Постанова 4807 № 334/7325/20

Дата документу 10.08.2021 Справа № 334/7325/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 року м. Запоріжжя Єдиний унікальний № 334/7325/20 Провадження № 22-ц/807/2934/21 Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кримської О.М. (суддя-доповідач), суддів: Дашковської А.В., Кочеткової І.В., за участю секретаря судового засідання Волчанової І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про визнання недійсним договору з надання послуг з управління багатоквартирним будинком, захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди, В С Т А Н О В И В : У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя із позовом до КП «Запоріжремсервіс» ЗМР про визнання недійсним договору з надання послуг з управління багатоквартирним будинком, захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520 КП «Запоріжремсервіс» визначено управителем багатоквартирних будинків у частині Дніпровського району м. Запоріжжя. Відповідачем у список будинків для виконання ним функцій управителя було включено і будинок АДРЕСА_1 , де проживає позивач. Відповідний договір на надання послуг підписав замість нього представник міської влади. Особисто він цього договору ніколи не бачив, оскільки йому його не надали. Відповідач лише частково здійснює прибирання прибудинкової території. Всі інші роботи по утриманню будинку (прибирання внутрішньобудинкових приміщень, їх освітлення, освітлення подвір`я, ремонт дверей у парадне та заміна замків на цих дверях, ремонт стін дому зі сторони подвір`я тощо) мешканці будинку роблять власними силами та за власний рахунок. 08.04.2019 він направив відповідачу скаргу про те, що вони не прибирають територію, а навпаки скидають на неї сміття. У відповідь отримав листа від 11.05.2019 №1482/01-09, в якому зазначено, що він має прибирати територію навколо його гаражу самостійно. При цьому, відповідач виставляє йому рахунки за утримання будинку, тобто, за ті послуги, які насправді не надають. Спірний договір, підписаний представником місцевої влади, суперечить положенню ЦК України про спрямування правочину на реальне настання правових наслідків. Крім цього, в порушення ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач не виконав зобов`язання створити окремий банківський рахунок для накопичення коштів співвласників будинку і подальшого їх використання у ремонтах будинку. Відповідач не планує ніяких ремонтів будинку, тобто в його діях відсутня «спрямованість на реальне настання правових наслідків». Вважає, що спірний договір має бути визнаний недійсним. Ним направлена відповідачу заява від 25.06.2019 про відмову від спірного договору. У листі - відповіді від 04.07.2019 №2150/01-09 відповідач визнав: «Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладений... уповноваженою особою органу місцевого самоврядування, може бути достроково розірваний у випадках та порядку, визначених законом». Але, відповідач щомісяця виставляє йому рахунки із недостовірними даними, які щомісяця збільшуються. Приблизно раз у квартал представник відповідача кладе у загальнодоступне місце - на батарею у парадному, де розташована його квартира, попередження про несплату боргів за послугу з управління. У попередженні крім неправдивої суми заборгованості, зазначені погрози вчинити проти нього певні дії у випадку, якщо він не сплатить кошти. Усі мешканці будинку, які проживають у парадному №5, розшукуючи документи, направлені їм особисто, переглядають ці попередження і дізнаються про нібито існування його заборгованості за житлові послуги. Таким чином відбувається поширення недостовірної інформації. Також, відповідач щомісяця надає цю неправдиву інформацію до Управління соціального захисту Дніпровського району м. Запоріжжя, а через них - до AT «Ощадбанк». Вважає, що відповідачем порушене його право на повагу до гідності та честі. Він є інвалід 2 групи із діагнозом: гіпертонія, стенокардія та інше. Порушення відповідачем його прав і законних інтересів завдали йому душевні страждання та провокують у нього погіршення здоров`я: скачки артеріального тиску, інші хвороби судин, безсоння, нервовість. Вважає, що 34 тисячі гривень (еквівалент однієї тисячі євро) є справедливою компенсацією за нанесену йому моральну шкоду. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 26.06.2021 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а також те, що судом неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що на думку позивача, судом першої інстанції не враховано, що договір утримання багатоквартирного будинку був укладений лише на рік, а також був достроково розірваний на підставі його заяви від 25.06.2019. В обґрунтування вказаних доводів ОСОБА_1 посилався на положення ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ч. 2 ст. 214 ЦК України. Також позивач посилаючись на положення цивільного законодавства щодо свободи договору зазначив, що він не укладав договорів з відповідачем, але останній насильно застосовуючи тиск та погрози намагається змусити позивача платити йому кошти. ОСОБА_1 вважає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не був справедливим та неупередженим, оскільки не надав оцінки виступам сторін у судовому засіданні та ненаданням представником відповідача відповідей на його питання. 23 липня 2021 року до Запорізького апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла уточнена апеляційна скарга у цій справі. В обґрунтування уточненої апеляційної скарги ОСОБА_1 вказав, що 14.07.2021 вперше отримав копію договору № 1049-90 від 06.09.2017, який замість нього був підписаний заступником міського голови. Як переконався позивач вищеназваний договір за своєю формою не відповідає нормам ст. 1031 ЦК України, оскільки нотаріально не посвідчений, а відтак є нікчемним. Також позивач в уточненій апеляційній скарзі просить стягнути з Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» 2956,63 грн. сплачених ОСОБА_1 на виконання нікчемного договору. КП «Запоріжремсервіс» було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечувало проти задоволення апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості. Як зазначив відповідач, КП «Запоріжремсервіс» визначено домоправителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжя за об`єктом конкурсу № 3 (Вознесенівський, Заводський та частково, Дніпровський райони міста) відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 520 від 01.09.2018. Вказаним рішенням було встановлено обов`язок підприємства розпочати надання послуг з управління з 10.11.2017. Відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», у разі якщо протягом одного року з дати набрання чинності Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено ОСББ, не прийняли рішення про форму управління будинком - управління ним здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. Оскільки мешканці будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не створили об`єднання співвласників, відповідач на законних підставах надає послуги з обслуговування вказаного будинку. Рішення про розірвання договору з управителем належить до повноважень зборів співвласників будинку. Також відповідач зазначив, що підприємство жодним чином не поширювало недостовірну інформацію про позивача. Наявна заборгованість на особовому рахунку ОСОБА_1 виникла у зв`язку з неналежним виконанням споживачем своїх обов`язків щодо сплати отриманих послуг. Представник КП «Запоріжремсервіс» в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явився, повідомлений про дату, місце, час розгляду справи. Причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань не направляв. Колегія суддів, ураховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, ухвалила розглядати справу за відсутності представника КП «Запоріжремсервіс», який не прибув в судове засідання. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя» (далі - Рішення № 520) управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі, згідно з Додатком № 3 до цього рішення, за об`єктом конкурсу (група будинків) № 3 призначений відповідач - КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради. Уповноважено заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бородая О.М. укласти договір з надання послуг з управління багатоквартирними будинками міста Запоріжжя від імені власників багатоквартирних будинків з переможцями конкурсу (а.с. 6). 06.09.2017 співвласники багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від імені яких діяв заступник голови Запорізької міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради Бородай О.М., з однієї сторони та КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, з іншої сторони, уклали Договір № 1049-УБ про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. 08.04.2019 позивач направив відповідачу скаргу, в якій зазначив, що у рахунку на сплату житлово-комунальних послуг за січень 2019 року в графі « утримання будинку» з невідомих причин не нарахована субсидія та просив зробити перерахунок оплати комунальних послуг із нарахуванням субсидії, а також вимогою вжити дії щодо прибирання території належного позивачу гаража, яку засмічують працівники відповідача ( а.с.7). 11.05.2019 за № 1482/01-19 відповідач надав позивачу відповідь на скаргу, відповідно до якої, для вирішення питання, щодо нарахування субсидії рекомендовано звернутися до Управління соціального захисту населення по своєму району. Також, позивачу повідомлено, що робітнику з комплексного прибирання надано попередження щодо складування листя в іншому від гаража місці ( а.с.8). 25.06.2019 позивач направив відповідачу заяву, в якій зазначив, що вважає відсутнім, неукладеним договір між ними з надання послуг ( а.с.9). 04.07.2019 відповідач надав позивачу відповідь на заяву, в якій роз`яснив, що співвласники багатоквартирного будинку мають право на укладення прямого договору, в якому вони визначаються з переліком складових послуг з управління багатоквартирним будинком та їх періодичністю ( а.с.10-11). В матеріалах справи містяться Попередження та оголошення КП «Запоріжремсервіс» , в яких зазначено, що за мешканцями кв. АДРЕСА_2 рахується прострочена заборгованість, яку пропонується сплатити та уберегти себе від негативних наслідків у виді пені та погіршення санітарно-технічного стану будинку та його поступової руйнації ( а.с.17,18). Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині того, що він не укладав договорів з відповідачем, але останній насильно застосовуючи тиск та погрози намагається змусити позивача платити кошти, слід зазначити наступне. Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України від 14 травня 2015 року № 417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон № 417-VIII), предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку. Вказаний закон є спеціальним до вказаних правовідносин. За змістом статей 1, 9 Закону № 417-VIII управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Як передбачено ч. 1,2 ст. 10 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням. Матеріали справи не підтверджують, що у будинку, в якому проживає позивач, у встановленому законом порядку було створено ОСББ чи прийнято відповідне рішення про форму управління багатоквартирним будинком. Відповідно до п.5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», зі змінами від 14.06.2016, в разі, якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом, співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі, якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово - комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таких органом. У такому разі ціна за послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. У період від оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку до моменту визначення переможців конкурсу і укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій продовжують надавати у відповідних багатоквартирних будинках виконавці таких послуг, які надавали відповідні послуги до початку проведення конкурсу. Якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк Відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01 вересня 2017 року №520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя» за результатами проведеного конкурсу призначено управителя Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради по групі будинків - лот №3 (Заводський, Вознесенівський і частково Дніпровський райони). Виконавчий комітет Запорізької міської ради вищезазначеним рішенням уповноважив заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бородай О.