Постанова 4807 № 316/285/20

Дата документу 03.08.2021 Справа № 316/285/20 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 316/285/20Головуючий у 1-й інстанції Бульба О.М. Пр. № 22-ц/807/40/21Суддя-доповідач Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Кримської О.М., Подліянової Г.СА. за участі секретаря Волчанової І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Вигівського Ярослава Володимировича на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 16 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вигівський Ярослав Володимирович, до Комунального підприємства «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради (надалі - КП «Тепловодоканал» ЕМР) про скасування індивідуального акту, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу ВСТАНОВИВ: У лютому 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вигівський Я.В., звернувся до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-6), в якому просив:- скасувати наказ (розпорядження) №8-к від 04.01.2019 р. «Про припинення трудового договору (контракту)»; - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника служби з підготовки виробництва та матеріально-технічного постачання КП «Тепловодоканал» ЕМР з 06.01.2020 р.; - стягнути з КП «Тепловодоканал» ЕМР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу; - стягнути судові витрати. В обґрунтування позову зазначав, що наказом №04-к від 23.04.2019 р. він прийнятий з 30.04.2019 р., за переведенням з КП «Підприємство комунальної власності» ЕМР до КП «Тепловодокнал» ЕМР на посаду начальника служби з підготовки виробництва та матеріально-технічного постачання, що підтверджується записом №24 трудової книжки серії НОМЕР_1 . 02.08.2019 р. відбулася зміна керівника підприємства та в.о. директора КП «Тепловодоканал» ЕМР призначено Хорольця Сергія Вадимовича. 31.10.2019 р. на підприємстві було видано наказ «Про скорочення штату та чисельності» №192, з яким позивач був ознайомлений 05.11.2019 р. У вступній частині наказу «Про скорочення штату та чисельності» №192 від 31.10.2019 р. зазначено, що скорочення чисельності та штату проводиться «з метою введення в дію з 01.01.2020 року нової організаційної структури підприємства, оптимізації штатної чисельності, раціонального використання трудових та матеріальних ресурсів». Позивача не ознайомили 05.11.2019 р. з усіма наявними на підприємстві вакансіями та не пропонували переведення на одну з них. Наказом (розпорядження) №8-к від 04.01.2019 р. «Про припинення трудового договору (контракту)» позивача звільнено з роботи у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Вважав звільнення позивача незаконним. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Бульба О.М. (а.с. 27). Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 28) відкрито провадження у цій справі, з урахуванням клопотання сторони позивача (а.с. 6), розгляд справи було призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 16 березня 2020 року (а.с. 52-54) у задоволенні позову ОСОБА_1 у цій справі відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 в особі представника Вигівського Я.В. , у своїй апеляційній скарзі (а.с. 86-104) просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (т.с. 1 а.с.105). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 25 серпня 2020 року (т.с. 1 а.с. 109), дану справу призначено до апеляційного розгляду з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів Запорізького апеляційного суду (т.с. 1 а.с. 111). В автоматизованому порядку суддями Кочетковою І.В. та Кримською О.М. замінено суддів-членів колегії Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. у зв`язку із перебуванням у відпустці останніх (т.с. 1 а.с. 127-128). Відповідач через свого представника подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі (т.с. 1 а.с. 135-151). У судовому засіданні 21 жовтня 2020 року (т.с. 1 а.с. 155-156) апеляційним судом розпочато розгляд цієї справи за відсутністю позивача та представника позивача: заслухано доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, у розгляді справи оголошено перерву у зв`язку із витребуванням доказів у відповідача в порядку часткового задоволення клопотання представника позивача. Так, ухвалою (т.с. 1 а.