Ухвала КЦС ВС № 752/5238/16-ц

У х в а л а 09 серпня 2021 року м. Київ справа № 752/5238/16 провадження № 61-12143ск21 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 02 липня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котенко Ірина Миколаївна, про визнання заповіту недійсним, В с т а н о в и в: У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котенко І. М., про визнання заповіту недійсним. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02 липня 2020 року, яку постановою Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року залишено без змін, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення повторної посмертної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котенко І. М., про визнання заповіту недійсним. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 листопада 2020 року позов задоволено; визнано недійсним заповіт ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , посвідчений 22 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котенко І. М.; вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 14 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 листопада 2020 року - без змін. 20 липня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02 липня 2020 року і постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року та на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 листопада 2020 року і постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2021 року. У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02 липня 2020 року, постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2021 року, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 02 липня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення повторної посмертної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи та постанова апеляційного суду за результатами перегляду такої ухвали не можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції, оскільки така ухвала місцевого суду відсутня в переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). У відповідності до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 02 липня 2020 року та постанова Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. На підставі наведеного, керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду У х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 02 липня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котенко Ірина Миколаївна, про визнання заповіту недійсним. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук