Постанова 4811 № 2-1391/11

Справа № 2-1391/11 Головуючий у 1 інстанції: Фарина Л.Ю. Провадження № 22-ц/811/696/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія:47 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2021 року м.Львів Львівський апеляційний суд у складіколегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря Юзефович Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою фермерського господарства «Бурка В.В.» на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 01 лютого 2021 року у справі за заявою фермерського господарства «Бурка В.В.» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Сокальського районного суду Львівської області від03 листопада 2011 року у справі за позовом фермерського господарства «Бурка В.В.» до Держави Україна в особі Державного казначейства України про відшкодування шкоди, в с т а н о в и в: Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від03 листопада 2011 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом фермерського господарства «Бурка В.В.» до Держави Україна в особі Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті протиправних дій Львівського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду, що спричинило приниження честі, гідності, ділової репутації. У березні 2017 року фермерське господарство «Бурка В.В.» подало заяву про перегляд ухвали Сокальського районного суду Львівської області від03 листопада 2011 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, посилаючись, як на нововиявлену обставину, на постанову Верховного Суду України від 01 березня 2017 року по справі №6-3139цс16. Заявник зазначав, що встановлені у цій постанові обставини щодо підсудності справ про те, що «належним відповідачем в таких справах може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя», спростовують, на переконання заявника, факти, які були покладені в основу ухвали Сокальського районного суду Львівської області від03 листопада 2011 року, а тому просив скасувати цю ухвалу і прийняти рішення по суті вирішення спору. Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 28 березня 2019 року закрито провадження у справі за заявою фермерського господарства «Бурка В.В.» про перегляд вказаного вище судового рішення за нововиявленими обставинами. Ухвалу суду оскаржило фермерське господарство «Бурка В.В.», за наслідками розгляду апеляційної скарги якого постановою Львівського апеляційного суду від 07 грудня 2020 рокуухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 28 березня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції в тій частині, що ухвала Сокальського районного суду Львівської області від03 листопада 2011 року не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи, а тому не може бути об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, однак, визнав висновки суду щодо закриття провадження у справі помилковими з огляду на те, що провадження у справі не було відкрито. Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 01 лютого 2021 року відмовлено у прийняті заяви фермерського господарства «Бурка В.В.» про перегляд ухвали Сокальського районного суду Львівської області від03 листопада 2011 року у зв`язку з нововиявленими обставинами. Ухвалу суду оскаржило фермерське господарство «Бурка В.В.», просить її скасувати з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт не погоджується з висновками суду про те, що ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі не відноситься до переліку судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і не може бути об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, вважаючи висновки суду в цій частині необгрунтованими й такими, що суперечать нормам процесуального закону, який регулює вирішення даного питання. Крім того, наголошує, що в ст.ст.423, 427 ЦПК України, на які суд послався при прийнятті оскаржуваного судового рішення, відсутні норми, які б надавали суду повноваження відмовити у прийнятті заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Апелянт вважає, що суд зобов`язаний був захистити його права, передбачені статтями 40, 56 Конституції України, або на підставі статті 55 Конституції України вказати в ухвалі, що фермерське господарство позбавлено гарантованих Конституцією України прав або його права не порушувались і не порушуються. Зазначає, що в порушення вимог ЦПК України, висновки суду в оскаржуваній ухвалі є необгрунтованими, оскільки його заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає вимогам статті 423 ЦПК України, а тому в суду не було визначених законом підстав для відмови у прийнятті його заяви. В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, продату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 03.08.2021 року, є дата складення повного судового рішення 12.08.2021 року. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Аналогічне за змістом положення містилось і в частині першій статті 361 ЦПК України, чинній на момент подання позивачем заяви про перегляд вказаної вище ухвали суду за нововиявленими обставинами. Відповідно до розяснень, викладених в абзаці третьому пункту 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», ухвалами, якими закінчено розгляд справи є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної або касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду. Процесуальним наслідком звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, є постановлення судом ухвали про відмову у прийнятті такої заяви. Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №463/6259/15-ц, який, в силу приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України, необхідно враховувати при виборі і застосуванні відповідних норм права до спірних правовідносин. Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ухвала Сокальського районного суду Львівської області від03 листопада 2011 року про відмову у відкритті провадження не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи, а відтак, не може бути об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, тому суд правильно відмовив у прийняті такої заяви. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного питання і не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу фермерського господарства «Бурка В.В.» залишити без задоволення. Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 01 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 12 серпня 2021 року. Головуючий: Бойко С.М. Судді: Копняк С.М. Ніткевич А.В.