с. 160-161) апеляційним судом на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивача, витребувано у відповідача належним чином посвідчені копії таких документів: штатного розпису/ штатного заміщення, чинного станом на 04.01.2020 року (дату звільнення позивача); штатних розписів та штатних заміщень, які діяли на підприємстві у період з 05.11.2019 року (попередження позивача про скорочення штату працівників а.с. 37) і по 04.01.2020 року;наказів, якими вносилися зміни до штатного розпису/штатного заміщення підприємства: зокрема, про введення та/або скорочення штатних одиниць тощо, які приймалися за період з 05.11.2019 року (попередження позивача про скорочення штату працівників а.с. 37) і по 04.01.2020 року (дату звільнення позивача); відомостей про наявність вакансій, із зазначенням їх характеристик та вимог до претендентів (найменування професії (посади), основні завдання (обов`язки), умови праці, вимоги до кандидата), які діяли на підприємстві у період з 05.11.2019 року (попередження позивача про скорочення штату працівників а.с. 37) і по 04.01.2020 року(дату звільнення позивача); - наказів про прийняття на роботу працівників, винесених за період з 05.11.2019 року (попередження позивача про скорочення штату працівників а.с. 37) і по 04.01.2020 року (дату звільнення позивача);- посадової інструкції заступника директора з юридичних питань та корпоративних ризиків;службових та/або доповідних записок та інших документів підприємства, якими обґрунтовуються зміни до штатного розпису щодо ліквідації служби підготовки виробництва та матеріально-технічного постачання;службових та/або доповідних записок та інших документів підприємства, якими обґрунтовуються зміни до штатного розпису щодо створення служби матеріально-технічного постачання;службових та/або довідних записок та інших документів підприємства, якими обґрунтовується введення посади заступника директора з юридичних питань та корпоративних ризиків та підпорядкування йому окремих підрозділів підприємства;розрахункових листів ОСОБА_1 за місцем роботи за останні шість місяців, що передували його звільненню. На виконання вищезазначеної ухвали апеляційного суду відповідачем надані відповідні матеріали для долучення до матеріалів цієї справи (т.с. 1 а.с. 177-197). У судовому засіданні 27 січня 2021 року розгляд цієї справи апеляційним судом продовжено за відсутності позивача та представника відповідача (т.с. 1 а.с. 214-215): досліджено надані відповідачем вищезазначені матеріали на виконання ухвали апеляційного суду, заслухано додаткові пояснення представника позивача, у розгляді справи оголошено перерву для додаткового витребування у відповідача доказів в порядку задоволення відповідного клопотання позивача. Так, ухвалою (т.с. 1 а.с. 219) апеляційний суд витребував у відповідача інформацію та належним чином посвідчені копії документів:- (повторно) відносно решти 3- посад (осіб) із 15 (посада, ПІБ особи, наказ про прийняття на роботу), про які зазначав позивач в апеляційному суді, - та зокрема відносно ОСОБА_3 , працевлаштованого на посаду начальника підготовки виробництва КП «Тепловодоканал» ЕМР 31.12.2019 року (наказ тощо), тобто у період з попередження позивача (05.11.2019 року) і до дати звільнення позивача (04.01.2020 року);- чи пропонувалась (не пропонувалась) позивачу посада начальника підготовки виробництва КП «Тепловодоканал» ЕМР, на яку був прийнятий (не прийнятий) ОСОБА_3 , і чому ?- (повторно) якщо така інформація відсутня, то надати докази останнього (акт про втрату, знищення документів, притягнення винних осіб за останнє тощо). Відповідачем на виконання вищезазначеної ухвали апеляційному суду надані відповідні матеріали (т.с. 1 а.с. 225-240). В автоматизованому порядку суддею Подліяновою Г.С. замінено суддю-члена колегії Кочеткову І.В. у зв`язку із перебуванням на лікарняному останньої (т.с. 1 а.с. 245-246). У судовому засіданні 28 квітня 2021 року (т.с. 2 а.с. 22-23) апеляційним судом продовжено розгляд цієї справи за відсутності позивача: заслухано пояснення представника відповідача, досліджено додаткові докази, надані сторонами, заслухано додаткові пояснення представника позивача, в порядку ст. 12 ч. 5 ЦПК України надано можливість відповідачу надати апеляційному суду наявні у нього докази отримання ним згоди профспілкового органу на звільнення позивача. У травні 2021 року відповідачем надано апеляційному суду через канцелярію відповідні документи на підтвердження згоди профспілки (т.с. 2 а.с. 30-40). У судовому засіданні 25 травня 2021 року (т.с. 2 а.