до поданої заяви від 26.10.2020 та норм чинного законодавства ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.10.2020 згідно наданої довідки про розмір заробітної плати станом на 11.09.2020, виданої Київською обласною прокуратурою за №21ф-363 від 22.10.2020. Розмір пенсії з 01.10.2020 з обмеженням становить 17 120,00 грн., при цьому повідомлено, що для проведення перерахунку пенсії по заяві від 27.11.2020 без обмеження її максимального розміру правові підстави відсутні. Незгода позивача із вказаною відмовою у здійсненні перерахунку зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачу пенсія була призначена у 2002 році, отже, до розміру його пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих визначалося ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. № 1789-ХІІ (надалі - Закон №1789-ХІІ). Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Частиною 12 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Згідно з ч. 17 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. До ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких, наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. 14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ). Частина 20 ст. 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Отже, первісна редакція ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VІІ та ч. 17 (з 01.10.2011 - 18) ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015. Водночас, з 15.07.2015 втратив чинність Закон № 1789-XII (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів). 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; ч. 20 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: «

20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Таким чином, з моменту призначення ОСОБА_1 пенсії, відповідно до Закону №1789-ХІІ, до ст. 50-1 цього Закону неодноразово вносилися зміни. У той же час, змінена редакція ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ та положення інших законів з питань пенсійного забезпечення суттєво звужують і обмежують зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, оскільки передбачають зменшення розміру пенсії у відсотках до заробітної плати, запроваджують обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. У рішенні від 05.04.2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч. 1 ст. 58), тобто дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Проаналізувавши наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при перерахунку пенсії позивачу, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, з урахуванням посадового окладу, надбавки за класний чин, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливої роботи, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, підвищення окладу працівникам, які здійснюють нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших заходів примусового характеру, щомісячної премії, отже внесені Законами № 3668-VІ, №76-VІІІ зміни до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосувалися порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 по справі №583/2264/17, від 31.07.2019 по справі № 569/4150/16-а. Обґрунтовуючи обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, відповідач посилається на положення абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII. Згідно абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень. У той же час, зазначену норму введено Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Згідно із п. 2 Прикінцевих положень дія цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016. Тобто, як вбачається з п. 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ, цей Закон набирає чинності з 01.01.2016 та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016. Крім того, п. 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 01.01.2017. З наведеного слідує, що законодавець чітко визначив коло суб`єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не може належати, оскільки в межах спірних правовідносин має місце перерахунок пенсії, а не призначення пенсії вперше. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 360/1428/17, в якій зазначено, що дія положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII щодо значення максимального граничного розміру пенсії (обмеження) застосовуються до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 (пункт 2 Прикінцевих положень цього Закону). Враховуючи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача з 2002 року та отримує пенсію за вислугу років, відтак, обмеження, передбачені дією положень вказаного Закону № 911-VIII, не поширюються на позивача, оскільки пенсія йому призначена до набрання ним чинності в 2016 році. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що наведені вище положення, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, в цілому визнано неконституційним відповідно до Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р (11)2019. В частині тверджень апелянта про те, що позовна вимога щодо відсоткового розрахунку пенсії та розрахунок пенсії без обмеження максимального розміру пенсії є передчасною, оскільки Управління в зазначеній частині не відмовляло у перерахунку спростовується змістом листа від 03.12.2020 №2600-0306-8/171555, який міститься в матеріалах справи (а.с. 11-13). Обставини, які б містили підстави для обмеження максимального розміру пенсії позивача в матеріалах справи відсутні. Зважаючи на те, що відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2020 з встановленням обмеження при виплаті пенсії у її граничному максимальному розмірі, яка не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, належним способом захисту порушеного права позивача на належний йому розмір соціального забезпечення є визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в місті Києві у здійсненні перерахунку пенсії позивача з урахуванням процентного розміру пенсії за вислугу років 90% від місячної заробітної плати та без обмеження пенсії максимальним розміром та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження максимальним розміром пенсії, на підставі довідки Київської обласної прокуратури № 21ф-363 від 22.10.2020, з виплатою різниці між фактично отриманою та перехованою сумою пенсії, що і було вірно враховано судом першої інстанції. Колегія суддів переглянула оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги. При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені ст.ст. 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя Г. В. Земляна Судді: Є. І. Мєзєнцев В. В. Файдюк