М. укласти договір з надання послуг з управління багатоквартирними будинками м. Запоріжжя від імені власників багатоквартирних будинків з переможцями конкурсу, договір відповідав умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, що співвласники будинку по АДРЕСА_1 станом на 01 вересня 2017 року не визначили форму управління багатоквартирним будинком, то згідно вимог Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) та на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01 вересня 2017 року №520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя», як переможця з конкурсу з призначення управителя багатоквартирними будинками, в тому числі у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , призначено управителем - Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради. Пунктом 6 розділу V Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 150 від 13 червня 2016 року передбачено, що договір про надання послуги за кожним багатоквартирним будинком, що входив в об`єкт конкурсу, строком на один рік від імені співвласників багатоквартирного будинку підписує уповноважена особа виконавчого органу місцевої ради, за рішенням якого призначається управитель. На підставі Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" та Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 150 від 13 червня 2016 року (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) 06 вересня 2017 року по кожному окремому будинку співвласниками багатоквартирного будинку в особі уповноваженого виконавчим комітетом Запорізької міської ради заступником голови Запорізької міської ради Бородай О.М. укладено договір № 1049-УБ про надання послуги з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_1 визначено перелік послуг з управління будинком, їх вартість та загальна ціна послуги ( а.с.31-37). Як передбачено статтею 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Направлення відповідачем на адресу позивача листів та повідомлень з інформацією щодо поточного стану розрахунків між домоправителем та співвласником ОСОБА_1 , вимог про належне виконання обов`язку щодо утримання житла та письмового роз`яснення невиконання зобов`язань передбачених законодавством, не можна розцінювати як дії, направлені на приниження честі та гідності позивача. Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Як вже зазначалось вище, питання управління багатоквартирним будинком в тому числі визначення управителя та його відкликання і обрання уповноваженої особи для розірвання договору з управителем віднесено Законом до повноважень зборів співвласників. При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що ОСОБА_1 був уповноважений зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , на розірвання договору з управителем КП «Запоріжремсервіс». За відсутності повноважень на розірвання договору з управителем, направлення 25 червня 2019 року позивачем ОСОБА_1 , як мешканцем будинку, на адресу КП «Запоріжремсервіс» заяви про відмову від договору не впливає на строк його дії та чинність такого договору. Як вже зазначалось вище, Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління. Відповідно до положень ст. 11 вказаного Закону, управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. Типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком був затверджений постановою КМУ від 5 вересня 2018 р. №

712. Вказана типова форма, як і спеціальний Закон № 417-VIII не передбачає необхідності нотаріального посвідчення договору, що укладається із управителем багатоквартирного будинку, яким в даному випадку є КП «Запоріжремсервіс». У постанові Верховного Суду від 09.01.2019 року у справі №759/2328/16-ц зроблено висновок, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсності не вимагається рішення суду (ч.2 ст. 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позиції юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу. Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). За приписами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18). За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Оскільки відповідність оспорюваного договору положенням типового договору, затвердженого постановою КМУ від 5 вересня 2018 р. № 712, позивачем не оспорювалась, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №1049-УБ від 06.09.2017 укладений між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та КП «Запоріжремсервіс» ЗМР підписаний від імені співвласників будинку уповноваженою особою на відповідній правовій підставі, а спеціальний закон та типова форма не вимагали нотаріального посвідчення такого договору, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо нікчемності оспорюваного договору. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що інформація, яка відображена у повідомленнях КП «Запоріжремсервіс» ЗМР про наявність у позивача заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком не може вважатись недостовірною інформацією, а факти її поширення саме відповідачем не доведені належними та допустимими доказами. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (17 квітня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18). Отже, вимоги ОСОБА_1 , викладені в уточненій апеляційній скарзі, щодо повернення коштів сплачених на користь КП «Запоріжремсервіс», є новими позовними вимогами, що не були предметом розгляду суду першої інстанції та виходять за межі обов`язків суду апеляційної інстанції при перегляді рішення у цивільній справі. Згідно із ст. 77 ЦПК України Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Як передбачено ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Оскільки неналежне, на думку позивача виконання КП «Запоріжремсервіс» умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, не входить до предмету доказування у справі про визнання недійсним договору з надання послуг, захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди, тому вказаним доводам ОСОБА_1 , в тому числі висловленим в судовому засіданні не надавалась оцінка судом першої інстанції. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставами для його скасування, тому апеляційну скаргу у відповідності до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13 серпня 2021 року. Головуючий О.М. Кримська Судді: А.В. Дашковська І.В. Кочеткова