с. 53-54) продовжено розгляд цієї справи апеляційним судом: досліджено надані відповідачем документи, заслухано додаткові пояснення представників сторін, у розгляд цієї справи оголошено перерву з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів Запорізького апеляційного суду, а також відпустки судді-доповідача у період з 09 червня 2021 року по 23 липня 2021 року включно (т.с. 2 а.с. 65). Ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 59) витребувано у Професійної спілки «ТВК» (ЄДРПОУ 43009635) для долучення до матеріалів цієї справи:- документи (рішення, протокол тощо) на підтвердження надання згоди на звільнення з 06.01.2020 року Комунальним підприємством «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради Бойка С.С. (наказ (розпорядження) № 8-к від 04.01.2020 року); - в разі відсутності вказаних документів, розглянути питання про надання такої згоди КП «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради на звільнення ОСОБА_1 . У судове засідання 04 серпня 2021 року повідомлений апеляційним судом належним чином про дату, час і місце розгляду цієї справи через свого представника Вигівського Я.В. позивач ОСОБА_1 М, що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України не з`явився. Про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістив, клопотань про відкладення апеляційному суду не подавав. За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажною причину неявки позивача ОСОБА_1 у дане судове засіданні і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності останнього за присутністю його представника - адвоката Вигівського Я.В. (т.с. 1 а.с. 101-102, 154) та представника відповідача КП «Тепловодоканал» ЕМР - адвоката Дьяченка В.В.(т.с. 1 а.с. 131-132). Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. Заслухавши у судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 в особі представника Вигівського Я.В. у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача ОСОБА_1 у цій справі, керувався ст.ст. 3, 4, 10, 12, 28, 76-82, 89, 95, 141, 247, 263, 265, 274, 275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України та виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог позивача у цій справі, відсутності правових підстав для задоволення останніх. Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним. Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає. Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що наказом №04-к від 23.04.2019 р. ОСОБА_1 з 30.04.2019 р. прийнятий за переведенням з КП «ПКВ» ЕМР на посаду начальника служби з підготовки виробництва та матеріально-технічного постачання КП «Тепловодоканал» ЕМР (т.с. 1 а.с. 36), що також підтверджується сторінками 14-15, запис №24 даних трудової книжки позивача ОСОБА_1 (т.с. 1 а.с. 8-15). 31.10.2019 р. в КП «Тепловодоканал» ЕМР було видано наказ №192 «Про скорочення штату та чисельності» (далі - наказ №192) з метою введення в дію з 01.01.2020 р. нової організаційної структури підприємства, оптимізації штатної чисельності, раціонального використання трудових та матеріальних ресурсів підприємства, яким, зокрема, було скорочено посаду начальника служби з підготовки виробництва та матеріально-технічного постачання, яку займав позивач. З наказом №192 позивача було ознайомлено 05.11.2019 р. З попередженням про скорочення штату працівників на ім`я позивача ОСОБА_1 , з яким він був ознайомлений 05.11.2019 р. під підпис, що не спростовується стороною позивача, судом встановлено, що абзацом другим Попередження вказано про відсутність на підприємстві вакантні посади, які можуть бути запропоновані, в разі виникнення такої вакансії вона буде запропонована (т.с. 1 а.с. 37). Повідомленням на ім`я позивача начальника відділу з УП ОСОБА_4 , у зв`язку зі скороченням штату, було запропоновано позивачу для працевлаштування вакансію агента з постачання служби матеріально-технічного постачання у КП «Тепловодоканал» ЕМР, в якому 04.01.2020 р. своїм підписом ОСОБА_1 надав згоду на його звільнення у зв`язку зі скороченням штату з 06.01.2020 р. (т.с. 1 а.с. 38). Наказом (розпорядженням) №8-к від 04.01.2020 р. ОСОБА_1 було звільнено з 06.01.2020 р. з посади начальника служби з підготовки виробництва та матеріально-технічного постачання КП «Тепловодоканал» ЕМР у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (т.с. 1 а.