Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/20883/20

Справа № 127/20883/20 Провадження № 22-ц/801/27/2021 Категорія: 39 Головуючий у суді 1-ї інстанції Луценко Л. В. Доповідач:Береговий О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2021 рокуСправа № 127/20883/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Берегового О.Ю. (суддя-доповідач), суддів: Ковальчука О.В., Сала Т.Б., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 правонаступник фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №127/20883/20 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Савченка Ярослава Васи льовича на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2020 року про повернення заяви, постановлену місцевим судом під головуванням судді Луценко Л.В., встановив: Короткий зміст заявлених вимог та їх обґрунтування. В вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів. 05 жовтня 2020 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в якій він просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1801379532224. Рішення суду першої інстанції і мотиви його ухвалення. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №127/20883/20 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів повернуто заявнику на підставі ч. 10 ст. 153 ЦПК України. Ухвала суду мотивована тим, що заява не містить доказів на підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання позивача, наявності майна у достатньому розмірі для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Крім цього, заявником не наведено ніякого обґрунтування на підтвердження ризиків невиконання рішення суду у разі задоволення позову з урахуванням поведінки сторони відповідача у попередніх судових процесах, відсутності можливості застосувати інші менш обтяжливі заходи забезпечення позову для відповідача. Провадження в суді апеляційної інстанції. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представника позивача ОСОБА_1 адвокат Савченко Ярослав Васильович подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2020 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на думку заявника заява про забезпечення позову подана з додержанням вимог ЦПК України, із зазначенням всіх необхідних реквізитів, а надання інших відомостей, в тому числі їх підтвердження відповідними доказами, вимогами процесуального законодавства не передбачено. Вважає, що заявником наведено достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2020 року зупинено апеляційне провадження у вказаній справі до залучення до участі у справі правонаступника (правонаступників) ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 липня 2020 року поновлено апеляційне провадження у справі та залучено до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 . 26 липня 2021 року від правонаступника відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в якому остання заперечила щодо задоволення апеляційної скарги за заяви про забезпечення позову в повному обсязі. Позиція суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про повернення вказаної заяви особі, яка її подала, суд першої інстанції вказав, що подана заява не містить доказів на підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання позивача, наявності майна у достатньому розмірі для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові та обґрунтування необхідності забезпечення позову. Проте з таким висновком погодитись не можна, з огляду на таке. У відповідності до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких від звернувся або має намір звернутися до суду. Вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову встановлені ст. 151 ЦПК України. Так, за змістом частини першої цієї статті заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. З матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову, яка подана до суду в межах розгляду цивільної справи № 127/20883/20 містить у собі найменування суду, до якого подається заява, повне найменування учасників справи; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності, пропозиції щодо зустрічного забезпечення, та інші відомості, потрібні для забезпечення позову, що свідчить про дотримання заявником вимог встановлених положеннями ст. 151 ЦПК України при подачі заяви до суду. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення позивачу заяви про забезпечення позову з підстав визначених ст. 153 ЦПК України. Крім того, згідно роз`яснень у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Таким чином повернення заяви про забезпечення позову з підстав необґрунтованості такої заяви та недоведеності обставин щодо вжиття заходів забезпечення позову суперечить приписам цивільного процесуального законодавства, зокрема, ч. 10 ст. 153 ЦПК України. Оцінку зазначеним позивачем у заяві про забезпечення позову обставинам суд зобов`язаний дати, розглядаючи таку заяву по суті, та за результатами такої оцінки ухвалити судове рішення про забезпечення позову чи про відмову у забезпеченні позову. Поряд з цим, частиною третьою статті 153 ЦПК України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. За наведених обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції з порушенням норм процесуального права дійшов висновку про повернення заяви про забезпечення позову позивачеві за недоведеністю обставин щодо вжиття заходів забезпечення позову, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України із направленням заяви про забезпечення позову до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 259, 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Савченка Ярослава Васи льовича задовольнити частково. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (Вінницького міського суду Вінницької області вул. Грушевського, 17, м. Вінниця, 21050). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О.Ю. Береговий Судді: О.В. Ковальчук Т.Б. Сало