Постанова 4824 № 756/11895/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи:№756/11895/19 Головуючий у суді першої інстанції: Майбоженко А.М. Номер провадження: 22-ц/824/1537/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 червня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Коцюрби О.П. суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А. при секретарі Кравченко Н. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Травянко Олександр Іванович, на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колич Тетяна Василівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - В С Т А Н О В И В: В Оболонський районний суд міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колич Т.В. в якому просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком два місяці. Позовні вимоги обгрунтовував тим, що після смерті батька відкрилася спадщина у вигляді частки квартири АДРЕСА_1 . Вони з сестрою - відповідачем у справі, досягли домовленості про те, що жоден з них не буде оформлювати свої спадкові права після смерті батька, а спадщину прийме їхня мати ОСОБА_4 - дружина померлого. Після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , він дізнався про те, що відповідач всупереч досягнутих між ними домовленостей у 2016 році звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька та отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку належної йому частки квартири. Звернувшись у жовтні 2018 року до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, він отримав відмову у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Також посилався на те, що не мав наміру відмовлятися від спадщини, що відкрилася після смерті батька, а з відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріуса вчасно не звернувся, оскільки мали місце інші домовленості з відповідачем, як спадкоємницею, а тому вважає, що строк для прийняття спадщини ним пропущено з поважних причин. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колич Т.В. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишено без задоволення. Не погодившись з рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року, позивач, в інтересах якого діє адвокат Травянко О.І. оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Травянко О.І., посилаючись на неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що Оболонський районний суд міста Києва не прийняв до уваги те, що він є власником 1/5 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька, відкрилась спадщина, до якої входить 1/5 частки у вказаній квартирі, а тому вважає, що з часу відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 він вступив в управління спадковою квартирою, оскільки є власником 1/5 частки цієї квартири. Крім того, у доводах апеляційної скарги вказує на те, що суд не надав належної оцінки посиланням позивача на усні домовленості з відповідачем і іншими співвласниками квартири щодо не оформлення спадкових прав після смерті батька ОСОБА_3 на час поки була жива їхня мати ОСОБА_4 , яка також була співвласником квартири і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та залишення судового рішення без змін виходячи з наступного. Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не доведено поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки наведені у позові обставини не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення цих дій. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи і узгоджуються із вимогами закону. Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За загальним правилом положення про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 та братом відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20 листопада 1976 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18 травня 1974 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і після його смерті відкрилась спадщина на майно, а саме - 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому ОСОБА_3 та також членам його родини - ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 на праві спільної власності (в рівних долях), на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10 грудня 1998 року, виданого Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району м. Києва, розпорядження № 1323. Спадкоємцями щодо майна померлого ОСОБА_3 були діти - позивач ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , дружина - ОСОБА_4 . Заповіт спадкодавцем не складався. Згідно з матеріалами спадкової справи № 4/2016, відкритої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колич Т.В. та зареєстрованої в Спадковому реєстрі 09 грудня 2016 року за № 59953244 щодо майна померлого ОСОБА_3 , відповідач - ОСОБА_2 (донька померлого) ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, зазначивши у заяві, що іншими спадкоємцями за законом є дружина спадкодавця - ОСОБА_4 та син - ОСОБА_1 (а.с.62). ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, оскільки на день його смерті постійно проживала з ним за однією адресою, а саме: в квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 - мати позивача та відповідача, дружина спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колич Т.В., 20 грудня 2018 року на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 на 1/2 частку у спадщині, яка складається з 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 , про що були внесені відомості до спадкового реєстру за № 1130. (а.с.130). Державним нотаріусом Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, 16 листопада 2019 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка складається з 3/10 часток квартири АДРЕСА_1 , з яких: 1/5 частка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району м. Києва 10 грудня 1998 року та 1/10 частка, що належала ОСОБА_3 - чоловіку спадкодавця, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті чоловіка. Свідоцтво видане на ім`я ОСОБА_8 - онука спадкодавия ОСОБА_4 та сина відповідача - ОСОБА_2 (а.с.131). Позивач, 19 жовтня 2018 року звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колич Т.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та просив видати йому свідоцтво про право на спадщину. Листом від 22 жовтня 2018 року за вих. № 110/02-14 нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що ним пропущений шестимісячний строк для звернення з заявою про прийняття спадщини. В обгрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилався на те, що не мав наміру відмовлятися від спадщини, що відкрилася після смерті батька, а з відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріуса вчасно не звернувся, оскільки мали місце інші домовленості з відповідачем, як спадкоємницею. Встановивши вказані обставини справи, врахувавши доводи сторін спору та надані ними докази на підтвердження - заперечення позову, норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого і законного висновку про недоведеність позивачем поважності причин пропуску строку для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_3 . Суд вірно вказав, що позивач проживав в одному місті зі спадкодавцем, був обізнаний про час відкриття спадщини і необхідність звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте не зробив цього, доказів про існування будь-яких об`єктивних перешкод для здійснення ним такої процесуальної дії, суду не надав. Наведені позивачем у позові обставини не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення спадкоємцем дій щодо прийняття спадщини. Відповідає вимогам закону і посилання суду першої інстанції на правовий висновок Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі №761/794/15-ц (провадження №61-13789св18). За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування в апеляційному порядку відсутні. Доводи ОСОБА_1 , які викладені в апеляційній скарзі про те, що суд не взяв до уваги, що після смерті батька ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить належна йому на праві спільної сумісної власності 1/5 частка у спадковій квартирі, а тому вважає, що з часу відкриття спадщини він вступив в управління спадковою квартирою, оскільки є власником 1/5 частки цієї квартири підлягають відхиленню із наступних підстав. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Частиною 1 ст. 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Суд першої інстанції встановив, що на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 - син спадкодавця, будучи власником 1/5 частки у квартирі АДРЕСА_1 , у вказаній спадковій квартирі разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживав, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Тому, ОСОБА_1 необхідно було подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строк, встановлений ст.1270 ЦК України. Посилання в апеляційній скарзі на те, що Оболонський районний суд міста Києва не надав належної оцінки доводам позивача про усні домовленості з відповідачем і іншими співвласниками квартири щодо не оформлення спадкових прав після смерті батька - ОСОБА_3 на час поки була жива їхня мати - ОСОБА_4 підлягають відхиленню, оскільки суд першої інстанції надав їм вірну оцінку відповідно до ст. 89 ЦПК України. За приписами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія судді приходить до висновку про відсутність підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Травянко Олександр Іванович, - залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: О.П. Коцюрба Судді: І.М. Білич Т.А. Слюсар