с. 7). Згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Положеннями ч.2 ст.40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Відповідно до статті 492 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. У висновку, викладеному в постанові Верховного суду України від 01.04.2015 р. у справі № 6-40цс15, зазначено, що, оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України, роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. Як було правильно встановлено судом першої інстанції у цій справі, позивача було попереджено про наступне звільнення та запропоновано вакансію на підприємстві, від якої позивач відмовився. Доказів наявності на підприємстві інших вільних вакансій, крім тієї, що була запропонована підприємством позивачу та від якої позивач відмовився, суду першої інстанції надано не було. Таким чином, враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав визнання незаконним вищезазначеного наказу (розпорядження) №8-к від 04.01.2020 р. про припинення трудового договору (контракту) та звільнення з 06.01.2020 р. ОСОБА_1 (позивача по справі) з посади начальника служби з підготовки виробництва та матеріально-технічного постачання КП «Тепловодоканал» ЕМР у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Згідно із ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.. У зв`язку з тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у скасуванні наказу (розпорядженням) №8-к від 04.01.2020 р. про припинення трудового договору (контракту) та поновленні позивача ОСОБА_1 на посаді, то вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача розміру середнього заробітку за період вимушеного прогулу задоволенню також не підлягали у цій справі. Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у повному обсязі в задоволенні позовних вимог позивача у цій справі у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 в особі представника Вигівського Я.В. дублюють доводи його позовної заяви у цій справі, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію позивача у цій справі, яку він та його представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою. Позивач ОСОБА_1 відмовився від запропонованого 04.01.2020 року працевлаштування у КП «Тепловодоканал» ЕМР на вакантну посаду агента з постачання служби матеріально-технічного постачання дав відповідачу свою згоду від 04.01.2020 року на своє звільнення у зв`язку із скороченням штату з 06.01.2020 року (т.с. 1 а.с. 38). Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ж одні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)». Суд першої інстанції на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування позивача ОСОБА_1 в особі представника Вигівського Я.В. , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Позивач та його представник не надали суду першої інстанції належних та допустимих доказів в обґрунтування позову позивача у цій справі. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 в особі представника Вигівського Я.В . За змістом ст. 44 ч.1 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правам и не допускається. Проте, позивач через свого представника у цій справі, зловживаючи своїми процесуальними правами, «постійно» «доповнював» та «змінював» доводи своєї апеляційної скарги у цій справі (т.с. 1 а.с. 86-90) шляхом подачі апеляційному суду через канцелярію «нових» доказів, які не були предметом дослідження у суді першої інстанції, що є порушенням ст. 364 ч. 1 ЦПК України. Оскільки, за змістом ст. 364 ч. 1 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її лише протягом строку на апеляційне оскарження. Дійсно в силу вимог ст. 367 ч. 6 ЦПК України в суді апеляційної інстанції приймаються та розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції. У позові позивача останній зазначав, що він був членом профспілки, з якою своєчасно не було погоджено його звільнення (т.с. 1 а.с. 3, т.с. 2 а.с. 43-46). Проте, це не було доводом апеляційної скарги позивача у цій справі (т.с. 1 а.с. 86-90). Відповідач через свого представника у суді у цій справі наполягав на тому, що звільнення позивача було погоджено із профспілкою (т.с. 2 а.с. 36-40). Крім того, апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 59) витребував у Професійної спілки «ТВК» (ЄДРПОУ 43009635) для долучення до матеріалів цієї справи:- документи (рішення, протокол тощо) на підтвердження надання згоди на звільнення з 06.01.2020 року КП «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради Бойка С.С. (наказ (розпорядження) № 8-к від 04.01.2020 року); - в разі відсутності вказаних документів, розглянути питання про надання такої згоди КП «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради на звільнення ОСОБА_1 у строк 1 (один) місяць з дня отримання копії цієї ухвали. Копію вказаної ухвали Професійна спілка «ТВК» отримала 07.06.2021 року (поштове повідомлення т.с. 2 а.с. 61), останню у встановлений апеляційним судом строк по 07.07.2021 року включно та станом на час розгляду цієї справи апеляційним судом (03.08.2021 року) не виконала, про поважні причини невиконання ухвали спілкою апеляційний суд у встановленому законом порядку спілкою не був повідомлений. При цьому, представник позивача у судовому засіданні в апеляційному суді надав усні пояснення, що Професійна спілка «ТВК» хоча й досі зареєстрована у реєстрі юридичних осіб (т.с. 2 а.с. 52), проте, існує фактично «лише на бумазі», оскільки вона не функціонує, її члени вийшли із неї та увійшли до нової спілки 15.01.2020 року, а голова спілки взагалі виїхав до РФ, на підтвердження останнього ним надані апеляційному суду відібрані ним письмові пояснення деяких фізичних осіб (т.с. 2 а.с. 47-51), що у тому числі визнав представник відповідача у судовому засіданні також (ст. 82 ч. 1 ЦПК України). Доказами, передбаченими ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, у цій справі є всі надані сторонами до їх апеляційної скарги та відзиву та витребувані апеляційним судом в порядку задоволення клопотання представника позивача документи та матеріали, що стосуються фактичних обставин цієї справи, які мали місце до ухвалення рішення суду першої інстанції у цій справі (16 березня 2020 року), а саме: -лист ГУ ДПС у Запорізькій області, за змістом якого відповідно до повідомлень про прийняття працівника на роботу, направлених за період з 01.11.2019 року по 04.01.2020 року відповідачем до Енергодарського управління ГУ ДПС у Запорізькій області загальна кількість осіб, прийнятих на роботу, складає 15 осіб (т.с. 1 а.с. 100); -список із 12 осіб працівників відповідача, прийнятих за період з 05.11.2019 року по 05.01.2020 року, із копіями наказів про прийняття на роботу, а саме: ОСОБА_5 - агент з постачання, СзПВ та МТЗ - дата прийняття на роботу 08.11.2019 року (самостійне влаштування на час виконання певної роботи до 04.01.2020 року), всі інші особи були прийняті відповідачем за направлення центру зайнятості строком до 04.01.2020 року: ОСОБА_6 - слюсар АВР цех теплопостачання - 19.11.2019 року, ОСОБА_7 - монтажник санітарно-технічних систем і устаткування цех теплопостачання - 20.11.2019 року, ОСОБА_8 - слюсар АВР цех водопостачання і каналізації - 25.11.2019 року, ОСОБА_9 - тракторист відділ головного механіка - 25.11.2019 року, ОСОБА_10 - електрогазозварник цех водопостачання і каналізації - 28.11.2019 року, ОСОБА_11 - - слюсар АВр цех теплопостачання - 28.11.2019 року, ОСОБА_12 - електрогазозварник цех теплопостачання - 02.12.2019 року, ОСОБА_13 - електромонтере з ремонту та обслуговування електроустаткування - 02.12.2019 року, ОСОБА_14 - лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу ХБЛ - 02.12.2019 року, ОСОБА_15 - слюсар АВР цех теплопостачання - 03.12.2019 року, ОСОБА_16 - слюсар АВР цех теплопостачання - 09.11.2019 року (т.с. 1 а.с.180-192); -список із 14 осіб працівників відповідача, прийнятих за період з 05.11.2019 року по 05.01.2020 року, із копіями наказів (повідомлень) про прийняття на роботу (т.с. 1 а.с.227-234), за змістом яких: наказом № 684-к від 01.11.2019 року прийнятий на посаду електрозварника до дільниці з ремонту водопровідних мереж міста цеху водопостачання і каналізації ОСОБА_17 ; цьому передувала заява працівника про прийняття на роботу від 07.10.2019 року; у проміжок часу між написанням заяви та наказом, працівник проходив медичний огляд; наказом № 688-к від 04.11.2019 року прийнятий на посаду газорізальника з ремонту теплових мереж мікрорайонів 1-7 та устаткування ЦТП і ТРП 1-12 до цеху теплопостачання ОСОБА_18 ; як і у попередньому випадку, цьому передувала заява працівника про прийняття на роботу від 17.10.2019 року, у проміжок часу між підписанням заяви та наказом, працівник проходив медичний огляд;що стосується 3-ї особи, прийнятої на роботу з 05.11.2019 року по 05.01.2020 року, як наполягала на тому сторона позивача, то такий працівник відсутній, а у листі - відповіді на адвокатський запит позивача ГУ ДПС України у Запорізькій області від 26.06.2020 року № 1333/08-01-58-05 фактично відображена задвоєна інформація по одному із працівників; так, 22.11.2019 року відповідачем подано повідомлення про прийняття на роботу працівника ОСОБА_19 , при заповненні встановленої форми повідомлення, у графі 6, де значиться ПІБ застрахованої особи, була допущена технічна помилка - прізвище зазначено у жіночому роді.; з метою виправлення зазначеного 28.11.2019 року вказане повідомлення із помилкою скасовано і цією ж датою подано виправлене, це підтверджується доданими повідомленнями (т.с. 1 а.с. 232-234); стосовно ненадання позивачу пропозиції посади начальника підготовки виробництва, на яку був прийнятий ОСОБА_3 апеляційним судом встановлено, що дана посада позивачу відповідачем не пропонувалась по причині такого: 05.11.2019 року відповідним попередженням ОСОБА_3 був попереджений про скорочення штату працівників та посади, яку він займав; одночасно із цим, запропонована посада начальника виробництва з переведенням на яку він погодився та у подальшому був прийнятий; про таке свідчить попередження про скорочення штату від 05.11.2019 року та наказ № 779-к від 26.12.2019 року про переведення на іншу роботу (т.с. 1 а.с. 235-236); у цей самий день був попереджений й позивач ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що на вищезазначену посаду вже погодився інший працівник, позивачу відповідачем було повідомлено, що двомісячний термін, як передбачено діючим законодавством, буде запропонована підходяща вакансія, що й було здійснено відповідачем після виходу позивача ОСОБА_1 з лікарняного, на якому він перебував з 03.11.2019 року по 03.01.2020 року; але позивач відмовився від запропонованої посади агента з постачання служби матеріально-технічного постачання, про що свідчить попередження позивача відповідачем про скорочення штату працівників і пропозиція про працевлаштування на 04.01.2020 року (т.с. 1 а.с. 237- 238). -документи на підтвердження членства позивача у Професійна спілка «ТВК» з 14.06.2019 року (т.с. 2 а.с. 2-19); -документи відповідача на підтвердження погодження із Професійною спілкою «ТВК» скорочення штату, у тому числі посади, яку займав позивач (т.с. 2 а.с. 36-40); - протокол профспілки «ТВК» від 23.09.2019 року щодо зміни керівництва останньої, письмові пояснення фізичних осіб ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (т.с. 2 а.с. 43-50), як не були попереджені судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази, а тому пояснення останніх не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі як належні та допустимі докази та оцінюються апеляційним судоми критично. За результатами дослідження апеляційним судом вищезазначених доказів сторін, наданих апеляційному суду у цій справі, апеляційним судом встановлено, що при звільненні позивача було дотримано всіх вимог законодавства, у тому числі ст. 40 ч. 2, ст. 49-2 ч. 3 КЗпП України щодо працевлаштування позивача, якому були запропоновано єдину вакантну посаду за його професією та кваліфікацією, від якої позивач відмовився. Інших вакантних робіт (посад), які міг виконувати позивач з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо у відповідача не було. Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною позивача апеляційному суду не надані. Вищезазначеними доказами сторін, передбаченими ст. 367 ч.ч. 2, 3 ЦПК України, лише підтверджується правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильні висновки суду першої інстанції у цій справі про те, що права позивача при звільненні його відповідачем при вищевикладених обставинах не були порушені. Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті. При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 в особі представника Вигівського Я.В. не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України. Встановлено, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції хоча і посилався на ст. 141 ЦПК України, проте не вирішував у цій справі питання про розподіл понесених судових витрат між сторонами, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни. Крім того, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу ОСОБА_1 в особі представника Вигівського Я.В. у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом. Крім того, встановлено, що позивач ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Вигівського Ярослава Володимировича залишити без задоволення. Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 16 березня 2020 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови. Повний текст постанови апеляційним судом складений 13.08.2021 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кримська О.М.Подліянова Г.С.